26 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/2802/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року в адміністративній справі №160/2802/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІКСЕН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (віповідач-2) , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9563973/43923237 від 21 вересня 2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 14 від 19 липня 2023 року датою її подання - 19 липня 2023 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 задоволено адміністративний позов, а саме суд:
Визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9563973/43923237 від 21.09.2023.
Зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІКСЕН» № 14 від 19.07.2023 датою її подання - 19.07.2023.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ІК ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІКСЕН» (код ЄДРПОУ 43923237) судовий збір у розмірі 1514 грн.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІКСЕН» (код ЄДРПОУ 43923237) судовий збір у розмірі 1514 грн.
Державна податкова служба України звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд:
-виправити описку в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 160/2802/24, зазначивши: «зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Поліксен» від 19.07.2023 № 14 датою її подання 14.08.2023».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 в адміністративній справі №160/2802/24, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року, відмовлено у задоволенні заяви Державної податкової служби України про виправлення описки у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 160/2802/24.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд:
- виправити описку в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 160/2802/24, зазначивши: «зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Поліксен» від 19.07.2023 № 14 датою її подання 14.08.2023».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про виправлення описки у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 160/2802/24.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, задовольнити заяву.
В обґрунтування зазначено, що Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, визначає критерії, яким повинна відповідати податкова накладна, та в обов'язковому порядку повинна пройти перевірки у разі надходження до Єдиного реєстру податкових накладних.
У мотивувальній частині рішення, суд першої інстанції під час розгляду справи встановив, що 14.08.2023 за наслідками обробки даних податкової накладної №14 від 19.07.2023 позивачу надіслана квитанція, відповідно до якої спірна податкова накладна доставлена до ДПС України, проте, її реєстрація зупинена.
Згідно положень законодавства відповідна квитанція формується протягом операційного дня.
В мотивувальній частині рішення від 04.04.2024, суд першої інстанції дійшов висновку, шо з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІКСЕН» №14 від 19.07.2023 в ЄРПН датою подання на реєстрацію.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Відмовляючи в задоволені заяви, суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем обставини, як підстава для внесення виправлення описки в рішення суду, не є ані очевидною арифметичною помилкою, ані опискою у розумінні приписів ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України. У даному випадку зі змісту заяви позивача вбачається, що останній, шляхом виправлення описки, просить змінити текст резолютивної частини рішення суду від 04.04.2024. Внесення виправлення описки фактично може призвести до зміни змісту рішення суду, що є недопустимим при вирішенні питання про виправлення описки в судовому рішенні.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) (у редакції на час подання накладних):
податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації;
розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації;
операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
За п.3 Порядку, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
До Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. (п.4 Порядку).
Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1, пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. (п.5 Порядку).
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557. (п.12 Порядку).
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). (п.13 Порядку).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС. (п.14 Порядку).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. (п.15 Порядку).
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. (п.17 Порядку).
За п.18 Порядку, на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).
За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.
Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України на контролюючий орган покладено обов'язок у встановлений строк надіслати платнику податку квитанцію про прийняття податкової накладної, її неприйняття із зазначенням причин або про зупинення її реєстрації. Невиконання контролюючим органом цього обов'язку має наслідком визнання податкової накладної зареєстрованою датою її фактичного подання.
Аналогічний висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2025 року справа № 280/6704/23, від 18 грудня 2025 року справа № 320/23564/23.
Згідно частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 2-4 ч. 1 ст. 322 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції складається зокрема, з:
2) описової частини із зазначенням: а) короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції; б) короткого змісту вимог апеляційної скарги; в) узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; г) узагальненого викладу позиції інших учасників справи;
3) мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи та (або) інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;
4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги і позовних вимог; б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; в) розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції; г) строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження; ґ) встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч.1 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Тобто, за вимогами вказаної статті помилки у тексті судового рішення, які зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Відповідно до пункту 19 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", у разі якщо питання про внесення виправлень вирішено позитивно, суд у резолютивній частині відповідної ухвали викладає: нову редакцію тієї частини ухвали, яка була викладена з помилкою; доповнення, у разі пропуску певного слова чи цифри.
У відповідності до п.19 постанови пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. за N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Аналогічне положення мститься і у пункті 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".
Верховний Суд, в рамках справи № 369/8367/16-ц, провадження № 61-10808св18 від 14 січня 2019 року (ЄДРСРУ № 79161749) зауважив, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Крім того, виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Отже, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Суд зазначає, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Помилки можуть бути виправлені в ухвалі або в постанові суду незалежно від того, чи набрало воно законної сили і чи воно виконане. Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна
Таким чином, вищевказана норма не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення .
Матеріали справи свідчать, що заявник не погоджується з датою з якою зобов'язано зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІКСЕН» № 14 від 19.07.2023 датою її подання, а саме не 19.07.2023, а 14.08.2023, з огляду на дату квитанції якою зупинено реєстрацію такої накладної.
З позовної заяви вбачається, що позивач просив задовольнити позов, зокрема, шляхом зобов'язання зареєструвати податкову накладну датою її подання - 19.07.2023.
Колегія судів зазначає, що дата надіслання квитанції платнику податків не завжди відповідає даті подання (направлення) такої ПН/РК.
Отже, наведені відповідачем обставини не є очевидною арифметичною помилкою або опискою у розумінні приписів ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заявник фактично просить змінити текст резолютивної частини рішення суду від 04.04.2024.
З огляду на викладене, встановлені обставини, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Керуючись ст.308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року в адміністративній справі №160/2802/24- залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року в адміністративній справі №160/2802/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко