26 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/1485/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року в адміністративній справі №340/1485/24 (головуючий суддя першої інстанції - Черниш О.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач 12.03.2023 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ф» №530145-2408-1128-UА35040210000014072 від 29.11.2023 року, №530180-2408-1128-UА35040210000014072 від 29.11.2023 року, №530200-2408-1128-UА35040210000014072 від 29.11.2023 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області форми «Ф» №530145-2408-1128-UА35040210000014072 від 29.11.2023 року в частині нарахування земельного податку за 2021 рік в сумі 881,64 грн..
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області форми «Ф» №530180-2408-1128-UА35040210000014072 від 29.11.2023 року в частині нарахування земельного податку за 2022 рік в сумі 1020,11 грн..
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області форми «Ф» №530200-2408-1128-UА35040210000014072 від 29.11.2023 року в частині нарахування земельного податку за 2023 рік в сумі 549,61 грн..
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що за даними державного реєстру прав на нерухоме майно позивач є власником земельної ділянки: кадастровий номер 3510100000:19:200:0098 адреса: площею 0,0708га (1/2 від 0,1416га) дата державної реєстрації права власності 19.01.2021 року, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Відповідно п 5.1 рішення міської ради від 14.07.2015 року № 4416 «Про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду» ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та у постійному користуванні юридичних осіб державної та комунальної форми власності, коло яких визначено статтею 92 Земельного кодексу України, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком п.п5.3-5.6 цього положення, і так, як земельна ділянка позивача не підлягає до наведених винятків, ставка податку встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Враховуючи, що у позивача є об'єкт оподаткування (ст.270 ПКУ), керуючись ст.102 ПКУ, платнику визначено податкові зобов'язання по земельному податку. Враховуюче викладене, вважає сформовані відповідачем відносно позивача оскаржувані повідомлення-рішення є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають сплаті.
Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за кадастровим номером 3510100000:19:200:0098, яка розташована у м.Кропивницькому на перехресті вулиць Сергія Сєнчева та Родникової.
Відповідач - Головне управління ДПС у Кіровоградській області є суб'єктом владних повноважень, який в межах спірних правовідносин реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.
Зазначена земельна ділянка позивача площею 0,1416 га утворена шляхом об'єднання двох земельних ділянок приватної власності та зареєстрована у Державному земельному кадастрі 23.12.2020 року за категорією: землі житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ 02.01).
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.01.2021 року зареєстровано право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по цієї земельної ділянки за кожним.
За зверненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Кропивницька міська рада прийняла рішення №1603 від 04.05.2023 року «Про затвердження ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом зміни цільового призначення на перехресті вулиць Сергія Сєнчева та Родникової», яким змінено цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а також змінено склад угідь та категорію земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
У Державному земельному кадастрі 21.06.2023 року за заявою співвласників земельної ділянки внесено зміни щодо її цільового призначення - змінено категорію земель та вид цільового використання з коду КВЦПЗ 02.01 на код КВЦПЗ 11.02.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.07.2023 року за заявою співвласників земельної ділянки також внесено зміни щодо її цільового призначення - змінено вид цільового використання з коду КВЦПЗ 02.01 на код КВЦПЗ 11.02.
Головне управління ДПС у Кіровоградській області 29.11.2023 року прийняло податкові повідомлення-рішення форми «Ф», якими визначило ОСОБА_2 податкові зобов'язання з земельного податку за належну йому частину земельної ділянки, а саме:
№530145-2408-1128-UА35040210000014072 на суму 5289,84 грн. за 2021 рік,
№530180-2408-1128-UА35040210000014072 на суму 6120,67 грн. за 2022 рік,
№530200-2408-1128-UА35040210000014072 на суму 7038,77 грн. за 2023 рік.
Позивач оскаржив ці рішення в адміністративному порядку до ДПС України, рішеннями якої від 19.02.2024 року скарги позивача залишені без задоволення.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями податкового органу, позивач оскаржив такі рішення до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податковим кодексом України.
До місцевих податків належать податок на майно (пп.10.1.1 п.10.1 статті 10 ПК).
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством, у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно пп.14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з пп.16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року за №124/28254, затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. У додатку 1 до цього Порядку наведена форма податкового повідомлення-рішення форми «Ф» - для платників податків-фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства. Ця форма передбачає наявність детального розрахунку суми податку на нерухоме майно - плати за землю, який повинен містити таку інформацію: 3: (1) Адреса об'єкта; (2) Вид цільового призначення об'єкта; (3) Кадастровий номер об'єкта; (4) Площа об'єкта, га; (5) Нормативна грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації по земельному податку, грн/га; (6) Нормативна грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації по орендній платі за земельну ділянку або сума відповідно до договору оренди, грн; (7) Кількість місяців оподаткування; (8) Розмір ставки земельного податку або орендної плати за землю, %; (9) Назва пільги, по земельному податку відповідно до статті 281 Податкового кодексу України; (10) Розмір пільги зі сплати земельного податку відповідно до статті 281 Податкового кодексу України, га; (11) Сума податкового зобов'язання із земельного податку (к. 11 = (к. 4 - к. 10) х к. 5 х (к. 7/12) х к. 8).
Як встановлено судом першої інстанції, позивач є власником земельної ділянки за кадастровим номером 3510100000:19:200:0098 з 19.01.2021 року, а відтак з цієї дати є платником земельного податку за цю земельну ділянку. Нарахування йому сум земельного податку покладається на контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки та здійснюється на підставі даних Державного земельного кадастру з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку. Фізичним особам - співвласникам земельної ділянки, яка перебуває у спільній частковій власності, контролюючий орган нараховує земельний податок кожному з таких осіб пропорційно належній їм частці.
Рішенням міської ради м. Кропивницького №1750 від 12.07.2018 року затверджено технічну документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області (https://kr-rada.gov.ua/normativno-groshova-otsinka-zemel-mista/). Вказане рішення застосовується з 2019 року. Датою нормативної грошової оцінки земель є 2016 рік. Відповідно до цієї технічної документації середня базова вартість одного квадратного метра земель міста Кропивницький становить 445,92 грн.. Відомості про нормативну грошову оцінку земель міста Кропивницького внесені до Державного земельного кадастру. Інформація про нормативну грошову оцінку земель міста Кропивницького розміщена на офіційному веб-порталі ДПС України.
За даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення для цілей розрахунку податкового зобов'язання з плати за землю за 2016 рік становив 1,06, за 2017, 2018, 2019, 2020 роки - 1,0, за 2021 рік - 1,1, за 2022 рік - 1,15.
Згідно із пунктом 5.1 додатку до рішення Кіровоградської міської ради №4416 від 14.07.2015 року «Про затвердження ставок земельного податку по місту Кіровограду», ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та у постійному користуванні юридичних осіб державної та комунальної форми власності, коло яких визначено статтею 92 Земельного кодексу України, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Пояснюючи розрахунок розміру земельного податку, нарахованого позивачу за 2021, 2022 та 2023 роки, скаржник в позові та апеляційній скарзі вказав, що за базу оподаткування для визначення податку взято нормативну грошову оцінку земельної ділянки, підтверджену витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №3866/295-23 від 20.11.2023 року.
Згідно з цим витягом, наданим Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області на заяву відповідача від 16.11.2023 року, нормативна грошова оцінка (НГО) земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:19:200:0098 становить 1407753, 91 грн..
Тож за розрахунками відповідача, земельний податок за 2023 рік для позивача за частини цієї земельної ділянки склав 7038, 77 грн. (1407753, 91 грн. х 1%) х ).
Для визначення НГО земельної ділянки станом на 2022 рік в цілях розрахунку земельного податку за 2022 рік відповідач взяв значення НГО згідно з витягом №3866/295-23 від 20.11.2023 року, понизивши його на коефіцієнт індексації за 2022 рік (1,15) і така склала 1224133, 84 грн. (1407753, 91 грн. : 1, 15).
Тож за розрахунками відповідача, земельний податок за 2022 рік для позивача за частини цієї земельної ділянки склав 6120,67 грн. (1224133, 84 грн. х 1%) х ).
Для визначення НГО земельної ділянки станом на 2021 рік в цілях розрахунку земельного податку за 2021 рік відповідач взяв значення НГО згідно з витягом №3866/295-23 від 20.11.2023 року, понизивши його на коефіцієнти індексації за 2022 рік (1,15) та за 2021 рік (1,1) і така склала 1112848, 95 грн. (1407753, 91 грн. : 1, 15 : 1,1).
Тож, за розрахунками відповідача, земельний податок за 2021 рік для позивача за частини цієї земельної ділянки, пропорційна часу перебування її у власності з 19.01.2021 року (347 днів) склав 5289, 84 грн. (1112848, 95 грн. х 1%) х ) : 365 х 347).
Згідно із пп.14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Відповідно до частини першої статті 13 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Згідно зі статтями 1, 2 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: проведенні оцінки землі; справлянні плати за землю.
Статтею 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено перелік відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру, і до них належить, зокрема:
- цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);
- нормативна грошова оцінка.
Згідно зі статтями 20, 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.
Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі:
- витягів з Державного земельного кадастру;
- довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території);
- викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
- копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що контролюючі органи для реалізації повноважень щодо адміністрування плати за землю мають право отримувати необхідні відомості з Державного земельного кадастру, зокрема щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є базою оподаткування земельним податком. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що видається Держгеокадастром та його територіальними органами.
Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається: 1) автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення ДЗК в режимі реального часу; 2) державним кадастровим реєстратором в паперовій формі із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Числове значення нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки обчислюється на основі відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, внесених до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки, затвердженої у встановленому порядку, із застосуванням законодавчо встановлених показників та коефіцієнтів.
Форма витягу, яка наведена у додатку 17 до Методики №1147, передбачає, що у ньому зазначається лише числове значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, без наведення виконаних розрахунків та застосованих коефіцієнтів - на відміну від попередньої форми витягу, наведеної у додатку 9 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489.
Зазначені у витязі відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є актуальними на дату та час формування витягу. Чинне законодавство не передбачає формування вказаного витягу на певну дату, яка вже минула. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки може змінюватися внаслідок проведення нової нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка (у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років).
Щороку нормативна грошова оцінка земельної ділянки індексується на коефіцієнт індексації (застосовується кумулятивно від дати проведення оцінки землі).
Також на зміни у значенні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки можуть впливати зміни характеристик такої земельної ділянки відповідно до відомостей ДЗК, приміром, зміна цільового призначення земельної ділянки (зміна категорії земель та/або виду цільового призначення), що призводить до зміни відповідних коефіцієнтів, які є елементами формули НГО, встановленої відповідною Методикою.
Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру плати за землю для власників земельних ділянок та землекористувачів.
При цьому, у розпорядженні Головного управління ДПС у Кіровоградській області на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень був витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №3866/295-23 від 20.11.2023 року, наданий відділом №2 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на запит відповідача.
Цей витяг сформований не автоматично з використанням програмного забезпечення ДЗК, а складений 20.11.2023 року державним кадастровим реєстратором на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області.
На час складання цього витягу земельна ділянка за кадастровим номером 3510100000:19:200:0098 згідно з відомостями Державного земельного кадастру про її цільове призначення, зміненими з 21.06.2023 року, належала до категорії - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; мала вид цільового призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ 11.02).
Відповідно до додатку 8 до Методики №1147 коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп), становить для коду КВЦПЗ 02.01 - 1, для коду КВЦПЗ 11.02 - 1,2.
Відповідно до матеріалів справи, Головне управління Держгеокадстру у Кіровоградській області на запит суду першої інстанції повідомив, що значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 3510100000:19:200:0098, яке вказане у витязі №3866/295-23 від 20.11.2023 року, обчислене станом на 20.11.2023 року із врахуванням зміненого з 21.06.2023 року цільового призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ 11.02) та із застосуванням підвищеного коефіцієнта Кцп (1,2).
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при нарахуванні земельного податку за 2021 рік, за 2022 рік та частково за 2023 рік провів за земельну ділянку, яка тоді належала до земель житлової та громадської забудови та була призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ 02.01), безпідставно використав значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке було визначене з урахуванням іншого виду цільового призначення (код КВЦПЗ 11.02).
Враховуюче вищенаведене, суд першої інстанції правильно визнав необґрунтованими наведені відповідачем у спірних податкових повідомленнях-рішеннях розрахунки сум земельного податку, оскільки у цих розрахунках зазначені недостовірні відомості про вид цільового призначення земельної ділянки та її нормативну грошову оцінку.
Верховний Суд у постановах від 21.05.2020 року у справі №824/257/18-а, від 08.06.2023 року у справі №380/5024/21, від 04.04.2024 року у справі №520/6531/19 вказав, що при вирішенні спору щодо нарахування грошових зобов'язань суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб'єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об'єкту оподаткування та його вартісного вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов'язань суму, яка збільшена правомірно.
В матеріалах справи міститься інформація про елементи (складові), необхідні для обчислення земельного податку, що дозволяє суду встановити дійсний податковий обов'язок позивача зі сплати цього податку за 2021, 2022 та 2023 роки.
Позивач не оспорює розмір НГО земельної ділянки, зазначений у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №3866/295-23 від 20.11.2023 року, який становить 1407753, 91 грн..
Як вбачається з матеріалів справи, позивач погодився із такою НГО земельної ділянки та використав її у 2024 році при укладенні договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Амріта-Сервіс».
Суд приймає наданий Головним управлінням Держгеокадстру в Кіровоградській області розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки та наведені у ньому коефіцієнти та їх значення, згідно з якими НГО цієї земельної ділянки становить 1407753,91 грн.. Це значення НГО розраховане станом на 20.11.2023 року з урахуванням того, що земельній ділянці з 21.06.2023 року в ДЗК було змінено цільове призначення на код КВЦПЗ 11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості). Також ця НГО обчислена із врахуванням добутку коефіцієнтів індексації за період від проведення нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького, а саме за 2016 - 2022 роки.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визначив, що для цілей справляння плати за землю за 2023 рік це значення НГО (1407753, 91 грн.) може бути використано для обчислення земельного податку за період, коли земельній ділянці в ДЗК було змінено цільове призначення, а саме за період з 21.06.2023 року по 31.12.2023 року.
За попередні податкові періоди, а саме за 2021 рік, за 2022 рік та за іншу частину 2023 року, це значення НГО має бути враховане із застосуванням іншого коефіцієнту Кцп, який для земельних ділянок з цільовим призначенням з кодом КВЦПЗ 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), застосовується із значенням 1 (а не 1,2 як для коду КВЦПЗ 11.02).
У ці періоди у Державному земельному кадастрі не змінювалися інші відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 3510100000:19:200:0098 та її характеристики, які б мали вплив на зміну її нормативної грошової оцінки. Інші коефіцієнти, які враховують характеристики земельної ділянки і які є елементами у формулі НГО, у цей період також не змінювалися.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду не переглядається.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року в адміністративній справі №340/1485/24 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року в адміністративній справі №340/1485/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко