Ухвала від 26.12.2025 по справі 360/151/25

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

26 грудня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/151/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 360/151/25 за адміністративним позовом адвоката Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 360/151/25 за адміністративним позовом адвоката Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 (далі також - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

За наслідками розгляду вказаної справи 31 березня 2025 року Луганським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, яке набрало законної сили 01 травня 2025 року, яким позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;

- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 компенсації за невикористані ним дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та раніше виплаченої суми такої компенсації.

17 грудня 2025 року від відповідача надійшла заява про роз'яснення способу виконання вищезазначеного судового рішення.

В обґрунтування заяви зазначено, що в рішенні суду не зрозумілим є таке:

- за який розрахунковий період береться до уваги розмір додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, яку отримував ОСОБА_1 , при обчисленні розміру грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток (за весь період служби / за останньою займаною посадою / за останній місяць проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 / день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 );

- який розмір додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, підлягає включенню до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 при обчисленні грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (середній розмір за весь період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 / з розрахунку 30000 гривень пропорційно розрахунку на місяць / з розрахунку 100000 гривень пропорційно розрахунку на місяць / середній розмір за останньою займаною посадою / середній розмір за останній місяць проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 / розмір винагороди, яка виплачена за останній день проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 18.12.2025 призначено заяву про роз'яснення судового рішення до розгляду в порядку письмового провадження. Також цією ухвалою запропоновано позивачу, у строк не пізніше п'яти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, надати до суду письмові пояснення щодо вищевказаної заяви про роз'яснення судового рішення.

Позивач правом на подання письмових пояснень щодо заяви про роз'яснення судового рішення не скористався.

Розглядаючи подану відповідачем заяву про роз'яснення судового рішення, суд виходить з такого.

Згідно з частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до положень статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта виступає його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Виходячи із змісту статті 254 КАС України, роз'яснено може бути незрозуміле рішення суду у разі, коли внаслідок неясності резолютивної частини рішення його не можливо виконати примусово або є імовірність неправильного його виконання. При цьому, приписи вказаної статті також не передбачають можливості роз'яснення судом порядку його виконання, який чітко визначено законодавством України.

Таким чином, роз'яснено може бути незрозуміле рішення суду у разі, коли внаслідок неясності резолютивної частини рішення його не можливо виконати примусово або є імовірність неправильного його виконання. При цьому, приписи вказаної статті також не передбачають можливості роз'яснення судом порядку його виконання, який чітко визначено законодавством України.

Суд зазначає, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі № 360/151/25 містить посилання на приписи Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зокрема на пункт 6 розділу ХХХІ «Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби» згаданого Порядку, яким визначено порядок розрахунку компенсації за всі невикористані дні відпусток, а саме вказано, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Крім того, суд, враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23 та від 20.12.2024 у справі № 240/21650/23, зазначив, що відповідач при обчисленні позивачу розміру компенсації за невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної та додаткової відпусток, повинен був урахувати суму додаткової винагороди, що передбачена постановою КМУ № 168, яку позивач отримував з липня 2024 року по вересень 2024 року включно щомісячно, що й було спірним у цій справі.

Суд зауважує, що стаття 254 КАС України чітко визначає, що роз'яснення судового рішення не передбачає зміну змісту судового рішення.

При цьому, слід вказати, що резолютивна частина рішення від 31.03.2025 у даній справі є зрозумілою та чіткою за змістом, не передбачає інших варіантів її тлумачення, а тому суд не вбачає підстав для її роз'яснення.

Зауважуючи на необхідності в роз'ясненні судового рішення в частині обчислення сум компенсації за невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток (щорічної та додаткової), відповідач фактично просить суд роз'яснити порядок та спосіб виконання рішення суду у даній справі та ставить питання, зокрема, щодо визначення розміру додаткової винагороди під час розрахунку компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, що виходить за межі повноважень суду під час вирішення питання про роз'яснення судового рішення у розумінні статті 254 КАС України.

До того ж, суд зазначає, що правильність обчислення компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток не було предметом розгляду в цій справі.

Поставлені відповідачем питання в заяві про роз'яснення судового рішення не існували на момент ухвалення рішення у даній справі та не можуть бути підставою для роз'яснення судового рішення в порядку статті 254 КАС України, оскільки виникли вже під час його виконання.

Крім того, зі змісту заяви слідує, що її вимоги спрямовані на перегляд висновків, викладених судом у рішенні, шляхом постановлення ухвали про роз'яснення судового рішення, у якій необхідно по-іншому вирішити відповідні вимоги позовної заяви, що відповідно до процесуального закону є підставою для апеляційного оскарження судового рішення.

Враховуючи зазначене, у рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі № 360/151/25, яке просить роз'яснити відповідач, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, що не допускає неоднозначного розуміння, саме рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, тому заява про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241, 243, 248, 249, 254, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 360/151/25 за адміністративним позовом адвоката Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Качанок

Попередній документ
132946291
Наступний документ
132946293
Інформація про рішення:
№ рішення: 132946292
№ справи: 360/151/25
Дата рішення: 26.12.2025
Дата публікації: 29.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про роз’яснення судового рішення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.12.2025)
Дата надходження: 17.12.2025
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КАЧАНОК О М