про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
25 грудня 2025 року м. Київ № 320/57424/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в установленні та виплаті з 01.07. 2021 року щомісячної доплати у розмірі 2 000 гривень до призначеної пенсії мені, ОСОБА_1 , у відповідності до Постанови КМУ від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» протиправною.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві установити та виплатити мені, ОСОБА_1 , з 01.07.2021 року щомісячну доплату у розмірі 2 000 гривень до призначеної пенсії у відповідності до Постанови КМ України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» із збереженням основного відсоткового розміру 77% з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
28 листопада 2025 року матеріали позовної заяви передано судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу порядок та строку усунення виявлених недоліків.
10 грудня 2025 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшло заява на виконання вимог ухвали.
Дослідивши вищезазначену заяву, слід зазначити наступне.
Положеннями частин першої, другої статті 122 КАС України передбачено, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, процесуальним законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Матеріалами позовної заяви підтверджується, що отримуючи пенсійні виплати з липня 2021 року позивач не міг знати про порушення своїх прав внаслідок припинення виплати відповідачем щомісячної доплати на виконання постанови Кабінету Міністрів України №713, оскільки розмір пенсії як в липні 2021 року, так і в подальшому не зменшився.
При цьому, лише після виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі №640/17622/22 Головним управління було переглянуто право на встановлення щомісячної доплати з 01.07.2021.
Варто також зазначити, що навіть лист відповідача від 17.09.2025 у відповідь на заяву позивача не містить чіткої інформації щодо дати припинення виплати доплати до пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України №713.
Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).
Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивача з цією позовною заявою до адміністративного суду є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудна Київському окружному адміністративному суду.
За приписами ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 2 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, предмет та підстави позову, склад учасників спору, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Керуючись ст. ст. 5, 121, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк. Відкрити провадження в адміністративній справі.
2. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Жуковою Є.О. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
3. Зобов'язати відповідача надати належним чином завірені копії:
пенсійної справи позивача, в тому числі детальний розрахунок з відповідними поясненнями щодо розміру, складових та порядку обчислення призначеної пенсії позивачу;
докази проведення перерахунку пенсії позивача із врахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 №713;
письмові пояснення про підстави не здійснення нарахування позивачу доплати до основного розміру пенсії в сумі 2000,00 грн. на виконання Постанови КМУ від 14.07.2021 №713, з зазначенням відповідної дати припинення нарахування вказаної доплати;
листування та відповідей на звернення позивача.
Витребувані документи надати до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
4. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з врахуванням положень ст. 162 КАС України. Одночасно з наданням (надісланням) відзиву до суду, його копія та додані до нього документи повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
5. У разі подання відповідачем відзиву на позовну заяву, встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив з врахуванням вимог ст. 163 КАС України.
6. У разі подання позивачем відповіді на відзив, встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення з врахуванням положень ст. 164 КАС України.
7. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
8. Повідомити відповідача про наявні в суді копії позовної заяви з додатками, які підлягають врученню безпосередньо у суді.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жукова Є.О.