26 грудня 2025 р. м. Рівне№460/13731/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доКостопільської міської ради Рівненської області, Управління фінансів Костопільської міської ради Рівненської області
про стягнення середнього зпробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Махаринця Д.Є. перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Костопільської міської ради Рівненської області (далі - відповідач-1), Управління фінансів Костопільської міської ради Рівненської області (далі- відповідач-2) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Рішенням суду від 05.12.2024 адміністративний позов задоволено частково. Судом вирішено стягнути з Управління фінансів Костопільської міської ради Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 січня 2023 року по 09 лютого 2023 року у розмірі 55903,77грн (сума зазначена без урахування обов'язкових утримань). У задоволенні позовних вимог про стягнення з Костопільської міської ради Рівненської області моральної шкоди у розмірі 10000,00грн відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 07.01.2025.
17.03.2025 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, обґрунтовану тим, що судом не було вирішено питання розподілу судових витра в частині професійної правничої допомоги. Оскільки позивачем заявлялися дві позовні вимоги, з яких судом задоволено одну, а в другій - відмовлено, то з урахуванням приписів ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), на користь позивача підлягає стягненню сума витрат на правничу допомогу, пропорційна до розміру задоволених позовних вимог, а саме 5000,00грн.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 04.09.2025 №647 призначено повторний автоматичний розподіл картки додаткових матеріалів справи у зв'язку із тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Махаринця Д.Є.
Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю О.М.Дудар.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.
У силу вимог п.10 ч.3 ст.2 КАС України, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є однією з основних засад адміністративного судочинства.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч.3 ст.134 КАС України, для цілей судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають сплаті в порядку компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких належать, у тому числі, витрати пов'язані з оплатою правничої допомоги.
Згідно з ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частини 6, 7 статті 134 КАС України передбачають, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, визначаючи суму, що належить до відшкодування позивачу, суд застосовує критерій реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення її дійсності та необхідності), а також критерій розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Саме ці критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсацію судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (East/West Alliance Limited v. Ukraine) від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) Європейський суд зазначив: "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999).
Підстави та порядок укладення договору про надання правової допомоги, а також порядок обчислення гонорару врегульовано розділом ІV Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VІ (далі - Закон №5076-VІ).
Зокрема, ст.30 Закону №5076-VІ передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Під час встановлення розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що правову допомогу позивачу у цій справі надавав адвокат Дяденчук Анатолій Іванович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 11.09.2014 №1126) згідно з ордером від 07.06.2023 серії ВК №1004434.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було долучено до позовної заяви договір про надання правової допомоги від 03.06.2023, рахунок на оплату правничої допомоги №1 від 03.06.2023 та платіжну інструкцію від 03.06.2023 №0.0.3031842307.1 на суму 10000,00грн.
Загальна сума гонорару адвоката згідно із наданими документами становить 10000,00грн.
У строк, встановлений ч.7 ст.139 КАС України, представником позивача було подано акт приймання-передачі наданої правової допомоги згідно з договором про надання правової допомоги від 22.12.2023.
З урахуванням заяви про ухвалення додаткового рішення, представник позивача просить стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00грн.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, за яку сплачувався судовий збір, такі судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Як зазначено судом вище, в матеріалах справи є докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу.
Актом приймання-передачі наданої правової допомоги зафіксовано надання позивачу таких послуг: вивчення, аналіз та юридична оцінка документів наданих Клієнтом - 3 год.; аналіз законодавства та судової практики - 3 год.; формування та узгодження з Клієнтом правової позиції по веденню справи - 1 год.; написання та подання до суду позовної заяви - 7 год.; надання усних консультацій Клієнту та інформування щодо стадії розгляду справи - 1 год. Визначена сторонами у договорі та акті вартість наданої правової допомоги є фіксованою та становить 10000грн.
Відповідачі, будучи обізнаними про заявлений розмір витрат на правничу допомогу, під час розгляду справи не подавали відзивів на позовну заяву та, відповідно, не доводили неспівмірності розміру понесених позивачем витрат.
Суд зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належним чином, є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг. Однак, враховуючи, що позивачем заявлялися дві позовні вимоги, з яких судом задоволено одну, а в другій відмовлено, на користь позивача підлягає стягненню сума витрат на правничу допомогу, пропорційна до розміру задоволених позовних вимог - 5000,00грн.
Оскільки, судом задоволено позовну вимогу до Управління фінансів Костопільської міської ради, розмір понесених позивачем судових витрат підлягає стягненню саме з цього суб'єкта владних повноважень.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі та задоволення заяви про стягнення судових витрат.
Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити.
Ухвалити у справі №460/13731/23 додаткове рішення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління фінансів Костопільської міської ради Рівненської області судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач-1: Костопільська міська рада Рівненської області (вул.1 Травня, буд.3, м.Костопіль, Рівненський район, Рівненська область, 35000; ідентифікаційний код юридичної особи 04057669).
Відповідач-2: Управління фінансів Костопільської міської ради Рівненської області (вул.Незалежності, буд.2, м.Костопіль, Рівненський район, Рівненська область, 35000; ідентифікаційний код юридичної особи 44047226).
Рішення складено 26 грудня 2025 року.
Суддя О.М. Дудар