Іменем України
26 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/2053/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Степанової Ольги Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Степанової Ольги Володимирівни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУ НП в Луганській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ НП в Луганській області, що полягають у зменшенні ОСОБА_1 розміру додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям», з 100000 гривень до 30000 гривень, за період з 23.08.2022 по 02.09.2022 включно;
- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Луганській області, що полягає в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям» у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування поліцейського на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за періоди з 16.03.2023 по 30.03.2023, з 14.09.2023 по 22.09.2023 та з 04.04.2024 по 18.04.2024 включно;
- зобов'язати ГУ НП в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування поліцейського на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за періоди з 23.08.2022 по 02.09.2022, з 16.03.2023 по 30.03.2023, з 14.09.2023 по 22.09.2023 та з 04.04.2024 по 18.04.2024, з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Луганській області на користь ОСОБА_1 усі понесені судові витрати, які складаються з витрат, пов'язаних з розглядом справи, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач наказом т.в.о. начальника ГУПН в Луганській області від 23.07.2025 № 190 о/с звільнений за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням), з 05 серпня 2025 року.
В період проходження служби 16.04.2022 позивач отримав травму, у зв'язку з чим ГУНП в Луганській області проведено службове розслідування та складено акт форми Н-1/ПВ від 06.10.2022 №19 спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 16.04.2022, за висновком якого начальник ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області полковник поліції ОСОБА_1 отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) у період воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи в районах у період здійснення зазначених заходів , в період проходження служби під час виконання службових обов'язків.
Представник позивача зазначає, що при визначенні причинного зв'язку захворювання, (поранення, контузії, травми, каліцтва), Медична (військово-лікарська) комісія ДУ «ТМО МВС України по Луганській області» дійшла до висновку, що травма, отримана позивачем 16.04.2022 отримана під час виконання службових обов'язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Захворювання пов'язано зі службою в поліції.
Внаслідок отриманого поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, в наступні періоди: з 23.08.2022 по 02.09.2022 у неврологічному відділенні ДУ «ТМО МВС України в Дніпропетровській області», з 16.03.2023 по 30.03.2023 у неврологічному відділенні ДУ «ТМО МВС України в Дніпропетровській області», з 14.09.2023 по 22.09.2023 у терапевтичному відділенні ДУ «ТМО МВС України по Луганській області», з 04.04.2024 по 18.04.2024 у неврологічному відділенні ДУ «ТМО МВС України в Дніпропетровській області», з 04.06.2025 по 13.06.2025 у неврологічному відділенні госпіталю ДУ «Східне ТМО МВС».
05 серпня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 за вказані періоди.
Листом № 495/111/22/05-2025 від 03.09.2025 ГУ НП в Луганській області повідомило позивача, що ОСОБА_1 за рішенням керівника органу була виплачена додаткова винагорода з розрахунку 30000,00 тисяч гривень на місяць, за перебування на лікарняному з 23.08.2022 по 02.09.2022 в розмірі 11000,00 тисяч гривень. Також відповідачем було зазначено, що оскільки лікарняні з 16.03.2023 по 30.03.2023, з 14.09.2023 по 22.09.2023, та з 04.04.2024 по 18.04.2024 не пов'язані з днем отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), яке сталося 16.04.2022, за ці періоди додаткова винагорода не нараховувалася і не виплачувалася. Разом з цим, за період перебування позивача на лікарняному з 04.06.2025 по 13.06.2025 була нарахована та виплачена додаткова винагорода з розрахунку 100000,00 тисяч гривень на місяць у розмірі 33333,30 грн.
На запит адвоката від ГУ НП в Луганській області надало відповідь № 15575/111/22/05- 2025 від 18.09.2025, якою відповідач підтвердив , що за період перебування ОСОБА_1 на лікарняному з 23.08.2022 по 02.09.2022 йому була виплачена додаткова винагорода з розрахунку 30000,00 тисяч гривень на місяць, за періоди часу з 16.03.2023 по 30.03.2023, з 14.09.2023 по 22,09.2023 та з 04.04.2024 по 18.04.2024 додаткова винагорода позивачу не нараховувалася і не виплачувалася, за період перебування позивача на лікарняному з 04.06.2025 по 13.06.2025 була нарахована та виплачена додаткова винагорода з розрахунку 100000 тисяч гривень на місяць у розмірі 33333,30 грн.
Такі дії відповідача представник позивача вважає протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 24.10.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 11.11.25 клопотання Головного управління Національної поліції України в Луганській області про залишення позовної заяви без розгляду, залишено без задоволення.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову з таких підстав.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» постановою Кабінет Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (в редакцій, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин постанова КМУ № 793 від 07.07.2022), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідач зазначає, що за обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Визначення понять «головні розпорядники бюджетних коштів», «розпорядник бюджетних коштів» та «одержувач бюджетних коштів» наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Згідно з пунктами 3 і 7 частини п'ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
В свою чергу від розпорядника коштів вищого рівня листом НПУ від 23.08.2022 №5881/01/29-2022 відповідач отримав «Методичні рекомендації щодо порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану за період з 24 червня 2022 року по 18 липня 2022 року».
У подальшому, службовим листом Національної поліції України від 22.09.2022 №6670/01/29-2022 «Про додаткову винагороду», було зазначено щодо врахування під час розрахунки винагороди методичних рекомендації надісланих листом НПУ від 23.08.2022 №5881/01/29-2022.
Згідно п. 1 Методичних рекомендації, визначено, що останні розроблені з метою роз'яснення порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Згідно пункту 2 Методичних рекомендацій, на період дії воєнного стану поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно до розрахунку на місяць, а тим із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно до часу участі в таких діях або заходах.
Згідно п. 16 Методичних рекомендацій, визначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, про що зазначається в додатку до цих Методичних рекомендацій, також включаються поліцейські, які: 1) перебувають у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із участю в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення заходів, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько експертної, медичної) комісії та на підставі акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (Форма Н-1 (ПВ)), за формою, визначеною в додатку 2 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422, у висновку якого зазначається «отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) під час дії воєнного стану при безпосередній участі у бойових діях або отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів під час виконання службових обов'язків».
Тобто виплата додаткової винагороди нараховується та виплачується на підставі поданих списків керівника, в якому поліцейський проходить службу. Враховуючи відсутність позивача у списках щодо виплати додатковї винагороди до 100 000,00 грн, ГУНП в Луганській області відповідний наказ не видавався, в свою чергу позивачу за період з 23.08.2022 по 02.09.2022 під час перебування на лікарняному було нараховано та сплачено додаткову винагороду у розмірі 11 000,00 грн, тобто 1000, 00 грн. за кожний день перебування на лікарняному.
Відповідно до розрахунку додатковї винагороди за період часу з 23.08.2022 по 21.09.2022, встановлено, що позивачу нараховано додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 грн, в тому числі період перебування на лікарняному.
Також відповідач зазначає, що на виконання пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з метою врегулювання порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану, наказом МВС України від 28.11.2022 затверджено Порядок та №775, умови виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду). До вказаного наказу в тому числі п. 4 неодноразова вносились зміни, а тому у кожному спірному періоді діяли різні редакції наказу.
Так, зокрема, за період часу з 16.03.2023 по 30.03.2023, діяла редакція наказу зі змінами внесеними наказом МВС України № 38 від 26.01.2023, а саме в п. 4 зазначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, уключаються поліцейські, у тому числі ті, які: 1) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним з участю в бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх проведення, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) - з дня отримання такого поранення, уключаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
В свою чергу, у спірні періоди часу 14.09.2023 по 22.09.2023, та з 04.04.2024 по 18.04.2024, діяла редакція наказу зі змінами внесеними наказом МВС України № 760 від 15.09.2024, де зазначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, уключаються поліцейські, у тому числі ті, які: 1) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із участю в бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) - з дня отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько експертної, медичної) комісії.
В свою чергу виплата додаткової винагороди збільшеної до 100000,00 грн поліцейським, які перебувають на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із участю в бойових діях нараховується з дня отримання такого поранення, тобто нарахування вказаної винагороди не передбачає її виплату у разі повторного перебування на стаціонарному лікуванні.
Розрахунком додаткової винагороди поліцейським за період з 01.03.2023 по 31.03.2023, встановлено, що позивачу нараховано 9999,99 грн (виплачено в квітні 2023 згідно довідки УФЗБО від 29.10.2025 № 284/111/22/2025), тобто вказаний розрахунок не містить відомостей щодо перебування позивача на лікарняному у період часу з 16.03.2023-30.03.2023.
Розрахунком додаткової винагороди поліцейським за вересень 2023 року, встановлено, що позивачу нараховано 18 999, 93 грн (виплачено в жовтні 2023 згідно довідки УФЗБО від 29.10.2025 № 284/111/22/2025), без урахування днів перебування на лікарняному з 14.09.2023 по 22.09.2023.
Розрахунком додаткової винагороди поліцейським за квітень 2024 року, встановлено, що позивачу нараховано 6 333, 29 грн (виплачено в травні 2024 згідно довідка УФЗБО від 29.10.2025 № 284/111/22/2025), без урахування днів перебування на лікарняному з 04.04.2024-18.04.2024.
Відповідач звертає увагу на те, що виплата поліцейському додаткової винагороди у випадку повторного лікування (реабілітації у закладах охорони здоров'я (у тому числі за кордоном) за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва) не передбачено, а долучені до позовної заяви документи свідчать, що у спірний період часу позивач проходив саме повторне лікування, хоч і пов'язане з отриманим пораненням 16.04.2022, тому виплата додаткової винагороди у розмірі 100000,00 гривень позивачу не здійснювалась.
Таким чином Головне управління діяло виключно в межах діючого законодавства з дотримання вимог Порядку затвердженого наказом МВС України № 775.
На підставі викладеного, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є учасником бойових дій, проходив службу в органах Національної поліції України з 1993 року та наказом т.в.о. начальника ГУПН в Луганській області від 23.07.2025 року №190 о/с звільнений за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням), з 05 серпня 2025 року.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 14.02.2024 № А-1718 полковник поліції ОСОБА_1 дійсно в період з 25.02.2022 по 16.04.2022, з 05.07.2022 по 18.07.2022, з 02.08.2022 по 04.08.2022, з 12.12.2022 по 31.12.2022, 27.09.2023, з 28.09.2023 по 27.10.2023, з 24.01.2023 по 22.01.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на території м. Лисичанськ Луганської області, м. Бахмут та м. Костянтинівка Донецької області, смт. Шевченкове Куп'янського району Харківській області, Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецькій області.
Згідно з довідкою про безпосередню участь поліцейського в забезпеченні оборони України від 21.07.2025 № 14586 /111/21/01-2025 полковник поліції ОСОБА_1 , брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а саме:
- 16.04.2022 відряджався до м. Лисичанськ Луганської області (підстава: наказ ГУНП в Луганській області від 25.02.2022 № 508дск; акт № 19 спеціального розслідування нещасного випадку від 06.10.2022);
- у період з 05.07.2022 по 18.07.2022 відряджався до Донецької області (підстава: накази ГУНП в Луганській області від 05.07.2022 № 1340 дск, від 22.07.2022 № 1458 дск);
- у період з 02.08.2022 по 04.08.2022 відряджався до м. Костянтинівка Донецької області (підстава: накази ГУНП в Луганській області від 04.08.2022 № 1540 дск);
- у період з 09.08.2022 по 11.08.2022 відряджався до м. Костянтинівка Донецької області (підстава: накази ГУНП в Луганській області від 09.08.2022 № 1579 дск);
- у період з 06.09.2022 по 08.09.2022 відряджався до м. Костянтинівка Донецької області (підстава: накази ГУНП в Луганській області від 05.09.2022 № 1708 дск);
- 17.09.2022 відряджався до м. Краматорськ Донецької області (підстава: накази ГУНП в Луганській області від 14.09.2022 № 1758 дск);
- у період з 12.12.2022 по 31.12.2022 відряджався до Куп'янського району Харківської області (підстава: наказ ГУНП в Луганській області від 08.12.2022 № 2197 дск);
- у періоди з 15.04.2023 по 19.04.2023, з 21.04.2023 по 28.04.2023, з 01.05.2023 по 06.05.2023 відряджався до Куп'янського району Харківської області (підстава: наказ ГУНП в Луганській області від 04.04.2023 № 527 дск), згідно рапортів щодо здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, здійснення пошуку диверсійно - розвідувальних сил агресора та не передбачених законами України воєнізованих або збройних формувань, ніс службу на території Петропавлівської, Курилівської, Кіндрашівської сільських територіальних громад, Куп'янського району, Харківської області;
- у період з 28.09.2023 по 27.10.2023 відряджався до Краматорського району Донецької області (підстава: накази ГУНП в Луганській області від 26.09.2023 № 1569 дск), відповідно до загальних розрахунків ніс службу на території Лиманської міської територіальної громади;
- у період з 24.12.2023 по 22.01.2024 відряджався до Краматорського району Донецької області (підстава: наказ ГУНП в Луганській області від 18.12.2023 № 2032 дск) відповідно до загальних розрахунків ніс службу на території Лиманської міської територіальної громади;
- у період з 01.05.2024 по 01.06.2024 відряджався до Ізюмського району Харківської області (підстава: накази ГУНП в Луганській області від 29.04.2024 № 663 дск), відповідно до загальних розрахунків ніс службу на території Борівської селищної територіальної громади;
- у період з 01.09.2024 по 01.10.2024 відряджався до Краматорського району Донецької області (підстава: наказ ГУНП в Луганській області від 29.08.2024 № 1251 дск), відповідно до загальних розрахунків ніс службу на території Лиманської міської територіальної громади.
Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку № 19 від 06.10.2022 начальник ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області полковник поліції ОСОБА_1 в період проходження служби 16.04.2022 отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) у період воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи в районах у період здійснення зазначених заходів , в період проходження служби під час виконання службових обов'язків.
У зв'язку з отриманням мінно-вибухового поранення позивач проходив лікування та перебував на стаціонарному лікуванні.
Так, відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1540 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 23.08.2022 по 02.09.2022; відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №570 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 16. 03.2023. по 30.03.2023; відповідно до епікризу №14 позивач знаходився на лікуванні в терапевтичному відділені з 14.09.2023 по 22.09.2023; відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №652 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 04.04.2024 по 18.04.2024; відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1379 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 04.06.2025 по 13.06.2025.
Згідно з довідкою медичної (військово-лікарської) комісії № 794/ПС позивачу встановлено діагноз: Наслідки після вибухової травми (16.04.2022): акубаротравми без порушення цілісності барабанних перетинок, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у вигляді стійкої цефалгії.
Травма, так, отримана під час виконання службових обов'язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Дисциркуляторна енцефалопатія І ступеня судинного ґенезу. Астенічний синдром, соматогенно обумовлений. Захворювання, так, пов'язане зі службою в поліції.
05 серпня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168.
Листом від 03.09.2025 № 495/111/22/05-2025 відповідач повідомив позивача, що відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (зі змінами), Методичних рекомендацій НПУ, надісланих листом НПУ від 23.08.2022 № 5881/09/29-2022, наказу ГУНП в Луганській області від 18.10.2022 № 1926 «Про встановлення додаткової винагороди поліцейським» позивачу, за рішенням керівника органу, була виплачена додаткова винагорода з розрахунку 30000,00 грн на місяць за період перебування позивача на лікарняному з 23.08,2022 по 02.09.2022, у розмірі 11000,00 грн. Оскільки лікарняні позивача з 16.03.2023 по 30.03.2023, з 14.09.2023 по 22.09.2023 та з 04.04.2024 по 18.04.2024 не пов'язані з днем отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), яке сталося 16.04.2022, за ці періоди додаткова винагорода не нараховувалася і не сплачувалася. За період перебування позивача на лікарняному з 04.06.2025 по 13.06.2025, йому була нарахована та виплачена додаткова винагорода з розрахунку 100000 грн на місяць у розмірі 33333,30 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення виплати додаткової винагороди в повному обсязі у спірний період, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стан» №168" (далі - Постанова №168 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ державиагресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Тобто, нормами пункту 1 Постанови №168 встановлено такі умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, як: поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Листом Національної поліції України від 23.08.2022 № 5881/09/29/-2022, керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, головних управлінь Національної в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, областях та м. Києві, державних установ, що належить до сфери управління Національної поліції, були направлені Методичні рекомендації щодо порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану за період з 24 червня 2022 року по 18 липня 2022 року.
Суд зауважує, що зазначені Методичні рекомендації не є нормативним документом, водночас на момент виникнення спірних правовідносин вони були єдиним документом, розробленим з метою роз'яснення порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 2 Методичних рекомендацій, на період дії воєнного стану поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно до розрахунку на місяць, а тим із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно до часу участі в таких діях або заходах.
Відповідно до пункту 5 Методичних рекомендацій, виплата додаткової винагороди поліцейським здійснюється на підставі наказів керівників центрального органу управління поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі органи поліції), за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду, а їхнім керівникам - на підставі рішення Голови Національної поліції України. Виплата додаткової винагороди Голові Національної поліції України здійснюється за рішенням Міністра внутрішніх справ України.
Для оформлення наказу про встановлення додаткової винагороди складаються списки поліцейських з обрахованим та визначеним розміром винагороди за формою згідно з додатком до цих Методичних рекомендацій (пункт 6).
Згідно пункту 8 Методичних рекомендацій, списки стосовно підпорядкованих поліцейських та заступників керівника органу поліції підписуються керівником органу поліції за підпорядкованістю, а списки стосовно керівників, діяльність яких координується (контролюється) керівниками вищого рівня чи їхніми заступниками, підписуються відповідно старшими прямими керівниками чи їхніми заступниками.
До наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, про що зазначається в додатку до цих Методичних рекомендацій, також включаються поліцейські, які: 1) перебувають у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із участю в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення заходів, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії та на підставі акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (Форма Н-1 (ПВ)), за формою, визначеною в додатку 2 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року №705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за №1139/35422, у висновку якого зазначається «отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) під час дії воєнного стану при безпосередній участі у бойових діях або отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів під час виконання службових обов'язків» (пункт 16 Методичних рекомендацій);
Листом Національної поліції від 22.09.2022 № 6670/01/29-2022 з метою забезпечення соціального захисту поліцейських щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, запропоновано продовжити термін дії зазначених Методичних рекомендацій до моменту набрання чинності наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану».
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 листопада 2022 року № 775 затверджено Порядок та умови виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану (далі Порядок та умови № 775, в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено механізм і розмір виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди поліцейським, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168 (далі Порядок № 775, в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до 2 Порядку № 775, на період дії воєнного стану поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії та заходи), перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, ця винагорода збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку № 775 до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, уключаються поліцейські, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним з участю в бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), уключаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Пунктом 5 Порядку № 775 визначено перелік документів, що підтверджують безпосередню участь поліцейських у бойових діях та заходах.
Перелік районів проведення воєнних (бойових) дій визначається рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 6 Порядку №775).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 775 виплата додаткової винагороди поліцейським здійснюється на підставі наказів керівників органів (підрозділів) поліції за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду, а керівникам органів (підрозділів) поліції, заступникам Голови Національної поліції України - на підставі наказу Голови Національної поліції України або особи, яка виконує його обов'язки. Виплата додаткової винагороди Голові Національної поліції України здійснюється на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України.
Видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця за попередній. У разі надходження всіх необхідних документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку та умов, у більш пізній період, видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця (пункт 11 Порядку № 775).
Таким чином, як Методичними рекомендаціями так і Порядком № 775 визначено право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, поліцейським, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним з участю в бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних).
При цьому, нарахування та виплата додаткової винагороди здійснюються на підставі наказів керівників органів (підрозділів) поліції за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду.
Як вбачається з акту №19 від 16.04.2022 спеціального розслідування нещасного випадку, затвердженого начальником ГУНП в Луганській області О.Григоровим 06.10.2022, комісією з спеціального розслідування нещасного випадку встановлено, що відповідно до наказу ГУНП в Луганській області від 25.02.2022 № 508 «Про відрядження», на виконання вимог Закону України «Про Національну поліцію», з метою охорони публічного порядку, надання допомоги населенню, виявлення ворожих ДРГ, недопущення фактів мародерства, під час дії військового стану, було відряджено для несення служби до Луганської області з 25.02.2022 до особового розпорядження зі зброєю полковника поліції Золотарьова Володимира Федоровича - начальника ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області та підполковника поліції ОСОБА_2 - заступника начальника сектору моніторингу ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області.
Опитаний в ході проведення спеціального розслідування нещасного випадку начальник ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області полковник поліції ОСОБА_1 зазначив, що 16.04.2022, приблизно о 10.45, він разом із заступником начальника сектору моніторингу ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області підполковником поліції Бородавкіним Д.М. здійснювали вищезазначені заходи… В цей час почався артилерійський обстріл м.Лисичанська, у тому числі вулиць Гетьманської та Гарібальді, де вони знаходилися. Під час перших звуків вибухів вони перебували на вулиці біля транспортного засобу, після чого з метою забезпечення власної безпеки, почали падати на землю та шукати безпечне укриття… Відповідно до первинної медичної картки форми 100 полковника поліції ОСОБА_1 від 18.04.2022, наданої лікарнею м. Лисичанськ, у останнього встановлено діагноз: акубаротравма. Лікарями було призначено медикаментозне лікування, від госпіталізації ОСОБА_1 відмовився та продовжив виконувати службові обов'язки за місцем несення служби. У подальшому стан здоров'я полковника поліції ОСОБА_1 погіршувався та він був змушений звернутися 23.08.2022 до ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області», де перебував на лікуванні з 23.08.2022 по 02.09.2022, з остаточним діагнозом: «ЗЧМТ, струс головного мозку з цефалічним синдромом вегето-судинної дистонії», (відповідно до довідки № 034078 від 02.09.2022 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України).
Згідно висновку акта № 19 від 16.04.2022 комісія з спеціального розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що начальник ВИ № 3 Сєвєродонецького РУГІ ГУНП в Луганській області полковник поліції ОСОБА_1 отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період проходження служби під час виконання службових обов'язків (підпункт 1 пункту 7 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС від 05.10.2020 № 705 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопад 2020 року за № 1139/35422).
Проведеним службовим розслідуванням зза фактом поранення працівників поліції ГУНП в Луганській області, а також можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими від 24.06.2022 встановлено, що під час обстрілу 16.04.2022 в м.Лисичанськ Луганської області, внаслідок якого начальник ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області полковник поліції ОСОБА_1 та заступник начальника сектору моніторингу ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області підполковник поліції ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження, останні перебували на службі та виконував службові обов'язки.
Отже, матеріалами справи підтверджено отримання позивачем поранення (контузії, травми, каліцтва) у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період проходження служби під час виконання службових обов'язків.
При цьому, згідно довідки медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» № 794/ПС від 23.11.2023 комісією встановлено у ОСОБА_1 наслідки після вибухової травми (16.04.2022): акубаротравми без порушення цілісності барабанних перетинок, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у вигляді стійкої цефалгії. Травма, так, отримана під час виконання службових обов'язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Дисциркуляторна енцефалопатія І ступеня судинного ґенезу. Астенічний синдром, соматогенно обумовлений. Захворювання, ТАК, пов'язане зі службою в поліції.
Належними доказами підтверджено перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у періоди: з 23.08.2022 по 02.09.2022, з 16.03.2023 по 30.03.2023, з 14.09.2023 по 22.09.2023 та з 04.04.2024 по 18.04.2024 внаслідок перенесеної мінно-вибухової травми 16.04.2022.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до Постанови №168 за періоди його перебування на стаціонарному лікуванні.
Доводи відповідача, що за періоди з з 16.03.2023 по 30.03.2023, з 14.09.2023 по 22.09.2023 та з 04.04.2024 по 18.04.2024 додаткова винагорода, збільшена до 100 000 гривень, позивачу не нараховувалась і не виплачувалась, у зв'язку з відсутністю наказів командира (начальника) суд не приймає, оскільки відсутність наказів начальника жодним чином не позбавляє права позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100000,00 грн за час перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні.
Твердження відповідача щодо відсутності права на виплату поліцейському додаткової винагороди у випадку повторного лікування за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва) суд вважає необгрунтованими, оскільки такі доводи не грунтуються на нормах діючого законодавства.
Відтак, позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000,00 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні у спірні періоди, а тому бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, суд визнає протиправною, що в межах предмету позову є належним способом захисту порушеного права позивача.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги слід задовольнити із словесним корегуванням способу захисту.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Питання про розподіл судових витрат із сплати судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до пунктів 1, 5, 6статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, так, пунктом 3.2 рішення від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.
Отже, з викладеного слідує, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 цього ж Кодексу).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 Кодексу).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2019 та від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 (адміністративне провадження №К/9901/17099/19, №К/9901/17108/19, №К/9901/18639/19).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 11 вересня 2025 року № б/н, згідно з п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 3.3 договору розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату , визначається за домовленістю сторін у додатках до цього договору, виходячи з досвіду адвоката, його кваліфікації, персонального попиту на допомогу адвоката, складності правового питання, справи, її тривалості, важливості питання, що вирішується для клієнта.
Згідно до п.1 додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги №б/н від 11.09.2025 сторони погодили, що розмір гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги клієнту у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Луганській області про визнання протиправними дій, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії є фіксованим та становить в суді першої інстанції 6 000,00 грн.
Відповідно до акту про прийняття - передачі наданих послуг від 16 жовтня 2025 року наданих послуг вартість робіт (послуг) наданих адвокатом клієнту становить 6000,00 гривень, яка складається з консультації, роз'яснення правових питань з вивченням документів та правовий аналіз спірних правовідносин 1000,00 грн; звернення до відповідача з адвокатським запитом 1000,00 грн; підготовка адміністративного позову та формування пакету документів для його подання 3000,00 грн; представництво інтересів клієнта в суді: супровід справи, інформування клієнта про стан розгляду справи, тощо (не виключно - участь у розгляді справи у режимі відеоконференції або через Електронний суд із використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису, подання апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу 1000,00 грн; всього 6000,00 грн.
Згідно із довідкою від 20.10.2025 № б/н адвокат Степанова Ольга Володимирівна отримала від ОСОБА_1 , оплату послуг за надану правничу допомогу (гонорар) відповідно до договору про надання правничої допомоги № б/н від 11.09.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Луганській області про визнання протиправними дій, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії , в розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Також суд звертає увагу на положення частини сьомої статті 134 КАС України, за якою обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
11.12.2025 відповідачем надано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому зазначено, що рівень складності саме цієї справи, заявлених позовних вимог та їх співвідношення із заявленим розміром судових витрат, наявність сталої судової практики з розгляду такої категорії спорів розмір судових витрат на правничу допомогу заявлених представником позивача - 6000 грн, є неспівмірним зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на участь у розгляді справи та обсягом наданих послуг, ціною позову, який є позовом немайнового характеру та не відповідає принципам справедливості та пропорційності.
Виходячи з критеріїв, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України, заважаючи на те, що справа не належить до складних і не вимагає виконання адвокатом значного обсягу робіт, до того ж включення до оплати такої послуги як представництво інтересів клієнта в суді, є недостатньо обгрунтованою, оскільки справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), суд вважає, розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу у розмірі 4000,00 грн.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Степанової Ольги Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (місцезнаходження: 93406 Луганська область м. Сіверськодонецьк, вул. Дмитра Сірика, 1) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я внаслідок поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язаного з участю в заходах, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, з 23.08.2022 по 02.09.2022.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я внаслідок поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язаного з участю в заходах, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, з 23.08.2022 по 02.09.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я внаслідок поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язаного з участю в заходах, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів: з 16.03.2023 по 30.03.2023, з 14.09.2023 по 22.09.2023, та з 04,04.2024 по 18.04.2024.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я внаслідок поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язаного з участю в заходах, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів: з 16.03.2023 по 30.03.2023, з 14.09.2023 по 22.09.2023, та з 04,04.2024 по 18.04.2024.
Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова