26 грудня 2025 року Справа № 280/9239/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , щодо відмови у наданні ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою, визначеною додатком 5 до Положення “Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, за фактом отримання ним травм 14.07.2022, протиправною;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою, визначеною додатком 5 до Положення “Про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, за фактом отримання ним травм 14.07.2022.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач проходив службу у ВЧ НОМЕР_2 з 05.03..2022 по 02.01.2025. 14.07.2022 під час виконання позивачем бойових розпоряджень та завдань, на бойових позиціях, РВП в н.п Темирівка, Гуляйпільського району, Запорізької області отримав важку травму кисті правої руки, розбираючи боєприпаси, а саме, патрон калібру 12.7 мм, який не входить до переліку озброєння згідно штатного розкладу, яка в подальшому призвела до інвалідності та звільнення з військової служби. Зазначає, що під час лікування на стаціонарі та в подальшому, реабілітації й відпустки та проведенні ВЛК на визначення придатності до несення служби ОСОБА_1 , відповідачем не були виконані вимоги Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом МОУ №402 від 14.08.2008, а саме: не видана довідка про обставини травми (поранення, контузії) встановленого зразку. При цьому, факт проведення службового розслідування відповідачем не заперечується. В квітні 2025 року представником ОСОБА_1 направлений адвокатський запит до ВЧ НОМЕР_2 з проханням надати інформацію. 26.06.2025 надійшла відповідь ВЧ НОМЕР_2 №1560/2076 від 20.06.2025, якою було повідомлено, що ОСОБА_1 14.07.2022 не перебував на бойових позиціях і не виконував бойових розпоряджень, а травмування отримав перебуваючи у дислокації частини у зв'язку із необережним поводженням зі зброєю. Що стосується надання акту службового розслідування по зазначеному вище випадку, повідомлено, що архів військової частини НОМЕР_2 потрапляв під артилерійські та авіа удари, у зв'язку з чим частина документації була знищена. На даний час пошук матеріалів службового розслідування по вищезазначеному випадку результатів не дав. Стосовно надання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдата ОСОБА_1 , що сталась з військовим ІНФОРМАЦІЯ_2 на бойових позиціях під час виконання ним бойових розпоряджень в н.п. Темирівка Гуляйпільського р-ну., Запорізької обл., повідомляємо, що такої довідки не існувало, так як солдат ОСОБА_1 не перебував 14.07.2022 на бойових позиціях і не виконував бойових розпоряджень. Випадок травмування 14.07.2022 із солдатом ОСОБА_1 стався у зв'язку із необережним поводженням зі зброєю в розташуванні військової частини. В свою чергу надання довідки про травмування в розпорядженні військової частини ОСОБА_1 14.07.2022 не є можливим у зв'язку з тим, що архів військової частини НОМЕР_2 потрапляв під артилерійські та авіа удари і частина документації військової частини була знищена. На даний час пошук архівних даних, а саме довідки про травмування ОСОБА_1 14.07.2022 результатів не дав. Разом з тим позивач зазначає, що обставина отримання ним травми знайшла в повному обсязі своє відображення у журналі бойових дій. А тому вважає, що відповідач, надаючи відповідь про неможливість видачі довідки про обставини травми, діяв протиправно та незаконно. При цьому відсутність матеріалів службового розслідування та не підтвердженої відповідною документацією про знищення документації, не може слугувати підставою для відмови у наданні йому довідки про обставини травми. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 27.10.2025 постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач до суду відзив на позовну заяву не надав.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 05.03.2022 по 02.01.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_4 .
Згідно із наказом омандира військової частини НОМЕР_2 від 02.01.2025 № 2 солдата ОСОБА_1 , колишнього водія кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_5 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 28.12.2024 № 314-РС у запас за п.п. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), вважати таким, що 02.01.2025 справи здав і вибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на військовий облік та з 02.01.2025 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_1 в період з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 28.08.2022 по 31.08.2022, з 05.11.2022 по 16.11.2022, з 11.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 10.07.2023, з 21.07.2023 по 31.07.2023, з 01.08.2023 по 22.08.2023, з 08.04.2024 по 20.04.2024, з 21.04.2024 по 30.04.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 13.06.2025 № 780.
Згідно первинної медичної картки Ф100, виданою Покровською ЦРЛ «..об 13-04 год 14.07.2022 солдат в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 , який поранений 12.00 год. 14.07.2022 з відміткою вогнепальне поранення, з діагнозом: від членування І-ІІ-ІІІ пальців пр./ верхньої кінцівки, виник. перелому проксимальної фаланги 4 пальця. перелому 5 пальця лівої кінцівки. Осколкове поранення лівого ока..».
Згідно виписки з медичної карти хворого №4730 відділення травматології та ортопедії з ліжками нейрохірургії та мікрохірургії кисті від 24.08.2022, виданої КНП «Міська лікарня №9» ЗМР, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному, лікуванні з 14.07.2022 по 24.08.2022 та йому встановлено й підтверджено діагноз: «МВТ (14.07.2022). Осколкове поранення обох кистей. Травматичне руйнування І пальця на рівні ПФС, ІІ та ІІІ на рівні основи п'ястних кісток, ІVп на рівні ПФ. Велика рвана клаптева рана правої кисті з дефектом шкіри та м/тканини. Рвана клаптева рана лівої кисті. Відкритий перелом СФ ІІІ пальця лівої кисті б/зміщенням фрагментів. ЗЧМТ, струс головного мозку. Забійна рана обличчя. Садна обличчя. Гематома повік.»
Після виписки з стаціонару ОСОБА_1 проходив реабілітацію та перебував у відпустках для лікування у зв'язку з хворобою до 05.11.2022 та після проходження ВЛК 15.11.2022 прибув та приступив до виконання службових обов'язків, що підтверджується випискою із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 .
У відповідь на адвокатський запит листом військової частини НОМЕР_2 від 20.06.2025 № 1560/2076 представнику позивача було повідомлено наступне: «… За наслідками розгляду зазначеного запиту повідомляємо наступне. Стосовно надання акту службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 травми (поранення, контузії, каліцтва) 14.07.2022 на бойових позиціях під час виконання ним бойових розпоряджень в н.п. Темирівка Гуляйпільського р-ну., Запорізької обл., (або наказ, рапорти, тощо) повторно звертаємо Вашу увагу на те, що ОСОБА_1 14.07.2022 не перебував на бойових позиціях і не виконував бойових розпоряджень, а травмування отримав перебуваючи у дислокації частини у зв'язку із необережним поводженням зі зброєю. Що стосується надання акту службового розслідування по зазначеному вище випадку, повідомляємо, що архів військової частини НОМЕР_2 потрапляв під артилерійські та авіа удари, у зв'язку з чим частина документації була знищена. На даний час пошук матеріалів службового розслідування по вищезазначеному випадку результатів не дав. Стосовно надання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдата ОСОБА_1 , що сталась з військовим 14.07.2022 на бойових позиціях під час виконання ним бойових розпоряджень в н.п. Темирівка Гуляйпільського р-ну., Запорізької обл., повідомляємо, що такої довідки не існувало, так як солдат ОСОБА_1 не перебував 14.07.2022 на бойових позиціях і не виконував бойових розпоряджень. Випадок травмування 14.07.2022 із солдатом ОСОБА_1 стався у зв'язку із необережним поводженням зі зброєю в розташуванні військової частини. В свою чергу надання довідки про травмування в розпорядженні військової частини ОСОБА_1 14.07.2022 не є можливим у зв'язку з тим, що архів військової частини НОМЕР_2 потрапляв під артилерійські та авіа удари і частина документації військової частини була знищена. На даний час пошук архівних даних, а саме довідки про травмування ОСОБА_1 14.07.2022 результатів не дав….».
Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не видачі довідки про обставини трави (поранення, контузії, каліцтва) (отриманого у липні 2022 року) позивач звернувся до суду з позовом.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначене Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 6 статті 2 Закону № 2232-XII передбачено наступні види військової служби, зокрема: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).
Згідно статті 255 Статуту військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.
Пунктом 260 Статуту (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму (каліцтво, поранення, контузію), протягом 30 днів з дня отримання травми (каліцтва, поранення, контузії) або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 № 1503/31371, затверджений Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608), який визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 608 розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.02.2001 № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за № 169/5360.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 затверджена Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі-Інструкція № 332), та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за № 169/5360 (зі змінами).
За змістом абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Інструкції № 332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції № 332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому. У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов'язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров'я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 332 нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Відповідно до пункту 18 розділу ІІ Інструкції № 332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (Положення про військово-лікарську експертизу).
Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення антитерористичної операції визначені розділом V Інструкції № 332.
Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції № 332, у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров'я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.
Відповідно до пункту 2 розділу V Інструкції № 332 командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов'язаний: негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров'я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив; оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію; опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення; скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок; отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов'язків військової служби.
Приписами пункту 3 розділу V Інструкції № 332 встановлено, що командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець. У рапорті зазначаються: дата і час настання нещасного випадку; стислий опис та характеристика місця нещасного випадку; відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження; стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку; вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець; відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку; заклад охорони здоров'я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця; час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім'я прізвище командира (начальника), який склав рапорт.
Відповідно до пункту 4 розділу V Інструкції № 332 командир військової частини після отримання рапорту зобов'язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення № 402).
Пунктом 1.1 глави 1 розділу I Положення № 402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд, зокрема, військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання (пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби, а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров'я.
Главою 6 розділу II Положення № 402 передбачено порядок медичного огляду військовослужбовців.
Пунктом 6.1 глави 6 розділу II Положення №402 визначено, що направлення на медичний огляд проводиться, зокрема, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Пунктом 6.2 глави 6 розділу II Положення № 402 визначено чіткий перелік документів, які подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час. Вказаний перелік передбачає, крім того: подання на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва) (абзац дев'ятий пункту 6.2 глави 6 розділу II Положення).
Відповідно до пункту 6.10 глави 6 розділу II Положення № 402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.
Пунктом 20.4 глави 20 розділу II Положення № 402 передбачено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов, зокрема, "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час".
Відповідно до пункту 21.1 глави 21 розділу II Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Пунктом 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 визначено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби". Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення;
г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій. Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях;
ґ) "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту. Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії;
д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні;
е) "Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби;
є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі «Миротворчих Сил ООН» - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій;
ж) "Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі національного контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН;
з) "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності;
и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі миротворчого персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов'язків військової служби у складі миротворчого персоналу;
к) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.
Пунктом 21.7 Положення № 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).
Із аналізу вищенаведених норм слідує, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться, зокрема, прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, та на таких військовослужбовців подається відповідний перелік документів, в тому числі в разі, якщо особи, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Також Додатком 5 до Положення № 402 визначена форма довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) згідно якої, саме на підставі наказу командира (начальника) військової частини та за його підписом така довідка видається.
Таким чином, отримання травми військовослужбовцем під час проходження військової служби є підставою для проведення у встановленому порядку розслідування, за наслідками якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка надалі враховується ВЛК під час прийняття постанови про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. Так, у разі відсутності документів про обставини одержання поранень (травм, контузій, каліцтв) на момент медичного огляду, приймається постанова із формулюванням "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби", тоді як наявність довідки про обставини травми із зазначенням факту отримання травми під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, дає підстави для прийняття постанови ВЛК із формулюванням "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини". Законодавством встановлено чіткий порядок та особливості розслідування нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями у Збройних силах України.
Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил визначено розділом V Інструкції № 332, зокрема, пунктами 1-5 розділу V Інструкції № 332 передбачено, що у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров'я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.
Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов'язаний: - негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров'я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив; - оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відео фіксацію; - опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення; - скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок; - отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов'язків військової служби.
Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.
У рапорті зазначаються: дата і час настання нещасного випадку; стислий опис та характеристика місця нещасного випадку; відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження; стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку; вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець; відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку; заклад охорони здоров'я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця; час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім'я прізвище командира (начальника), який склав рапорт.
Командир військової частини після отримання рапорту зобов'язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.
Комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, складає акт за формою НВ-3.
Зі змісту вищевикладених положень Інструкції № 332 видно, що у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, розслідування проводиться за процедурою, визначеною саме розділами ІІ та V Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332.
При цьому, отримання травми військовослужбовцем під час проходження військової служби є підставою для проведення у встановленому порядку розслідування, за наслідками якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка надалі враховується ВЛК під час прийняття постанови про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.
У разі відсутності документів про обставини одержання поранень (травм, контузій, каліцтв) на момент медичного огляду, приймається постанова із формулюванням "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби", тоді як наявність довідки про обставини травми із зазначенням факту отримання травми під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, дає підстави для прийняття постанови ВЛК із формулюванням "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Як уже зазначалось вище згідно виписки з медичної карти хворого №4730 відділення травматології та ортопедії з ліжками нейрохірургії та мікрохірургії кисті від 24.08.2022, виданої КНП «Міська лікарня №9» ЗМР, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному, лікуванні з 14.07.2022 по 24.08.2022 та йому встановлено й підтверджено діагноз: «МВТ (14.07.2022). Осколкове поранення обох кистей. Травматичне руйнування І пальця на рівні ПФС, ІІ та ІІІ на рівні основи п'ястних кісток, ІVп на рівні ПФ. Велика рвана клаптева рана правої кисті з дефектом шкіри та м/тканини. Рвана клаптева рана лівої кисті. Відкритий перелом СФ ІІІ пальця лівої кисті б/зміщенням фрагментів. ЗЧМТ, струс головного мозку. Забійна рана обличчя. Садна обличчя. Гематома повік.».
Згідно довідки військово-лікарської комісії від 04.03.2024 №271, «…. солдату ОСОБА_1 , призваного у Збройні Сили з березня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено медичний огляд ВЛК ВЧ НОМЕР_6 , встановлено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): віддалені наслідки мінно-вибухової травми (14.07.2022) осколкового поранення обох кистей, травматичного руйнування Іпальця на рівні п'ястно-фалангового суглобу, ІІ-ІІІ пальців на рівні основи п'ястних кісток, важкої рваної клаптевої рани правої кисті з дефектом шкіри та фрагментів рваної клаптевої рани лівої кисті, відкритого перелому середньої фаланги ІІІ пальця лівої кисті без зміщення, у вигляді зміцнілих рубців, консолідованого перелому середньої фаланги ІІІ пальця лівої кисті та формування кукс правої кисті на рівні проксимальної фаланги ІV пальця з помірним порушенням функцій. Віддалені наслідки оперативного лікування 14.07.2022-первинна хірургічна обробка вогнепальних ран, формування кукси І пальця на рівні гомілки п'ястної кістки, ІІ та ІІІ пальців на рівні основи ІV- Vп'ястних кісток шпицями,11.08.2022- вільна аутодермопластика рваної рани правої кисті повно шаровим лиску том, формування кукси ІVпальця правої руки. Залишкові явища вибухової травми (14.07.2022) закритої черепно- мозкової травми,струс головного мозку, без порушення функцій центральної нервової системи. Травма, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби..».
Суд також зазначає, що відповідно до виписки із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 , на позиціях РВП отримав важку травму кисті правої руки солдат ОСОБА_1 , розбираючи баєприпаси, а саме патрон калібру 12,7 мм, який не входить до переліку озброєння штатного розкладу.
Наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 №363 затверджено Інструкцію з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій (далі - Інструкція №363).
У розділі IV Інструкції №363 визначено порядок ведення Журналу бойових дій. Журнал бойових дій ведеться у військових частинах (їх підрозділах), а також на кораблях 1-го, 2-го та 3-го рангів з моменту отримання наказу, директиви про залучення до ведення бойових дій до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій. Журналу бойових дій надається гриф обмеження доступу відповідно до відомостей, які містяться в ньому. Ведення Журналу бойових дій здійснюється у довільній формі на підставі оперативних директив, бойових наказів, розпоряджень, зведень, бойових донесень тощо, а також усних розпоряджень старших начальників і командирів (додаток 2).
Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції №363 ведення журналу здійснюється посадовою особою, призначеною наказом командира військової частини.
Інструкцією №363 у розділі IV вказано обов'язкові складові Журналу бойових дій, а саме: дата запису; загальна обстановка перед початком операції (бою); бойовий склад та угруповання своїх військ та військ противника; співвідношення сил і засобів; коротке викладення завдання військовій частині (підрозділу); рішення командира та бойові завдання, поставлені підпорядкованим частинам (підрозділам); уточнені рішення та розпорядження, які віддавалися командирами (начальниками) чи були отримані від старших начальників; дані про захоплення полонених та трофеї;втрати своїх військ і противника; можливі висновки та пропозиції щодо тактики застосування військ (сил).
Крім того, до Журналу бойових дій можуть додаватися звітні карти, схеми бойових епізодів, характерних укріплень, фотоілюстрації, копії інших документів тощо.
Журнал бойових дій після завершення ведення підлягає внесенню в Опис справ постійного зберігання.
Міністром оборони України 23.06.2022 видано окреме доручення №912/з/29, пункт 3 якого передбачає, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі бойового наказу, журналу бойових дій або рапорту командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових спеціальних завдань.
З огляду на наведені норми, обставини травмування позивача у випадку пов'язаності їх отримання із забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії повинні були бути відображені у журналі бойових дій.
Таким чином, обставина отримання травми позивачем під час безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії підтверджується наданими до матеріалів справи документами.
Отже, наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що позивач отримав порання від час проходження військової служби та виконанні бойових (спеціальних) завдань.
З огляду на наведені норми, приходиш до висновку, що обставина отримання травми військовослужбовцем ОСОБА_1 , знайшла в повному обсязі своє відображення у журналі бойових дій, витяг з якого надано як письмовий доказ до матеріалів справи. Таким чином, відповідач надаючи відповідь про неможливість видачі довідки про обставини травми діяв протиправно та незаконно. Адже в журналі бойових дій, обставина отримання військовослужбовцем ОСОБА_1 14 липня 2022 року вогневих та осколкових травм зафіксована у повному обсязі, по дням та годинам, доказів протилежного відповідачем не надано, посилання на знищення документації є необґрунтованим та не доведеним.
При цьому відсутність матеріалів службового розслідування у зв'язку з їх знищенням не може слугувати підставою для відмови у наданні йому довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, встановленою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.
У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про протиправність відмови військової частини НОМЕР_2 у видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, встановленою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402.
Відносно позовних вимог про зобов'язання військову частину НОМЕР_2 видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, встановленою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, то суд зазначає таке.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Отже враховуючи встановлені судом обставини та норми права, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, встановленою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.
Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_2 у видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, встановленою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, встановленою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 26 грудня 2025 року.
Суддя А.В. Сіпака