26 грудня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2315/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про витребування доказів у справі за позовом адвоката Книш Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
04 грудня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Книш Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про взяття на військовий облік, протиправними;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі п. «4» ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та пунктів 3.3., 5.7.1., 5.7.5. 5 Наказу №35 зі змінами №342 (в редакції Закону від 07.01.2017).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 на виконання вимог Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» перебував на військовому обліку військовозобов'язаних осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 (стара назва) до 28.02.2017.
28.02.2017 ОСОБА_1 був знятий з військового обліку на підставі п.2.3 Постанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.01.2002 №35, зі змінами внесеними наказом Міністра оборони України від 09.06.2006 №342 (далі - Наказ № 35 зі змінами №342), що підтверджується відповідним записом у військовому квитку серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , вчинений ІНФОРМАЦІЯ_5 та скріплений підписом військового комісара і гербовою печаткою.
Підставою для виключення ОСОБА_1 з військового обліку стало досягнення граничного віку перебування у запасі, а саме на момент прийняття рішення останній досяг 46-річного віку.
Cтаном на теперішній час ОСОБА_2 взятий повторно на військовий облік військовозобов'язаних, що, на думку позивача, суперечить фактичним обставинам щодо виключення останнього з військового обліку на підставі вищевказаного Наказу №35 зі змінами №342.
06.11.2025 ОСОБА_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 подано заяву про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в частині виключення останнього з військового обліку, однак на день звернення до суду відповідні зміни не внесено, що підтверджується випискою з мобільного застосунку «Резерв+».
Вважаючи дії ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 09.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від представника відповідача 25.12.2025 надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого останній просить суд зобов'язати позивача надати суду належним чином засвідчену копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що підтверджує його фактичне місце проживання в Одеській області, а у разі неможливості надання документа позивачем - витребувати зазначену інформацію від відповідного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації позивача як ВПО.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що наявність у позивача довідки ВПО за адресою в Одеській області є ключовим доказом у справі, оскільки: підтверджує факт проживання позивача поза межами юрисдикції евакуйованого ІНФОРМАЦІЯ_6 ; доводить порушення позивачем п. 1 Правил військового обліку (не постановка на облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 ); спростовує твердження позивача про «протиправність» дій ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки позивач сам не дотримався процедури зміни місця обліку при переїзді.
Розглянувши вищевказане клопотання, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з абзацами першим, другим частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частинами першою, другою статті 79 КАС України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина четверта статті 79 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною другою статті 80 КАС України регламентовано, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин першої, другої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Предметом спору в цій справі є правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо внесення відповідачем відомостей стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про взяття позивача на військовий облік, оскільки, на думку позивача, 28.02.2017 він був знятий з військового обліку з підстав досягнення граничного віку перебування у запасі, о тому повторне поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку, вважає протиправним.
Відповідач у клопотанні про витребування доказів просить надати суду належним чином засвідчену копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи щодо фактичного місця проживання ОСОБА_3 , що на думку відповідача, підтверджує порушення позивачем Правил військового обліку.
Натомість, обставина порушення або не порушення позивачем Правил військового обліку не входить до предмету доказування в даній справі, внаслідок чого суд вважає клопотання ІНФОРМАЦІЯ_6 , безпідставним.
Крім того, в порушення приписів частини четвертої статті 79 КАС України представником ІНФОРМАЦІЯ_6 не надано доказів, які підтверджують здійснення безпосередньо відповідачем усіх дій, спрямованих на отримання необхідних доказів, які мають значення під час розгляду справи.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про витребування доказів.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 80, 94, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів у справі за позовом адвоката Книш Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.Є. Петросян