25 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/2519/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року (суддя Новікова І.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 24.07.2025 року) у адміністративній справі №280/2519/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, суд -
У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягала у неврахуванні у виданих за період з жовтня 2024 року по березень 2025 року бойових розпорядженнях та поданих рапортах про виплату додаткової винагороди посад у складі командування та штабу підпорядкованої військової частини НОМЕР_2 першого ешелону оборони, за якими особам, що їх обіймали, належало право на отримання додаткової винагороди з розрахунку 50000 гривень, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»; визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягала у не нарахуванні та невиплаті йому додаткової винагороди за періоди відрядження до підпорядкованої військової частини НОМЕР_2 з жовтня 2024 року по березень 2025 року (без врахування періоду відпустки) з розрахунку 50000 гривень; визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягала у не нарахуванні та невиплаті йому додаткової винагороди з розрахунку 50000 гривень; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (доплату) йому додаткової винагороди з розрахунку 50000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу підпорядкованої військової частини НОМЕР_2 за періоди відрядження до військової частини НОМЕР_2 - з 05.10.2024 року по 18.12.2024 року та з 04.01.2025 року по 15.03.2025року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 50000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу військової частини НОМЕР_2 за періоди з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року, з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року, з 01.12.2024 року по 18.12.2024 року, з 04.01.2025 року по 31.01.2025 року, з 01.02.2025 року по 03.02.2025 року, з 05.02.2025 року по 28.02.2025 року, з 01.03.2025 року по 15.03.2025 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку 50000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу військової частини НОМЕР_2 за періоди з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року, з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року, з 01.12.2024 року по 18.12.2024 року, з 04.01.2025 року по 31.01.2025 року, з 01.02.2025 року по 03.02.2025 року, з 05.02.2025 року по 28.02.2025 року, з 01.03.2025 по 15.03.2025 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
З рішенням суду першої інстанції не погодилася Військова частина НОМЕР_1 та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувала тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 ; з жовтня 2024 року вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 . За наказом командира військової частини НОМЕР_2 з 05.10.202 року ОСОБА_1 допущено до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою помічника командира батальйону з правової роботи. З 19.12.2024 року по 04.01.2025 року - відпустка, 04.01.2025 року - повернення з відпусти, з 05.01.2025 року - продовження відрядження. За цей період військова частина НОМЕР_1 нараховувала ОСОБА_1 додаткову винагороду у базовому розмірі (30000 грн.) пропорційно часу участі у виконанні -завдань. Підстав для підвищеного розміру (50000 грн.) не вбачається з огляду на відсутність належних доказів виконання ОСОБА_1 функцій оперативного (бойового) управління підрозділами першого ешелону у складі командування/штабу ОВУ. Апелянт зазначив, що перелік органів військового управління (ОВ), уповноважених підтверджувати участь відряджених військовослужбовців у бойових діях/заходах, затверджується Головнокомандувачем ЗСУ або начальником Генерального штабу ЗСУ. Статус відповідного органу та фактична участь військовослужбовця у виконанні завдань у складі командування/штабу ОВУ мають бути підтверджені у встановленому поряду належними доказами. Апелянт зазначив, що посада помічника командира батальйону з правової роботи належить до правової юридичної служб і призначена для правового забезпечення діяльності підрозділу, а не здійснення оперативного (бойового) управління підрозділами першого ешелону на лінії зіткнення. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 не надав доказів про те, що він у спірні періоди виконував бойові завдання у статусі члена командування/штабу ОВУ, який здійснював оперативне управління підрозділами першого ешелону. Суд не перевірив, чи належала військова частина НОМЕР_2 у відповідний період до переліку ОВУ/штабів угрупувань військ (сил).
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 у період з 29.04.2022 року по 19.03.2025 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.10.2024 року №286 майор юстиції, старший офіцер юридичної служби ОСОБА_1 вибув у відрядження у с. Таврійське Запорізької області до військової частини НОМЕР_2 з 05.10.2024 року до окремого розпорядження з метою надання юридичної допомоги. Підстава: посвідчення про відрядження №930 від 03.10.2024 року. Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.10.2024 року №292 майор ОСОБА_1 , старший офіцер юридичної служби військової частини НОМЕР_1 прибув у службове відрядження та приступив до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою помічник командира батальйону з правової роботи з 05.10.2024 року. У період з 05.10.2024 року по 18.12.2024 року та з 04.01.2025 року по 15.03.2025 року ОСОБА_1 виплачувалася додаткова винагорода, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 грн. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався частинами 1, 2, 4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; пунктами 1, 1-2, 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»; ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; пунктами 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8 розділу XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 та прийшов до висновку про те, що додатком 1 до витягів наказів, з бойових розпоряджень та рапортів підтверджено факт прийняття ОСОБА_1 безпосередньої участі у бойових діях, виконанні ним бойових завдань на лінії бойового зіткнення в межах району ведення воєнних (бойових) дій у період з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року, з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року, з 01.12.2024 року по 18.12.2024 року, з 04.01.2025 року по 31.01.2025 року, з 01.02.2025 року по 03.02.2025 року, з 05.02.2025 року по 28.02.2025 року, з 01.03.2025 року по 15.03.2025 року, а тому э підстави для виплати ОСОБА_1 збільшеної до 50000 грн. додаткової винагороди у вказаний період. Суд критично оцінив лист-роз'яснення Директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №290/13/2643 від 14.11.2023 року, оскільки листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати нові правові норми, а мають лише інформаційний, рекомендаційний, роз'яснювальний характер та за своєю суттю є службовою кореспонденцією.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 у період з 29.04.2022 року по 19.03.2025 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.10.2024 року №286 майор юстиції , старший офіцер юридичної служби ОСОБА_1 вибув у відрядження у с. Таврійське Запорізької області до військової частини НОМЕР_2 з 05.10.2024 року до окремого розпорядження з метою надання юридичної допомоги. Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.10.2024 №292 майор, старший офіцер юридичної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 прибув у службове відрядження та приступив до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою помічник командира батальйону з правової роботи з 05.10.2024 року.
Встановлено, що у період з 05.10.2024 року по 18.12.2024 року та з 04.01.2025 року по 15.03.2025 року ОСОБА_1 додаткова винагорода, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», виплачувалась у розмірі 30000 грн.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 19.12.2024 року 04.01.2025 року (17 днів) згідно відпускного квитка, виданого військовою частиною НОМЕР_1 10.12.2024 року №5751, перебував у відпустці у м. Києві та 04.01.2025 року був зобов'язаний з'явитися на місце служби у військову частину НОМЕР_1 . Згідно рапорту військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2025 року №21 командиру військово частини НОМЕР_1 04.01.2025 року ОСОБА_1 прибув із щорічної відпустки.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.01.2025 року №5 майор юстиції, старший офіцер юридичної служби ОСОБА_1 вибув у відрядження у с. Таврійське Запорізької області до військової частини НОМЕР_2 строком на 30 дів з 05.01.2025 року по 03.02.2025 року з метою тимчасового виконання обов'язків за посадою помічника командира військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.01.2025 року №5 майор юстиції, старший офіцер юридичної служби військової частини НОМЕР_1 прибув у службове відрядження та приступив до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою помічника командира батальйону з правової роботи терміном на 30 діб з 05.01.2025 року по 03.02.2025 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.02.2025 року №39 майору юстиції, старшому офіцеру юридичної служби ОСОБА_1 продовжено термін відрядження у с. Таврійське Запорізької області до військової частини НОМЕР_2 строком на 30 днів з 05.02.2025 року по 06.03.2025 року.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.02.2025 року №36 майор юстиції, старший офіцер юридичної служби військової частини НОМЕР_1 прибув у службове відрядження та приступив до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою помічника командира батальйону з правової роботи терміном на 30 діб з 05.02.2025 року по 06.03.2025 року.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.03.2025 року №64 майор юстиції, старший офіцер юридичної служби військової частини НОМЕР_1 прибув у службове відрядження та приступив до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою помічника командира батальйону з правової роботи терміном на 30 діб з 05.03.2025 року по 03.04.2025 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2025 року №79 майор юстиції, старший офіцер юридичної служби ОСОБА_1 прибув з відрядження у АДРЕСА_1 з військової частини НОМЕР_2 17.03.2025 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.03.2025 року №82 майор юстиції, старший офіцер юридичної служби ОСОБА_1 вибув до нового місця служби ( Київ) з 19.03.2025 року.
Встановлено, що відповідно до витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 05.11.2024 року №598; від 05.12.2024 року №6482; від 05.01.2025 року №35; від 05.02.2025 року №323; від 05.03.2025 року №598; від 05.04.2025 року №1001 та довідок військової частини НОМЕР_2 01.11.2024 року №2082; від 01.01.2025 року №8; від 01.02.2025 року №156 майору юстиції ОСОБА_1 виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 30000 грн.; підстава бойові розпорядження командира військової частини, довідки.
Відповідно до частин 2, 4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пунктів 1,1-2 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 8 розділу XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема, 50000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах). Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України. Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України. Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців. Перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України. Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Суд апеляційної інстанції враховує, що Міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, а тому враховує лист-роз'яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №423, підготовленого у зв'язку з запитами виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану та наказу Міністерства оборони України від 26.09.2023 року №566 «Про затвердження змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» надано роз'яснення про те, що додаткова винагорода в розмірі 50000 грн. виплачується військовослужбовцям при одночасному дотриманні умов, зокрема, здійснення ОВУ (командним пунктом військової частини) оперативного (бойового) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема, зведеним) першого ешелону або наступу (контрнаступу, конратаки) до батальйону включно.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з вище встановленого.
Згідно матеріалів справи майор юстиції ОСОБА_1 з 05.10.2024 року по 19.03.2025 року перебував у відрядженні та проходив військову службу на посаді старшого офіцера юридичної служби у військовій частині НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 .
Як вбачається з наказів Головнокомандувача Збройних Сил України за період з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року, з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року, з 01.12.2024 року по 31.12.2024 року, з 01.01.2025 року по 31.01.2025 року Таврійська сільська територіальна громада Запорізької області не входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
Як вбачається з витягів наказів командира військово частини НОМЕР_2 , військова частина знаходилася в АДРЕСА_2 .
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 з 19.12.2024 року по 04.01.2025 року перебував у відпустці у м. Києві.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що виплата додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. ОСОБА_1 у спірному періоді здійснювалася на підставі бойових розпоряджень, довідок, рапортів та наказів командира військової частини НОМЕР_1 .
В той же час у справі відсутні докази про те, що ОСОБА_1 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, або у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на відсутність підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у виконанні бойового (спеціального) завдання.
Суд апеляційної інстанції враховує, що Міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, а тому враховує лист-роз'яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №423, підготовленого у зв'язку з запитами виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану та наказу Міністерства оборони України від 26.09.2023 року №566 «Про затвердження змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» надано роз'яснення про те, що додаткова винагорода в розмірі 50000 грн. виплачується військовослужбовцям при одночасному дотриманні умов, зокрема, здійснення ОВУ (командним пунктом військової частини) оперативного (бойового) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема, зведеним) першого ешелону або наступу (контрнаступу, конратаки) до батальйону включно.
Вказаний лист-роз'яснення не суперечить вищевказаному законодавству.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду слід скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року у адміністративній справі №280/2519/25 - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду - відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова