26 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/13385/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у відмові наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати відстрочку від призову на військову службу ОСОБА_1 на підставі ст. 23 ч.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позову вказує, що звернувся до відповідача з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав визначених ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зокрема визначено абз.13 ч.1, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації особи “які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю». Зазначає, що 10.05.2025 отримав від Відповідача лист №1336 від 02.05.2025, яким відмовлено у наданні відстрочки від мобілізації на підставі того, що є наявність у батька ОСОБА_2 , 1963 р.н., який є особою з інвалідністю 2 групи, інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані його утримувати, а саме його дружини ОСОБА_3 1966 р.н. Разом з тим, підтверджуючих документів, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю чи потребує постійного догляду, або перебуває під арештом (крім домашнього арешту) або відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі мною долучено не було. На переконання позивача, відповідач прийшов до хибного висновку про відсутність підстав про відстрочку від призову під час мобілізації, оскільки його мати ОСОБА_3 є опікуном його брата ОСОБА_4 , який є інвалідом 1 групи.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування зазначає, що оскільки за правилами Порядку затверджено документи, які підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати осіб з інвалідністю I чи II групи, то єдиним допустимим доказом в сенсі ст. 74 ч. 2 КАС України для підтвердження права позивача на відстрочку з підстав п. 13 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо неможливості матері позивача утримувати свого чоловіка (батька позивача) є довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі. Будь-які інші документи, а також об'єктивні або суб'єктивні чинники, як-от відсутність у матері позивача фактичної чи матеріальної можливості утримувати свого чоловіка з інвалідністю II групи, не свідчать про дотримання обов'язкової умови для набуття військовозобов'язаним права на відстрочку відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 01 липня 2025 року вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти будь-які дії, пов'язані з мобілізацією відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також переміщення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) для проходження військової служби до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №240/13385/25.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із заявою від 28.04.2025 до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якій просив оформити йому відстрочку на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
До заяви додано копії: копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , копію РНОКПП ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , копія військового квитка ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_3 , копію паспорта ОСОБА_2 , копію РНОКПП ОСОБА_2 , копію довідки МСЕК ОСОБА_2 серії 12 ААБ №121728, копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , копію паспорта ОСОБА_4 , копію РНОКПП ОСОБА_4 , копію довідки МСЕК ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 , копію пенсійного посвідчення ОСОБА_4 , копію паспорта ОСОБА_3 , копію РНОКПП ОСОБА_3 , копію пенсійного посвідчення ОСОБА_3 .
Відповідно до Протоколу №34 засідання комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період від 01.05.2025, позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, про прийняте рішення позивача повідомлено повідомленням від 02.05.2025 №1336.
У повідомлені було зазначено, що причиною відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є наявність у Вашого батька ОСОБА_2 , 1963 р.н., який є особою з інвалідністю ІІ групи, інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані його утримувати, а саме його дружини ОСОБА_3 , 1966 р.н. Разом з тим, підтверджуючих документів, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю чи потребує постійного догляду або перебуває під арештом (крім домашнього арешту) або відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, долучено не було. Крім цього зазначено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі №240/17553/24 за позовною заявою позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовної заяви з аналогічного предмету спору.
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає та встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII)
Абзац 4 статті першої Закону №3543-XII визначає, що мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзац 1 частини п'ятої статті 22 Закону №3543-XII обумовлює, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Пункт 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі - Положення №154) передбачає, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого: оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Згідно з п. 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
На реалізацію положень частини 5 статті 22 Закону України №3543-ХІІ Урядом 16 травня 2024 року прийнято постанову №560, якою затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (далі- Порядок №560).
Відповідно до пункту 57 цього Порядку, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Пунктом 60 Порядку №560 закріплено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Суд зазначає, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації є предметом регулювання статті 23 Закону №3543-XII.
Так, відповідно до приписів п.13 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
За обставинами справи, позивач звернувся із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки останній має батька, який є особою з інвалідністю ІІ групи.
У Додатку 5 до Порядку №560 "Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону №3543: документи, що підтверджують право на відстрочку:
1) для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
2) для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
3) для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);
4) для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 28.04.2025 про отримання відстрочки від призову на віськову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
До заяви додано: копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , копію РНОКПП ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , копія військового квитка ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_3 , копію паспорта ОСОБА_2 , копію РНОКПП ОСОБА_2 , копію довідки МСЕК ОСОБА_2 серії 12 ААБ №121728, копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , копію паспорта ОСОБА_4 , копію РНОКПП ОСОБА_4 , копію довідки МСЕК ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 , копію пенсійного посвідчення ОСОБА_4 , копію паспорта ОСОБА_3 , копію РНОКПП ОСОБА_3 , копію пенсійного посвідчення ОСОБА_3 .
Відповідно до наданих документів: рідний брат позивача ОСОБА_4 є особою з інвалідністю першої групи, причина інвалідності - інвалід з дитинства; батько позивача ОСОБА_2 із січня 2019 року є особою з інвалідністю другої групи.
Відповідно до Протоколу №34 засідання комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період від 01.05.2025, позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Причиною відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є наявність у Вашого батька ОСОБА_2 , 1963 р.н., який є особою з інвалідністю ІІ групи, інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані його утримувати, а саме його дружини ОСОБА_3 , 1966 р.н. Разом з тим, підтверджуючих документів, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю чи потребує постійного догляду або перебуває під арештом (крім домашнього арешту) або відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, долучено не було.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що матір доглядає за братом і тому фізично не може доглядати ще й батька, який є інвалідом 2 групи.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав копію посвідчення № НОМЕР_5 , відповідно до відмітки в якому опікуном ОСОБА_4 є ОСОБА_3 .
Питання надавачів соціальних послуг врегульованестаттею 13 Закону України «Про соціальні послуги», згідно з частиною шостою якої фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цьогоЗакону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Отже, з наведених положень можна сформувати висновок про те, що фізична особа може надавати соціальні послуги з постійного догляду на непрофесійній основі отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є, зокрема, невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
Такі соціальні послуги надаються у разі прийняття відповідним органом з питань соціального захисту населення рішення за зверненням як особи, яка потребує догляду, так і осіб, які бажають здійснювати догляд.
Разом з цим, до суду не наданодоказів внесення відомостей про ОСОБА_3 до Реєстру у статусі надавача соціальних послуг ОСОБА_4 (здійснення постійного догляду за останнім).
Суд зазначає, що як приписи п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII так і приписи пункту 58-1 Порядку № 560 містять умову для надання відстрочки від призову на військову службу - відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Вказана умова є імперативною, не містить двозначного трактування, та означає те, що особа, з числа військовозобов'язаних, яка претендує на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII може оформити відстрочку виключно за відсутності інших невійськовозобов'язаних осіб, які зобов'язані утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).
Порядком №560 чітко визначено перелік документів, які необхідно подати, серед яких, зокрема, один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладене, на виконання приписів п.13 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII та Порядку №560, ані до заяви від 28.04.2025, ані до суду, позивачем не надано доказів, що ОСОБА_3 (мати позивача та дружина ОСОБА_2 ) є особою з інвалідністю, потребує постійного догляду, або перебуває під арештом чи відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з підставами прийняття спірного рішення, оскільки позивач під час звернення із заявою не додано усіх необхідних документів, а отже не доведено існування обставин для надання відстрочки йому відповідно до п.13 ч.1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для задоволення позову.
За приписами ч. 6 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
26.12.25