26 грудня 2025 р. № 400/8551/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що містив вимоги:
-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі пункту третього частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту третього частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як чоловіку, на утриманні якого перебуває троє і більше дітей віком до 18 років.
Мотивований позов тим, що позивач, звернувшись із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу, отримав відмову. Вважає такі дії протиправними та такими, що не відповідають закону.
Ухвалою від 16.09.2024 суд відкрив провадження у справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025, справу № 400/8551/24 передано на розгляд судді Птичкіній В.В.
Ухвалою від 25.08.2025 суд прийняв справу до свого розгляду, залучив у справі другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував та вказав, що твердження з приводу протиправної відмови у наданні відстрочки є безпідставними, оскільки позивачем не було подано на розгляд комісії усіх документів, передбачених законом.
Як встановлено судом, на розгляд Комісії надійшла заява ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Рішенням від 03.09.2024 позивачу було відмовлено у наданні відстрочки по причині "документи зібрані з порушенням вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560".
Копії заяви позивача та доданих до неї документів до суду подано не було, однак у відзиві відповідач наголошує, що позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю письмового договору між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 23 Закону № 3543 (у відповідній редакції), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина сьома статті 23 Закону № 3543).
Порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону № 3543, визначається Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), про що вказано у частині п'ятій статті 22 Закону № 3543.
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560, комісія для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (Комісія) вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Згідно з Переліком документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (додаток 5 до Порядку № 560), до заяви, що подається на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543, додаються свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Суд зазначив, що умови надання відстрочки визначені Законом № 3543, Порядком № 560 визначено відповідну процедуру.
Законом № 3543 встановлені дві умови: перебування на утриманні військовозобов'язаного трьох і більше дітей віком до 18 років та відсутність заборгованості із сплати аліментів. При цьому, перелік визначених додатком 5 до Порядку № 560 документів свідчить про те, що підзаконним нормативним актом для військовозобов'язаного, який, як вказано у свідоцтвах про народження, є батьком неповнолітніх дітей, встановлені додаткові вимоги для реалізації ним права на відстрочку.
Обов'язок батьків з утримання дітей до досягнення ними повноліття встановлений статтею 180 Сімейного кодексу України.
Інформація про заборгованість позивача із сплати аліментів у рішенні Комісії відсутня.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про протиправність прийнятого Комісією рішення.
Розглядаючи вимогу про зобов'язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, суд керувався тим, що метою вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У постановах від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 та від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У постанові від 22.09.2022 у справі № 380/12913/21 Верховний Суд зазначив: "… у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання відповідним заявником усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.
Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта …".
Комісія використала надане їй законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, це рішення визнано судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, суд встановив, що позивач при зверненні дотримався визначених законом умов, дискреційні повноваження Комісії (надати відстрочку або відмовити у наданні відстрочки) обмежені оцінкою законності підстав для надання відстрочки та наявністю документів, що підтверджують відповідне право, тому суд встановив, що єдиним можливим варіантом дій (обов'язком) суб'єкта владних повноважень є задоволення заяви позивача.
Тому суд дійшов до переконання, що позовні вимоги в частині повторного розгляду заяви задоволенню не підлягають.
Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань РТЦК.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 03.09.2024 комісією з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки (протокол № 14).
3. Зобов'язати комісію з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 ухвалити рішення про надання ОСОБА_1 за його заявою відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, сплачений квитанцією від 10.09.2024 № 0.0.3871327068.1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна