Справа № 420/41329/25
26 грудня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду та зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 11.12.2025 позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
2.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . При цьому, відповідач протиправно, починаючи з 19 липня 2022 року, розраховував грошове забезпечення Позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року. Представник позивача звернувся до відповідача із заявою, якою просила відповідача нарахувати та виплатити позивачу, починаючи з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року грошове забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званням у 2022,2023 роках шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум та з адвокатським запитом. Листом від 03.05.2025 відповідач повідомив, при розрахунку грошового забезпечення позивача було використано прожитковий мінімум для працездатних встановленого осіб встановлений законом на 01 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Разом з позовом було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначили, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Ухвалою судді від 16.12.2025 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду:
- довідки про нараховане грошове забезпечення за оскаржуваний період, в яких вбачається також нарахування грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії (2022-2023 та ін.)).
18.12.2025 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єрьоміної В.А. надійшла заява (вх. №ЕС/133738/25) з проханням витребувати у військової частини НОМЕР_2 т запитуваних судом документів, зазначивши, що представником позивача було направлено адвокатський запит від 20.03.2025 з проханням надати у тому числі запитувані судом докази, однак досі відповіді отримано не було.
Ухвалою судді від 22.12.2025 постановлено задовольнити заяву представника позивача про поновлення строку на звернення до суду та поновити пропущений строк на звернення до суду з даним позовом; прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; витребувати від військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії:
- довідки про нараховане грошове забезпечення за оскаржуваний період, в яких вбачається також нарахування грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії (2022-2023 та ін.)).
24.12.2025 від представника відповідача Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив (вх. №ЕС/135799/25), в якому просить відмовити у задоволенні всіх позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 у повному обсязі; залишити адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 - без розгляду.
В обгрунтування зазначили, що в період з 29.01.2020 по даний час розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб повинні розраховуватись виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Крім того зазначили, що позов є тотожним адміністративній справі №420/31836/25, яка вже перебуває на розгляді цього суду, що унеможливлює повторний розгляд одного й того самого спору. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 240 КАС України позовна заява підлягає залишенню без розгляду, якщо у провадженні суду є справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Ознайомившись з доводами представника відповідача, в контексті обставин справи, суд зазначає наступне.
Підстави для залишення позовної заяви без розгляду регламентовані положеннями статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із положеннями частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо зокрема у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Так предметом спору у справі №420/41329/25 є визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати в періоди з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
При цьому при дослідженні КП «ДСС» по справі №420/31836/25 встановлено, що ухвалою судді від 01.12.2025 постановлено відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року до 20.05.2023 року - повернути позивачу.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 16.03.2022 року по 18.07.2022 року, - прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Положення ч. 8 ст. 169 КАС України визначає, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а відтак позивач скористався своїм правом та повторно звернувся до з вказаними вимогами.
Таким чином, відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду з підстав того, що у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З урахуванням зазначеного, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст.ст.12, 240, 248, 257 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача Військової частини НОМЕР_2 (вх. №ЕС/135799/25 від 24.12.2025) в частині залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА