26 грудня 2025 року справа № 580/4477/25
провадження № 2-іс/340/733/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Черкаського окружного адміністративного суду (далі - Суд) про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка звернулася до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправними дій стосовно нарахування суддівської винагороди шляхом обчислення посадового окладу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2102 грн з 01 січня по 31 березня 2025 року.
Водночас просила суд зобов'язати Суд перерахувати суддівську винагороду шляхом обчислення посадового окладу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн і виплатити заборгованість.
Пояснила, що з 01 січня 2025 року встановили новий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому суддівську винагороду збільшено, що ігнорує відповідач.
Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.33-34).
Зазначив, що 01 січня 2025 року суддівську винагороду не збільшили.
21 травня 2025 року Шостий апеляційний адміністративний суд визначив підсудність справи за Кіровоградським окружним адміністративним судом (а.с.22).
03 червня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.27-28).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 26 лютого 2010 року ОСОБА_2 обіймає посаду судді Суду (а.с.13, 33-34).
З 01 січня по 31 березня 2025 року відповідач нарахував її суддівську винагороду з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2102 грн (а.с.14, 33-34).
Позов подано до суду 24 квітня 2025 року (а.с.15).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Стосовно дотримання строку звернення до суду.
Перш за все, спір пов'язаний з проходження публічної служби.
За сталою практикою Верховного Суду у справах стосовно стягнення невиплачених коштів при звільненні в частині обчислення строку звернення до суду застосовують приписи частини 2 статті 233 КЗпП України.
Цією нормою права встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, у справах щодо стягнення заробітної плати, різновидом якої є суддівська винагорода, строк звернення до суду бере відлік не раніше дня звільнення з роботи.
У працедавця може бути заборгованість перед працівником за тривалі періоди перед звільненням з роботи, яку зобов'язаний виплатити у день звільнення.
3-ох місячний строк звернення до суду після звільнення не зменшує періоду часу, заборгованість за який мала бути виплачена, а лише встановлює час, упродовж якого працівник має право звернутися до суду зі заявою про виплату усієї заборгованості за весь час роботи.
Тому до трудових спорів щодо виплати коштів, коли працівник не звільнений, не застосовується строк звернення до суд.
Не застосовується до усіх виплат, на які має право на день звернення до суду.
Стосовно обчислення посадового окладу судді.
Так, приписами частин 1 і 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
Приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Отже, розмір суддівської винагороди регулюється Законом в частині кратності посадового окладу судді кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб і законом про Державний бюджет України на відповідний рік - в частині суми прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон 2) встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Проаналізувавши цю норму права, суд зробив висновок, що держава призупинила зростання суддівської винагороди, провівши градацію (поділ) прожиткового мінімуму для працездатних осіб і на прожитковий мінімум для працездатних осіб стосовно визначення посадового окладу певних соціальних груп на рівні Закону 2, який відповідно до приписів частини 1 статті 135 Закону регулює обчислення посадового окладу судді у 2025 році.
Постає запитання: чи могла держава призупинити зростання суддівської винагороди у 2025 році?
Так, 24 лютого 2022 року Президентом України прийнято Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ).
Відповідно до припису пункту 1 Указу воєнний стан введено в дію з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Дію воєнного стану неодноразово продовжено (загальновідомий стан).
Воєнний стан діє з 24 лютого 2022 року до сьогоднішнього дня.
Зменшення витрат коштів платників податків (призупинення зростання суддівської винагороди) - зменшення витрат Державного бюджету України на оплату праці під час дії воєнного стану, що пояснюється перерозподілом коштів на потребу фінансування витрат Міністерства оборони України стосовно захисту країни від посягань агресора.
Держава під час війни виконує соціальні зобов'язання виключно з врахуванням кредитів і фінансової допомоги партнерів (Додаток №1 Закону 2).
Рішення законодавця стосовно призупинення зростання суддівської винагороди є об'єктивно необхідним для існування держави.
Сутнісний зміст припису Закону 2 узгоджуються з положеннями Основного Закону.
Так, приписами частини 2 статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Приписами частини 1 і 4 статті 43 Основного Закону визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Отже, в умовах воєнного стану можуть встановлювати окремі обмеження конституційного права на працю.
Таке обмеження має мати строк, що не виходить за межі дії воєнного стану.
Встановлення обмеження права на працю відповідає цим вимогам, так як діє упродовж року, протягом якого законодавець щоразу продовжує строк дії воєнного стану.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що відповідач правомірно визначив розмір посадового окладу судді ОСОБА_1 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2102 грн.
Тому відмовляє у задоволенні позову.
Правовий висновок суду узгоджується з правим висновком Великої Палати Верховного суду (постанова від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24).
Сторони не понесли судових витрат (а.с.27-28).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ