26 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/17224/25
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про скасування рішень,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 282704,92 грн.
В обґрунтування позову вказано, що скільки грошові зобов'язання платником не виконано, утворилася заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що і зумовило звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу на загальну суму 282704,92 грн.
Ухвалою судді від 04 липня 2025 року провадження в адміністративній справі №240/17224/25 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
До суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення (форми Ф) №0461407-2411-0609-UA18060250000078729 від 07.11.2023 на суму 56546, 50 грн, №0461408-2411-0609- UA18060250000078729 від 07.11.2023 на суму 46384,00 грн, №0461409-2411-0609- UA18060250000078729 від 07.11.2023 на суму 46280,00 грн, №0123958-2411-0609- UA18006025000008729 від 04.04.2024 на суму 47704,00 грн, №0123959-2411-0609- UA18060250000078729 від 04.04.2024 на суму 47978,70 грн, №0123960-2411-0609- UA18060250000078729 від 04.04.204 на суму 47811,20 грн.
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 вказала, що станом на 13.05.2019 і протягом 2020-2024 років , об'єктів нерухомості, щодо яких ГУ ДПС було сформовано оспорювані податкові повідомлення-рішення №0461407-2411-0609-
UA18060250000078729 від 07.11.2023 на суму 46546.50 грн., №0461408-2411- 0609-UA18060250000078729 від 07.11.2023 на суму 46384,00 грн., №0461409- 2411-0609-UA18060250000078729 від 07.11.2023 на суму 46280,00грн., №0123958-2411-0609-UA18060250000078729 від 04.04.2024 на суму 47704,00 грн., №0123959-2411-0609-UA18060250000078729 від 04.04.2024 на суму 47978,70 грн., №0123960-2411-0609-UA18060250000078729 від 04.04.2024 на суму 47811,20 грн., фактично не існувало у зв'язку з їх знищенням та знеціненням, а отже були відсутні фактичні підстави для нарахування відповідного податкового зобов'язання.
Ухвалою суду від 15.08.2025 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень до спільного розгляду з первісним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, у справі №240/17224/25.
Об'єднано позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкових повідомлень-рішень в одне провадження з первісним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в розмірі по адміністративній справі №240/17224/25.
Ухвалою суду від 15.08.2025 вирішено розглядати адміністративну справу №240/17224/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 04 вересня 2025 року.
Головне управління ДПС у Житомирській області подало до суду відзив на зустрічний позов, в якому просило у задоволенні позовних вимог відмовити. Представник Головного управління ДПС у Житомирській області вказав, що відповідно до статті 349 Цивільного кодексу України право власності на майно припиняється в разі його знищення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК). Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав. Позивач відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вніс 16.07.2025, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відтак, майно, що перебувало у власності Позивача є об'єктом оподаткування. Вказані податкові повідомлення-рішення направлені Позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У підготовче судове засідання 04.09.2025 представник Головного управління ДПС у Житомирській області не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Суд на місці ухвалив провести підготовче судове засідання за відсутності представника Головного управління ДПС у Житомирській області.
Ухвалою суду від 04.09.2025, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання представника позивача по зустрічному позову про поновлення строку на оскарження податкових повідомлень-рішень задоволено.
Ухвалою суду від 04.09.205 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу №240/17224/25 до судового розгляду на 18 вересня 2025 року.
У судовому зсіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Представник позивача за зустрічним позовом просив позов задовольнити, представник відповідача за зустрічним позовом позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.
Ухвалою суду від 06.11.2025, занесеною до протоколу судового засідання, ухвалено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позовні вимоги первісного позову Головного управління ДПС у Житомирській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу на загальну суму 282704,40 грн ґрунтуються на рішеннях, які оскаржуються останнім у зустрічному позові до Головного управління ДПС у Житомирській області. Відтак, вирішення адміністративного спору щодо законності указаних рішень податкового органу має передувати вирішенню спору про стягнення податкового боргу.
Згідно даних автоматизованих інформаційно - комунікаційних систем ДПС України та згідно Державного реєстру речових на нерухоме майно за ОСОБА_1 обліковуються об'єкти нерухомого майна, а саме:
- нежитлове приміщення, загальною площею 712 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлове приміщення, загальною площею 713,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлове приміщення, загальною площею 716,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Контролюючим органом на вищезазначені об'єкти нерухомості проведено нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та сформовано податкові повідомлення - рішення, а саме:
- за податковий (звітний) період 2022 рік:
№0461408-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023 на суму 46384,00 грн.
№0461407-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023 на суму 46546,50 грн.
№0461409-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023 на суму 46280,00 грн.
- за податковий (звітний) період 2023 рік:
№0123958-2411-0609-UА18060250000078729 від 04.04.2024 на суму 47704,00 грн.
№0123959-2411-0609-UА18060250000078729 від 04.04.2024 на суму 47978,70 грн.
№0123960-2411-0609- UА18060250000078729 від 04.04.2024 на суму 47811,20 грн.
Відповідно до висновку про знищення/знесення майна DT01:1400-1769- 7757-7062 сформованого в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва об'єкт за адресою Житомирська область Коростенський район Чоповицька територіальна громада, АДРЕСА_2 знищено/знесено. Дата та підстави знищення : фізичне знищення та знецінення від 13.05.2019.
Відповідно до висновку про знищення/знесення майна 0101:1420-4143- 5177-1506 сформованого в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва об'єкт за адресою Житомирська область Коростенський район Чоповицька територіальна громада, АДРЕСА_3 знищено/знесено. Дата та підстави знищення ; фізичне знищення та знецінення від 13.05.2019.
Відповідно до висновку про знищення/знесення майна DT01:1428-5283- 1674-5677 сформованого в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва об'єкт за адресою Житомирська область Коростенський район Чоповицька територіальна громада, с.Маклаївка, вул. Родинна За знищено/знесено. Дата та підстави знищення : фізичне знищення та знецінення від 13.05.2019.
У зв'язку із несплатою податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022,2023 роки ГУ ДПС звернулося із позовом, до суду, а ОСОБА_1 у відповідь звернулася із зустрічним позовом про визнання протиправними та скасування ППР, якими таке зобов'язання було визначено.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.
За правилами статті 265 ПК податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК передбачено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК).
У відповідності до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Отже, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
З обставин справи вбачається, що приймаючи оскаржувані рішення №0461408-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023, №0461407-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023, №0461409-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023, №0123958-2411-0609-UА18060250000078729 від 04.04.2024, №0123959-2411-0609-UА18060250000078729 від 04.04.2024, №0123960-2411-0609- UА18060250000078729 від 04.04.2024 контролюючий орган виходив з того, що позивач у податковий період 2022-2023 роки був власником об'єктів нерухомого майна: нежитлове приміщення, загальною площею 712 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення, загальною площею 713,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення, загальною площею 716,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Натомість в обґрунтування незаконності податкових повідомлень-рішень, прийнятих податковим органом відносно указаних вище об'єктів, ОСОБА_1 вказувала про те, що станом на 13.05.2019 і протягом 2020-2024 років , об'єктів нерухомості, щодо яких ГУ ДПС було сформовано оспорювані податкові повідомлення-рішення фактично не існувало у зв'язку з їх знищенням та знеціненням. Окремо звертає увагу суду на те, що не отримувала оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не були належно врученими, суд вказує наступне.
Положеннями пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України) платник податків фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Згідно з пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, податковим законодавством передбачено два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків (без використання електронного кабінету): надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» одержувач розписується та зазначає прізвище та ініціали або ім'я та прізвище. Зміст наведених положень дає підстави вважати, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення інформації, яка дозволяє ідентифікувати особу отримувача.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (контролюючого органу).
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі №910/6835/20).
Щодо доводів ОСОБА_1 про відсутність фактичних підстав для нарахування відповідного податкового зобов'язання у зв'язку зі знищенням об'єктів нерухомого майна, суд вказує наступне.
Підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК передбачає, що саме власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (фізичні та юридичні особи) є платниками цього податку.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Таким чином, законодавець передбачив кілька джерел, з яких податковий орган може отримати відомості, необхідні для обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
За наведеного правового регулювання суд критично оцінює доводи контролюючого органу щодо визначення бази оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості лише на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон №1952-IV).
За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 2 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV:
державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
За правилами частини 2 статті 12 Закону №1952-IV відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Питання застосування норми частини 2 статті 12 Закону №1952-IV неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду.
Зокрема, у постановах від 24.01.2020 у справі №910/10987/18), від 26.10.2022 у справі №538/2185/14-ц, від 20.02.2018 у справі №917/553/17 Верховний Суд дійшов висновку, що нормою частини 2 статті 12 Закону №1952-IV законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії, та які мають пріоритет над записами, що містяться у цьому Державному реєстрі.
Відповідно до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, відомості Державного реєстру презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи.
Отже, за загальним правилом, якщо особа заперечує актуальність відомостей, внесених до Державного реєстру, такі можуть бу ти спростовані шляхом надання для дослідження документів, на підставі яких відповідне право було набуто чи припинено.
Аналогічний підхід впроваджено законодавцем і у нормі підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК, яка передбачає можливість встановлення бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки на підставі відомостей Державного реєстру, але й з урахуванням оригіналів документів платника податків, зокрема документів про право власності. Під документами про право власності слід розуміти як документи щодо набуття такого права, так і щодо його втрати платником податків.
Порядок взаємодії між платником податків та контролюючим органом, зокрема, унормований підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 267 ПК, відповідно до якого платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Отже, підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 267 ПК прямо передбачає, що за наявності розбіжностей між даними податкового органу і даними платника податків, пріоритет мають дані, підтверджені таким платником на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності (його набуття чи втрати).
Таким чином, при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податковий орган має використовувати не тільки дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але й наявні відомості, що містяться в оригіналах відповідних документів платника податків, зокрема в документах на право власності (за умови їх подання). За наявності розбіжностей у таких даних оригінали документів, надані платником, зокрема документи на право власності, мають пріоритет над даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як свідчать матеріали справи відповідно до висновку про знищення/знесення майна DT01:1400-1769- 7757-7062 сформованого в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва об'єкт за адресою Житомирська область Коростенський район Чоповицька територіальна громада, с.Маклаївка, вул. Родинна 1а знищено/знесено. Дата та підстави знищення: фізичне знищення та знецінення від 13.05.2019.
Відповідно до висновку про знищення/знесення майна 0101:1420-4143- 5177-1506 сформованого в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва об'єкт за адресою Житомирська область Коростенський район Чоповицька територіальна громада, АДРЕСА_3 знищено/знесено. Дата та підстави знищення: фізичне знищення та знецінення від 13.05.2019.
Відповідно до висновку про знищення/знесення майна DT01:1428-5283- 1674-5677 сформованого в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва об'єкт за адресою Житомирська область Коростенський район Чоповицька територіальна громада, с.Маклаївка, вул. Родинна За знищено/знесено. Дата та підстави знищення : фізичне знищення та знецінення від 13.05.2019.
На переконання суду, є слушним зауваження скаржника про те, що об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є саме нерухоме майно, і фактичне знищення такого майна є підставою для припинення права власності, що виключає виникнення податкових зобов'язань із вказаного податку.
З урахуванням наведеного суд погоджується із доводами ОСОБА_1 про те, що станом на 2022 і 2023 роки об'єктів нерухомості, щодо яких ГУ ДПС було сформовано оспорювані ППР №0461408-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023, №0461407-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023, №0461409-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023, №0123958-2411-0609-UА18060250000078729 від 04.04.2024, №0123959-2411-0609-UА18060250000078729 від 04.04.2024, №0123960-2411-0609- UА18060250000078729 від 04.04.2024 фактично не існувало у зв'язку з їх знищенням, а отже були відсутні фактичні підстави для нарахування відповідного податкового зобов'язання.
Отже, щодо оскарження за зустрічним позовом податкових повідомлень-рішень, які стосуються податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової/нежитлової нерухомості, то суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0461408-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023, №0461407-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023, №0461409-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023, №0123958-2411-0609-UА18060250000078729 від 04.04.2024, №0123959-2411-0609-UА18060250000078729 від 04.04.2024, №0123960-2411-0609- UА18060250000078729 від 04.04.2024.
Зважаючи на задоволення вимог зустрічного позову шляхом визнання незаконними рішень податкового органу, на яких ґрунтуються позовні вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області про стягнення податкового боргу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Житомирській області про стягнення податкової заборгованості.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову та відмови у задоволенні позовних вимог первісного позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 2827,10 грн, які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача по зустрічному позову на користь ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №0461408-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023, №0461407-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023, №0461409-2411-0609-UА18060250000078729 від 07.11.2023, №0123958-2411-0609-UА18060250000078729 від 04.04.2024, №0123959-2411-0609-UА18060250000078729 від 04.04.2024, №0123960-2411-0609- UА18060250000078729 від 04.04.2024.
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2827,10 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
26.12.25