про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
26 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8535/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: виконавчий комітет Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 04055251)
про визнання протиправною бездіяльності, визнання права користування житлом, внесення змін до договору найму, -
ОСОБА_1 , через адвоката Сьору О.М., звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Кропивницької міської ради, у якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Кропивницької міської ради, яка полягає у нерозгляді її заяви від 08.10.2025 року щодо внесення змін до договору найму жилого приміщення - квартири АДРЕСА_2 , та переоформлення особового рахунку у зв'язку зі смертю основного наймача - її батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2) зобов'язати виконавчий комітет Кропивницької міської ради:
- визнати за нею право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 ;
- внести зміни до договору найму квартири АДРЕСА_2 , шляхом визнання її наймачем цієї квартири та переоформлення на її ім'я особового рахунку, у зв'язку зі смертю попереднього наймача - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначеннями, наведеними в пункті 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 статті 19 КАС України передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Матеріали позову свідчать про те, що спір між сторонами виник у зв'язку з відмовою громадської комісії з житлових питань при Кропивницькій міській раді у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 08.10.2025 року про зміну договору найму та переоформлення особового рахунку на квартиру АДРЕСА_2 , що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Кропивницького та знаходиться на балансі КП "ЖЕО №4 Кропивницької міської ради". Про прийняте комісією рішення за цією заявою позивачку повідомлено листом заступника Кропивницького міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради від 28.10.2025 року.
Позивачка звернулася до суду з цим позовом як член сім'ї померлого квартиронаймача ОСОБА_2 та вимагає визнання за нею права користування жилим приміщенням, а також зміни договору найму житла внаслідок визнання її наймачем квартири, яка належить до житлового фонду територіальної громади міста Кропивницького.
Правовідносини, з яких виник спір, врегульовані нормами цивільного та житлового законодавства.
Статтею 824 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу наймача та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем. У разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб. У цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах.
Відповідно до статей 103, 106 Житлового кодексу України договір найму жилого приміщення може бути змінено відповідно до вимог законодавства України.
Повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.
У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 6) зміна правовідношення; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень, дій бездіяльності є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Заявлені позивачкою вимоги про визнання за нею права користування жилим приміщенням та зміну договору найму житла шляхом визнання її наймачем за раніше укладеним договором спрямовані на захист її цивільних (житлових) прав та інтересів. Вказані вимоги за своєю правовою природою відповідають способам захисту цивільних прав, передбаченим пунктами 1, 6, 10 частини 1 статті 16 ЦК України. Посилання позивачки на відмову громадської комісії з житлових питань при Кропивницькій міській раді у задоволенні її заяви, а також оскарження бездіяльності виконавчого комітету Кропивницької міської ради, не змінює характеру спірних правовідносин, оскільки такі рішення/дії/бездіяльність не є самостійним предметом публічно-правового спору.
Вимоги позивачки спрямовані не на спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення публічно-владних управлінських дій, а на вирішення спору про право цивільне.
Цей спір має приватноправовий характер, виник з житлових правовідносин та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України. Юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 19 КАС України, на нього не поширюється.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачці слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Роз'яснити позивачці, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ