25 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/32103/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року в адміністративній справі №160/32103/24 (головуючий суддя першої інстанції - Захарчук-Борисенко Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 03.12.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області; ГУ ПФУ в Чернігівській області, в якому просив:
- скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області №047250021540 від 15.11.2024 року щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови йому у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи: з 01.05.1994 року по 03.02.1995 року з 01.03.1995 року по 24.09.1998 року, з 13.05.1999 року по 24.02.2000 року, з 07.12.2000 року по 05.03.2007 року, з 02.07.2007 року по 09.06.2008 року, з 05.05.2009 року по 31.03.2011 року, з 01.11.2011 року по 08.08.2013 року, з 16.09.2013 року по 17.06.2015 року, з 27.10.2016 року по 26.06.2020 року, з 17.08.2020 року по 15.08.2020 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати йому до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи: з 01.05.1994 року по 03.02.1995 року з 01.03.1995 року по 24.09.1998 року, з 13.05.1999 року по 24.02.2000 року, з 07.12.2000 року по 05.03.2007 року, з 02.07.2007 року по 09.06.2008 року, з 05.05.2009 року по 31.03.2011 року, з 01.11.2011 року по 08.08.2013 року, з 16.09.2013 року по 17.06.2015 року, з 27.10.2016 року по 26.06.2020 року, з 17.08.2020 року по 15.08.2020 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та ГУ ПФУ в Чернігівській області призначити та виплатити йому з 24.04.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано рішення №047250021540 від 15.11.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи: з 01.05.1994 року по 03.02.1995 року з 01.03.1995 року по 24.09.1998 року, з 13.05.1999 року по 24.02.2000 року, з 07.12.2000 року по 05.03.2007 року, з 02.07.2007 року по 09.06.2008 року, з 05.05.2009 року по 31.03.2011 року, з 01.11.2011 року по 08.08.2013 року, з 16.09.2013 року по 17.06.2015 року, з 27.10.2016 року по 26.06.2020 року, з 17.08.2020 року по 15.08.2020 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи: з 01.05.1994 року по 03.02.1995 року з 01.03.1995 року по 24.09.1998 року, з 13.05.1999 року по 24.02.2000 року, з 07.12.2000 року по 05.03.2007 року, з 02.07.2007 року по 09.06.2008 року, з 05.05.2009 року по 31.03.2011 року, з 01.11.2011 року по 08.08.2013 року, з 16.09.2013 року по 17.06.2015 року, з 27.10.2016 року по 26.06.2020 року, з 17.08.2020 року по 15.08.2020 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ГУ ПФУ в Чернігівській області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з не повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що для зарахування до пільгового стажу періодів роботи обов'язково потрібна уточнююча довідка (додаток №5) та документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці. Позивачем документи, передбачені підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 пенсійному органу не надані, чому суд першої інстанції не надав належного правового значення. Апелянт вважає, що позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутності пільгового стажу. Також зазначає про те, що судом першої інстанції допущено описку в резолютивній частині рішення щодо періодів роботи, які необхідно зарахувати до пільгового стажу позивача.
Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 26.05.2025 року по 09.06.2025 року головуючий суддя Юрко І.В. та суддя Білак С.В. перебували у відпустці. У період з 26.05.2025 року по 13.06.2025 року суддя Чабаненко С.В. перебувала у відпустці. У період з 25.07.2025 року по 29.07.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 11.11.2025 року та з 13.11.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01.05.2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 року №160/14143/24 зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати до загального стажу позивача періоди роботи з 01.03.1995 року по 24.09.1998 року, з 13.05.1999 року по 24.02.2000 року, період проходження строкової служби з 10.05.1987 року по 03.05.1989 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області від 15.11.2024 року № 047250021540 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Також в рішенні зазначено, що пільговий стаж за Списком №2 відсутній. Для зарахування до пільгового стажу вказаних періодів (з 01.05.1994 року по 03.02.1995 року з 01.03.1995 року по 24.09.1998 року, з 13.05.1999 року по 24.02.2000 року, з 07.12.2000 року по 05.03.2007 року, з 02.07.2007 року по 09.06.2008 року, з 05.05.2009 року по 31.03.2011 року, з 01.11.2011 року по 08.08.2013 року, з 16.09.2013 року по 17.06.2015 року, з 27.10.2016 року по 26.06.2020 року, з 17.08.2020 року по 15.08.2020 року) необхідно надати документи передбачені підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку.
Не погодившись з рішенням пенсійного органу, позивач оскаржив таке рішення до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон №1058), право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Частиною першою статті 24 Закону №1058 встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058).
Згідно із частиною четвертою статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
При цьому, згідно із частиною першою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок №637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17.
Апеляційний суд вказує, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для встановлення та обрахування пільгового стажу.
Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , остання містить наступні записи трудової діяльності позивача:
- з 01.05.1994 року по 03.02.1995 року - переведений на ділянку №2 електрозварником ручної зварки по ремонту гірнорудного обладнання четвертого розряду;
- з 01.03.1995 року по 24.09.1998 року - прийнятий на посаду електрозварника;
- з 13.05.1999 року по 24.02.2000 року - працював електрозварником;
- з 07.12.2000 року по 05.03.2007 року - прийнятий в ремонтно-механічний цех електрогазозварником четвертого розряду;
- з 02.07.2007 року по 09.06.2008 року - прийнятий на посаду електрогазозварника п'ятого розряду;
- з 05.05.2009 по 31.03.2011 - працював на посаді електрогазозварника 5 розряду;
-з 01.11.2011 року по 08.08.2013року - переведений на посаду електрогазозварника;
- з 16.09.2013 року по 17.06.2015 року -- працював електрогазозварником;
- з 27.10.2016 року по 26.06.2020 року - працював електрогазозварником;
- з 17.08.2020 року по 15.08.2022 року - працював електрогазозварником.
Записами у трудовій книжці позивача підтверджено, що останній працював на посадах, які віднесені до Списку №1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, Постанови КМУ від 11.03.1994 року № 162, Постанови КМУ від 16.01.2003 року № 36, Постанови КМУ від 24.06.2016 року № 461.
Записи зроблені чітко, виправлення відсутні. Записи в трудовій книжці сторонами не оскаржено та в судовому порядку недійсними не визнавались.
Як правильно зазначено судом першої інстанції трудова книжка є первинним джерелом інформації про стаж позивача і підтверджує його роботу у спірний період, а надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17, від 29.03.2023 у справі №360/4129/20.
Враховуюче викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржувані періоди роботи позивача є документально підтвердженими та підлягають зарахуванню до його пільгового стажу за Списком № 2.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах №047250021540 від 15.11.2024 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, а також те, що пенсійним органом не обраховувався стаж позивача з урахуванням спірних періодів, суд першої інстанції обґрунтовано визначив та зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 оскаржувані періоди роботи позивача, та з урахуванням висновків суду.
Апеляційний суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом рішення суду в цій частині не переглядається.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року в адміністративній справі №160/32103/24 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року в адміністративній справі №160/32103/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко