про відмову у забезпеченні позову
26 грудня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/17175/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пунктів наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив визнати протиправним та скасувати пункти 4, 5, 6 наказу військової частини НОМЕР_1 від 26.09.2025 №409 "Про результати службового розслідування" щодо притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності у сумі 86 141,82 грн.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подана до суду заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 суми матеріальних збитків у розмірі 86 141,82 грн (вісімдесят шість тисяч сто сорок одна гривня 82 копійки), що здійснюється на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (з основної діяльності) №409 "Про результати службового розслідування", до моменту набрання рішенням суду у цій справі законної сили.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраного заходу забезпечення позову, заявник зазначав, що на підставі наказу військової частини НОМЕР_1 від 26.09.2025 №409 "Про результати службового розслідування" військовою частиною НОМЕР_2 будуть вжиті заходи щодо утримання грошових коштів із грошового забезпечення ОСОБА_1 , попри те, що заявник не згоден з наказом військової частини НОМЕР_1 від 26.09.2025 №409 та вважає притягнення його до матеріальної відповідальності протиправним та безпідставним.
Відповідно до положень частини першої статті 154 КАС України заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи.
Оцінюючи наявність підстав для забезпечення позову, суд врахував таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
При цьому, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Суд звертає увагу на те, що рішення чи дії суб'єктів владних повноважень безумовно мають певний вплив на права та інтереси особи щодо якої вони прийняті/вчинені. Такі рішення можуть мати негативний вплив на права та обов'язки особи, тим більше якщо це рішення, прийняте уповноваженим органом.
У даному випадку, звертаючись до суду із даною заявою заявником не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до несприятливих наслідків для його прав у разі постановлення на його користь судового рішення; не наведено жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
У разі стягнення коштів з позивача внаслідок реалізації оскаржуваних пунктів наказу до набрання законної сили судовим рішенням - не існує жодних серйозних ускладнень щодо пред'явлення та реалізації регресної вимоги та повернення правовідносин до попереднього стану.
Самі по собі доводи позивача щодо стягнення з позивача заборгованості з відшкодування завданих чи можливо завданих державі збитків не можуть розцінюватись як такі, що свідчать про очевидну протиправність прийнятого рішення (наказу) та мають бути оцінені судом під час розгляду справи по суті. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично є вирішенням спору по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.
В свою чергу, у даному випадку така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що в матеріалах заяви відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пунктів наказу.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.С. Шевяков