26 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/14475/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" звернулося до суду з позовом до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення UA101000/2024/000464/2 від 03.12.2024 та картки відмови в митному оформленні товару № UA101020/2024/007795 від 03.12.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем для митного оформлення товару було подано до Житомирської митниці митну декларацію. У відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) для підтвердження митної вартості позивачем разом із митною декларацією були подані документи. Незважаючи на надані документи для проведення митного оформлення, Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації. Із вказаними рішенням та карткою відмови позивач не погоджується, оскільки підставою їх винесення слугувало виключно неправильне визначення митним органом базової вартості імпортованого товару, та позивачем було надано належного та достатнього пакету документів для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з частиною четвертою статті 58 МК України, у рішенні про коригування митної вартості не підтверджено належними доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.
Ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У поданому відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, оскільки митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. На етапі перевірки правильності визначення митної вартості було з'ясовано, що митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості товару. Митна вартість товару, який ввозився за МД, не була визнана у зв'язку з недостатністю документів та розбіжностями. Митним органом витребувано в позивача додаткові документи на підтвердження вартості, які були надані і в яких, однак не міститься достатніх підтверджень складових митної вартості, тому остання не могла бути визначена за основним методом.
У відповіді на відзив позивач просить позов задовольнити.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали, дослідивши наявні у справі докази , суд встановив таке.
04.08.2021 між Hunan Lianchuang Trading Co., Ltd, Китай, (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 11/21, за яким Продавець виробляє, продає і постачає, а Покупець приймає і оплачу товари (далі - Товар) на умовах, за найменуваннями, характеристиками, котрі вказані в Додатках до Контракту.
Товар за Договором, якщо інше не визначено Додатками, постачається на умовах FOB Ціндао, Китай (Інкотермс 2000). Відповідно до п. 4.1. Договору Товар за даним Договором постачається нам умовах після сплати, що не позбавляє Покупця права внести передплату. Продавець виставляє Покупцю рахунок на оплату кожної партії Товару.
На виконання згаданого контракту продавцем 24.07.2024 видано рахунок-фактуру (інвойс) №WJ243252 на кружки для сублімації та корбки для кружки на суму 26519,94 доларів США.
29.07.2024 товариство з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" перерахувало на користь Hunan Lianchuang Trading Co., Ltd, Китай, 20000 доларів США, про що свідчить банківський платіжний документ № 50JBKL від 29.07.2024.
07.10.2024 товариство з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" на виконання умов контракту перерахувало на користь Hunan Lianchuang Trading Co., Ltd, Китай, 6519,94 доларів США, про що свідчить банківський платіжний документ № 52JBKLОА .
Продавцем було поставлено вказаний товар. Згідно довідки про транспортні витрати від 27.11.2024, ТОВ "Транслогістик-ЮА" повідомило , що витрати з перевезення вантажу на умовах FOB за межами державного кордону України включаючи транспортно експедиторські послуги за межами України по коносаменту SZYH24094633 (ShenZhen YuHui Intematio lal Freight Co., LTD; Контейнер CAAU8977611/ Інвойс на товар: №WJ243252) та СМR: 449543 (BK8316HX/LC5408P; РЕ R1ZANOVYCH O.S.) складає: Qingdao, China ( юрт) - Gdansk, Poland (порт) - 223880,59 грн. без пдв. (в тому числі на іантажувально-розвантажувальні роботи) Gdansk, Poland ( юрт) - м/п Ягодин -61349,00 грн. 0% пдв. м/п Ягодин - Житомир, Україна - 42409,75 грн. 0% пдв.
На підставі рахунку фактури ТОВ "Транслогістик-ЮА" від 18.11.2024 та від 27.11.2024 позивачем сплачено транспортні витрати згідно платіжних інструкцій №804 від 18.11.2024 на суму 210783 грн., та №812 від 27.11.2024 на суму 118096,24 грн.
02.12.2024 до відділу митного оформлення з метою імпорту товар № 1 "кераміки - Керамічні кружки - заготовки для нанесення зображень (сублімації): кружка для сублімації 11 унцій, 8,2*9,5 см, біла - 21168 шт.; кружка для сублімації 11 унцій, 8,2*9,5 см, кольорова всередині і з відповідного кольору ручкою, біла зовні - 42660 шт.; Виробник: HUNAN LIANCHUANG TRADING CO., LTD Країна виробництва: CN.Торгова марка: MyPrint." подано митну декларацію № 24UA101020042037U0.
Митна вартість заявлена за основним методом на рівні 1,62 доларів США за кілограм, що ввозилися на адресу ТОВ "Май Прінт".
Для здійснення митного оформлення відповідачу до митної декларації були надані також такі документи:
- 4104 контракт № 11/21 від 04.08.2021;
- 4103 додаток № 31 від 24.07.2024 до Контракту № (специфікація);
-0271 -пакувальний лист від 24.07.2024;
-0380 -комерційний інвойс № WJ243252 від 24.07.2024;
-0730 -автотранспортна накладна (CMR) № 449543 від 27.11.2024;
-0705 -коносамент № SZYH24094633 від 30.09.2024;
-3001-платіжна інструкція в іноземній валюті № 50 від 29.07.2024 та №52 від 07.10.2024;
-3004-рахунок-фактура № 4603797 від 18.11.2024 про витрати на морське перевезення;
-3004 -рахунок-фактура № 4605948 від 27.11.2024 про міжнародне автоперевезення;
-3005 - платіжна інструкція № 804 від 18.11.2024 про оплату рахунку-фактури №4603797 від 18.11.2024;
-3005 - платіжна інструкція № 812 від 27.11.2024 про оплату рахунку-фактури №4605948 від 27.11.2024;
-3007 - довідка про транспортні витрати від 27.11.2024;
-3016 - експертний висновок № В-3764 від 26.11.2024 з додатками;
-9610-копія митної декларації країни відправлення 432020240000091597 від 27.09.2024 з перекладом на українську мову;
-4301-договір про транспортно-експедиторське обслуговування 43427227 від 01.04.2023.
На вимогу митного органу позивачем було надано додатково висновок про вартісні та якісні характеристики товарів підготовлений спеціалізованою експертною організацією; прайс-лист виробника товару виписка з бухгалтерської документації.
Дослідивши подані документи, Житомирська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA101000/2024/000464/2 від 03.12.2024. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожих товарів:
Товар № 1 - за МД № 23UA101020033040U1 від 31.08.2023 - Посуд та прибори столові або кухонні з фаянсу або тонкої кераміки - Керамічні кружки - заготовки для нанесення зображень (сублімації):кружка для сублімації 11 унцій, кольорова всередині та кольорова ручка, 8,2*9,5 см - 23580 шт.,-кружка для сублімації 6 унцій, 7*7 см, біла - 720 шт.; кружка для сублімації 11 унцій, що змінює колір, 8,2*9,5 см, біла всередині, напівглянсова - 7200 шт.,-кружка для сублімації 11 унцій, що змінює колір, 8,2*9,5 см, біла всередині, матова - 6300 шт.,-кружка для сублімації з блискітками 11 унцій, 8,2*9,5 см, матова, біла всередині - 13104 шт.,-кружка для сублімації з блискітками 11 унцій, 8,2*9,5 см, з ручкою у формі серця, матова, біла всередині - 1440 шт.,-кружка для сублімації 11 унцій, що змінює колір, 8,2*9,5 см, кольорова всередині, матова - 4860 шт.,-кружка для сублімації 11 унцій, 8,2*9,5 см, повністю кольорова з білим полем для зображень - 720 шт.,-кружка для сублімацій 17 унцій, конічна, біла - 720 шт.,-кружка для сублімацій 11 унцій, 8,2*9,5 см, з ручкою у формі серця, біла - 576 шт.,-кружка для сублімації 11 унцій, що змінює колір, 8,2*9,5 см, з полем для нанесення зображень, матова - 720 шт.,-кружка для сублімації 17 унцій, що змінює колір, чорна зовні, матова - 480 шт.Виробник: HUNAN LIANCHUANG TRADING CO., LTD Країна виробництва: CN. Торгова марка: MyPrint., умови поставки FOB Циндао, вага нетто - 19580 кг - 2,075 доларів США за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Прийняттю рішення передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом.
На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення .
Вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товару було прийнято, а картку відмови було видано з порушенням вимог законодавства України, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Як передбачено ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.
Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при : а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах 09.07.2020 по справі №804/5445/17, від 31.06.2020 по справі №809/1858/16, від 15.02.2022 по справі №826/12901/17, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.
Судом встановлено, що сторони не заперечують фактичних обставин укладення контракту, придбання товару та перевезення його на митну територію України, спір у справі стосується виключно вартості товару, наявності чи відсутності підстав у митного органу для коригування митної вартості та правомірності застосування способу для її визначення.
Відповідно до ст. 361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.
Суд зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постановах від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а, від 14.06.2022 у справі № 809/257/17.
Судом встановлено, що основними підставами для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів є таке:
- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;
- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена;
Оскільки витрати на транспортування є однією з складових митної вартості (п.10.5 ст.58 МКУ), то відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" для розрахунку витрат на транспортування відповідно до умов поставки FOB необхідні дані про вартість перевезення, навантаження/розвантаження в транзитному порту. Ці складові митної вартості, передбачені частиною десятою ст. 58 МКУ, повинні підтверджуватись документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів
Довідка про транспортні витрати від 27.11.2024, видана ТОВ "ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА", містила інформацію про вартість транспортування оцінюваного товару з території Китаю до порту в Польщі, звідти - до митного кордону України. Разом з тим, згідно із даними коносаменту SZYH24094633 перевізником товару морем є компанія ShenZhen YuHui International Freight Co., LTD.
Згідно із CMR 449543 від 27.11.2024 транспортування товару по маршруту Польща- Україна здійснювало ПП "Пасторал".
Договір № 43427227 про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.04.2023, укладений між імпортером ТОВ "ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА", передбачає, що під кожне перевезення між сторонами укладається окрема заявка, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, місце завантаження та інша необхідна інформація, що стосується організації транспортно-експедиційного обслуговування. Такий документ до митної декларації не долучений, у зв'язку із чим митниця не могла використати документи, складені ТОВ "ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА", як належні та допустимі докази фактично понесених покупцем товарів витрат на його доставку в Україну, оскільки відсутні докази існування правовідносин між покупцем товарів та ТОВ "ТРАНСЛОГІСТИК-ЮА" з приводу перевезення саме оцінюваної партії товарів.
Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваних товарів не базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавило митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
Суд з такими висновками відповідача не погоджується.
Водночас, погоджується з доводами позивача, що довідка про транспортні витрати від 27.11.2024, на яку вказує митний орган як на недолік в оформленні через розбіжності у перевізниках, містить інформацію про вартість перевезення товару у відповідності до частини другої статті 53 МК України, а також вказує юридичну особу, з якою у позивача укладено договір про перевезення вантажу. Законодавством не встановлено інших вимог до довідки про транспортні витрати, а залучення субпідрядників для виконання договору перевезення вантажу не заборонено законодавством і передбачено пунктом 2.2.4 договору про транспортно-експедиторське обслуговування та статтею 932 Цивільного кодексу України.
Крім того, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) у контексті ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, на підставі якого визначається саме митна вартість товарів.
Суд зауважує, що відповідно до експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати від 26.11.2024 № В-3764 ринкова вартість посуду, що надійшов на адресу ТОВ "Май Прінт" без ПДВ на 04.07.2024 становить 1098951,82 грн або за курсом Національного банку України 41,4387 долара США становить 26519,94 доларів США.
Тобто висновком експерта за результатами проведення товарознавчого дослідження повністю підтверджена ринкова вартість товарів, що ввозилися позивачем.
При цьому, згідно зі ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а експертні документи, видані торгово-промисловими палатами є обов'язковими для застосування на всій території України.
Суд зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку висновку, що наданий Житомирською торгово-промисловою палатою, а сам висновок не скасований та не відкликаний.
Інші наведені в рішенні мотиви не свідчать про те, що дані обставини могли вплинути на заявлену митну вартість.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч. 3 ст. 53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.
Враховуючи відсутність підстав для витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, митний орган в подальшому діяв протиправно, витребовуючи такі документи від позивача.
Позивач на вимогу митного органу надав додаткові документи, які на думку суду, додатково та в повній мірі підтвердили заявлену митну вартість товару.
Суд не погоджується із висновком та діями митного органу, оскільки він першочергово має здійснювати контроль та аналіз поданих разом з митною декларацією документів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом із тим, слід врахувати, що наявність у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, був розмитнений раніше за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17, від 22.04.2019 у справі № 815/6242/17, від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі № 810/2749/16, приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом із тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про те, що ним було подано належний та достатній пакет документів під час митного оформлення спірного товару для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору, у рішенні про коригування митної вартості не підтверджено належними доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована та наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що доводи відповідача про наявність розбіжностей щодо ціни товару у документах, поданих до митного оформлення, не відповідають фактичним обставинам справи, відсутні також підстави ставити під сумнів задекларовану митну вартість спірного товару за основним методом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, а розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Отже, оскільки відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, тому з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги належить задовольнити.
Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007795 від 03.12.2024 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів UA101000/2024/000464/2 від 03.12.2024, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Pronina V. Ukraine, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.06.2006).
Суд враховує й те, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішенні ЄСПЛ у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Решта доводів сторін не спростовують висновків суду у даній справі.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" (вул. Басейна, 2, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10014, ЄДРПОУ 43427227) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці UA101000/2024/000464/2 від 03.12.2024 про коригування митної вартості товарів та картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007795 від 03.12.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" судовий збір в розмірі 6056,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
26.12.25