Ухвала від 26.12.2025 по справі 200/10114/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 грудня 2025 року Справа №200/10114/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду, через представника позивача Токареву Ганну Олександрівну, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо проведення автоматичного перерахунку пенсії позивача від 25.02.2025 року та відмові у проведенні перерахунку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме: - неправильне застосування коефіцієнтів індексації пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з використанням заниженого базового показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 01.10.2017 року (замість показника, який безпосередньо враховувався при призначенні/попередньому перерахунку пенсії позивача). - неправильний розрахунок доплати за понаднормовий страховий стаж відповідно до ч. 1 абз. 2 ст. 28 Закону № 1058-IV;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , по дату ухвалення судового рішення, з урахуванням раніше виплачених сум та наступних критеріїв: - кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача при її призначенні/ попередньому перерахунку (а не фіксованого показника на 01.10.2017 року), зокрема: - правильного розрахунку доплати за понаднормовий страховий стаж (за 8 років) з урахуванням індексації та осучаснення заробітку;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо проведення автоматичного перерахунку пенсії позивача від 25.02.2025 року та відмові у проведенні перерахунку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме у: - відмові у проведені перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України № 1058 - ІV за набуття додаткового стажу 24 місяці;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , по дату ухвалення судового рішення, з урахуванням раніше виплачених сум та наступних критеріїв: - провести перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України № 1058 - ІV.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що строк звернення до суду із вказаною позовною заявою не порушено, оскільки позивачка 09.07.2025 року звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, що підтверджується наявними копіями відповідного звернення та письмовою відповіддю відповідача. Листом від 16.07.2025 року відповідачем було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, позивач, зокрема, просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 по дату ухвалення судового рішення, з урахуванням раніше виплачених сум та наступних критеріїв: - кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача при її призначенні/ попередньому перерахунку (а не фіксованого показника на 01.10.2017 року), зокрема: - правильного розрахунку доплати за понаднормовий страховий стаж (за 8 років) з урахуванням індексації та осучаснення заробітку.

Посилаючись у позовній заяві на те, що при перерахунках пенсії позивача слід врахувати усі коефіцієнти збільшення, які застосовуються кумулятивно (1,197 з 01.03.2023, 1,0796 з 01.03.2024, 1,115 з 01.03.2025) та на те, що відповідачем при проведенні автоматичного перерахунку пенсії 25.02.2025 року не вірно обрахований розмір надбавки до пенсії за понаднормовий стаж. Посилався на Постанови №118, №168, №

Слід зауважити, що Постанову №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" Кабінетом Міністрів України прийнято 22.02.2021. Вказана постанова набрала чинності 23.02.2021.

Постанову №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" Кабінетом Міністрів України прийнято 16.02.2022. Зазначена постанова набрала чинності 01.03.2022.

Постанову №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" Кабінетом Міністрів України прийнято 24.02.2023. Вказана постанова набрала чинності 01.03.2023.

Постанову №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» прийнято 23.02.2024. Вказана постанова набрала чинності 01.03.2024.

Постанову №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» прийнято 25.02.2025. Вказана постанова набрала чинності 01.03.2025

Зазначені постанови офіційно опубліковані, а отже належним чином доведені до відома, зокрема й позивачу.

З відповідним позовом Позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду 22 грудня 2025 року.

Тобто, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом.

Так, з аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

В силу приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 16 квітня 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справах: «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вже зазначалось судом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли вона дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з цим посилання на необізнаність з чинним законодавством не є підставою для поновлення строку.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Винятком з цього правила був би випадок звернення позивачем без зайвих зволікань, в розумний строк після опублікування вищевказаного рішення суду до уповноваженого органу із заявою про надання позивачу відповідної інформації щодо перерахунку пенсії.

Відповідно, у такому випадку позивач вважався б таким, що дізнався про порушення своїх прав після отриманні відповіді на свою заяву, чи після закінчення встановлених Законом України «Про звернення громадян» строку надання відповіді на таку заяву.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, від 09 червня 2022 року у справі № 1140/2132/18.

Суд зазначає, що пенсійні виплати є періодичними, щомісячними платежами, які отримує безпосередньо, особа, якій вони призначені, а тому позивач, якщо вважав протиправною бездіяльність Пенсійного фонду щодо непроведення йому перерахунку пенсії, мав реальну можливість та повинен був дізнаватися про порушення своїх прав.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 193/142/17(2-а/193/10/17), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Окрім цього, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24 (провадження № К/990/44314/24), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Разом з цим, жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перепон у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.

Суд звертає увагу, що за змістом статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», строк давності не застосовується лише щодо нарахованої пенсії. Разом з цим, в позовній заяві та доданих до неї документах відсутні відомості про нарахування спірних пенсійних виплат відповідачем.

Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 03 травня 2018 року у зразковій справі № 805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Із заявою про поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою позивач до суду не зверталась.

Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Окрім того, згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частина 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а у разі подання позову особою, звільненою від сплати судового збору, до позову додаються документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що закріплено також у ч. 8 ст. 160 цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.

За приписами частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, справляється 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо проведення автоматичного перерахунку пенсії позивача від 25.02.2025 року та відмові у проведенні перерахунку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме: - неправильне застосування коефіцієнтів індексації пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з використанням заниженого базового показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 01.10.2017 року (замість показника, який безпосередньо враховувався при призначенні/попередньому перерахунку пенсії позивача). - неправильний розрахунок доплати за понаднормовий страховий стаж відповідно до ч. 1 абз. 2 ст. 28 Закону № 1058-IV;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , по дату ухвалення судового рішення, з урахуванням раніше виплачених сум та наступних критеріїв: - кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача при її призначенні/ попередньому перерахунку (а не фіксованого показника на 01.10.2017 року), зокрема: - правильного розрахунку доплати за понаднормовий страховий стаж (за 8 років) з урахуванням індексації та осучаснення заробітку;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо проведення автоматичного перерахунку пенсії позивача від 25.02.2025 року та відмові у проведенні перерахунку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме у: - відмові у проведені перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України № 1058 - ІV за набуття додаткового стажу 24 місяці;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , по дату ухвалення судового рішення, з урахуванням раніше виплачених сум та наступних критеріїв: - провести перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України № 1058 - ІV.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачкою надана квитанція про сплату судового збору № ХС53-ЕРС3-7КС0-7А43 від 22.12.2024 у сумі 968 грн 96 коп.

Отже, за подання даного позову повинен бути сплачений судовий збір за кожну відповідну позовну вимогу або докази підтверджуючі звільнення особи від сплати судового збору.

Також, суд роз'яснює, що відповідно ст. 4 Закону «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору».

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору (реквізити сплати: р/р UA 308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу за подання адміністративного позову: «Судовий збір за позовом (найменування позивача), Донецький окружний адміністративний суд») у встановленому розмірі.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивач має надати до суду: обґрунтовану заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними і додати докази поважності причин пропуску такого строку; квитанцію про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду

Суддя О.О. Галатіна

Попередній документ
132944946
Наступний документ
132944948
Інформація про рішення:
№ рішення: 132944947
№ справи: 200/10114/25
Дата рішення: 26.12.2025
Дата публікації: 29.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.03.2026)
Дата надходження: 22.12.2025
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії