25 грудня 2025 року м. Київ № 320/17135/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., здійснюючи розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у встановленні та виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячної доплати в розмірі 2000 гривень додатково до призначеної пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві установити та виплачувати ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячну доплату в розмірі 2000 гривень додатково до призначеної пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 позов залишено без руху після відкриття, встановлено позивачу строк та порядок усунення виявлених недоліків.
03 грудня 2025 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Як зазначається в заяві, позивач 18.11.2024 року отримав рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/25944/24. Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з березня 2025 року здійснило перерахунок пенсії позивача за довідкою станом на 05.03.2019 року. Позивач одразу помітив, що при виконанні рішення суду йому не враховано 2000 грн, після чого відразу звернувся до суду з позовною заявою.
Дослідивши вищезазначену заяву, слід зазначити наступне.
Положеннями частин першої, другої статті 122 КАС України передбачено, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, процесуальним законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Матеріалами справи підтверджується, що отримуючи пенсійні виплати з липня 2021 року до лютого 2025 року позивач не міг знати про порушення своїх прав внаслідок припинення виплати відповідачем щомісячної доплати на виконання постанови Кабінету Міністрів України №713, оскільки розмір пенсії як в липні 2021 року, так і в подальшому не зменшився.
Отже, суд дійшов до висновку, що про порушення свої прав позивач міг дізнатися не раніше, ніж отримав лист №11764-9509/А-02/8-2600/25 від 13.03.2025, який місить інформацію, що починаючи з липня 2021 року позивачу було встановлено доплату на виконання постанови Кабінету міністрів України №713, а після виконання в лютому 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі №320/25944/24 Головним управлінням переглянуто право на встановлення щомісячної доплати.
Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).
Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивача з цією позовною заявою до адміністративного суду є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.
Положеннями частини 14 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
З урахуванням викладеного, керуючись статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк.
2. Продовжити розгляд адміністративної справи №320/17135/25.
Ухвала, відповідно до змісту частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили негайно з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Жукова Є.О.