про відмову в забезпеченні позову
25 грудня 2025 року м. Київ № 320/63031/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині вимоги особистої явки та проходження ВЛК;
- визнати відсутність у позивача обов'язку особисто прибувати до ТЦК з урахуванням постійного проживання за кордоном;
- зобов'язати відповідача утримуватися від висунення вимог, не передбачених законом;
- визнати відсутність у позивача обов'язку виконувати вимоги, які фактично можуть призвести до обмеження свободи пересування.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 позовну заяву залишено без руху.
На адресу Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом:
- заборонити Державній прикордонній службі України до набрання законної сили рішенням суду у даній справі застосовувати до мене будь-які обмеження свободи пересування та виїзду за межі України, не передбачені законом;
- зобов'язати ДПСУ утриматися від використання інформації з реєстрів як підстави для таких обмежень.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що постійно проживає за межами України та перебуває на постійному консульському обліку. У зв'язку з діями інших органів державної влади щодо внесення даних до військових реєстрів та висунення вимог, існує реальна загроза обмеження його права на свободу пересування.
Відповідно до приписів частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Зазначений перелік способів забезпечення позову є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Суд зазначає, що пунктом 5 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України імперативно визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження за позовом у цій справі є:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині вимоги особистої явки та проходження ВЛК;
- визнати відсутність у позивача обов'язку особисто прибувати до ТЦК з урахуванням постійного проживання за кордоном;
- зобов'язати відповідача утримуватися від висунення вимог, не передбачених законом;
- визнати відсутність у позивача обов'язку виконувати вимоги, які фактично можуть призвести до обмеження свободи пересування.
Водночас, у заяві про забезпечення позову позивач просить суд:
- заборонити Державній прикордонній службі України до набрання законної сили рішенням суду у даній справі застосовувати до мене будь-які обмеження свободи пересування та виїзду за межі України, не передбачені законом;
- зобов'язати ДПСУ утриматися від використання інформації з реєстрів як підстави для таких обмежень.
При цьому, зазначені дії, які позивач просить суд заборонити вчиняти у заяві про забезпечення позову, не є предметом оскарження у цій справі та сформульовані до суб'єкта владних повноважень, який не визначений стороною у вказаній позовній заяві. Отже, вимоги заявника, зазначені в заяві про забезпечення позову, суперечать вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Ураховуючи імперативність норм чинного законодавства, суд вважає, що відповідний захід забезпечення не може бути застосовано в силу прямої заборони, передбаченої пунктом 5 ч. 3 ст. 151 КАС України.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Панова Г. В.