Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
26 грудня 2025 р. справа № 520/33336/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ольга Горшкова, розглянувши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,
Військова частина НОМЕР_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду в розмірі 32 914 гривень 33 копійки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд звертає увагу, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.06.2025 № 3097, з урахування обставин, встановлених в ході службового розслідування, капітана ОСОБА_2 було притягнуто до повної матеріальної відповідальності на суму 32914,33 грн.
Крім того, позивач зазначає, що 12.07.2025 військовою частиною НОМЕР_1 капітану ОСОБА_3 було направлено вимогу вих. № 16739 про добровільне відшкодування заподіяної державі шкоди.
Отже, суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень - Військова частина НОМЕР_1 встановила факт неналежного виконання відповідачем службових обов'язків саме - 09.06.2025, що призвело до притягнення до повної матеріальної відповідальності.
Разом з тим, до суду з даним позовом за захистом свого права про стягнення з з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду лише 23.12.2025, тобто з пропуском передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України тримісячного строку звернення до суду з позовом.
Позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та не надано будь-яких доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, як вже встановлено судом, 12.07.2025 військовою частиною НОМЕР_1 капітану ОСОБА_3 було направлено вимогу вих. № 16739 про добровільне відшкодування заподіяної державі шкоди. При цьому зазначивши, що зазначена вимога була повернута оператором поштового зв'язку у зв'язку із закінченням строків зберігання поштового відправлення.
Однак, відповідних доказів, щодо невручення поштового відправлення відповідачу позивачем до суду не надано.
Разом з тим, представником позивача до позовної заяви не додано доказів на підтвердження того, що відповідач відмовився від добровільного відшкодування заборгованості у сумі 32914,33 грн за шкоду, заподіяну державі.
Також в позовній заяві позивач зазначив, що місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Суд звертає увагу, що на виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд здійснив запит до Єдиного державного демографічного реєстру про надання відомостей про реєстрацію місця проживання зазначеної особи.
На вказаний запит суду надіслано відповідь №2172832 від 24.12.2025, якою підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, позивачем, всупереч вимогам ч. 2 ст. 161 КАС України, не додано до позовної заяви доказів направлення позовної заяви з додатками рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу реєстрації відповідача.
Доказів перебування відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , матеріали позовної заяви не містять.
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням наведеного, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 161 КАС України, що є підставою у відповідності до ст. 169 КАС України для залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду: 1) заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску та наданням доказів на підтвердження поважності таких причин; 2) докази на підтвердження того, що відповідач відмовився від добровільного відшкодування заборгованості у сумі 32914,33 грн за шкоду, заподіяну державі; 3) докази вручення/невручення поштового відправлення з вимогою вих. № 16739 про добровільне відшкодування заподіяної державі шкоди; 4) докази надіслання на зареєстровану адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: 1) заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску; 2) докази на підтвердження того, що відповідач відмовився від добровільного відшкодування заборгованості у сумі 32914,33 грн за шкоду, заподіяну державі; 3) докази вручення/невручення поштового відправлення з вимогою вих. № 16739 про добровільне відшкодування заподіяної державі шкоди; 4) докази надіслання на зареєстровану адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ольга ГОРШКОВА