про залишення позовної заяви без руху
25 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8534/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Тесленка, 59, м. Долинська, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28500, ЄДРПОУ 34753676) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Представник позивача звернулась до суду з позовною заявою в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Долинського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції, правонаступником якого є Долинський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо не зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 44436218, виданий 19.02.2015, видавник ВДВС Долинського РУЮ Кіровоградської області в межах суми 16429.67 грн., який зареєстрований у розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» 24.02.2015 року о 16:12:09 за № 8843159 (спеціальний розділ);
- зобов'язати Долинський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції, правонаступником якого є Долинський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 44436218, виданий 19.02.2015, видавник ВДВС Долинського РУЮ Кіровоградської області в межах суми 16429.67 грн., який зареєстрований у розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» 24.02.2015 року о 16:12:09 за № 8843159 (спеціальний розділ).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії», “Девеер проти Бельгії».
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Так позивач просить зняти арешт від 19.02.2015, а до суду представник позивача звернулась через систему «Електронний суд» 20.12.2025 (зареєстровано 22.12.2025), тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду, у понад 10 років.
Стосовно звернення до відповідача та отримання відповіді, то суддя зазначає, що дана категорія справ не передбачає досудового порядку врегулювання спору, а тому навіть з дати формування відповіді з реєстру від 12.11.2025, позивач також пропустила десятиденний строк звернення до суду.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, позивачу слід подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення з цим позовом та надати документальні докази поважності причин його пропуску.
При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН