Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 грудня 2025 року Справа№200/8658/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
10 листопада 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла позовна заява адвоката Крамаренко Г.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
- визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 які полягають в незаконному та безпідставному внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів відомостей про розшук ОСОБА_1 ;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після оновлення даних в застосунку Резерв+ , у позивача з'явилась інформація про те, що з 15.06.2025 року останній перебуває в розшуку ТЦК у зв'язку з нез'явленням за повісткою. Позивач вважає такі дії ТЦК та СП протиправними, оскільки відповідачем не виносилося щодо позивача жодних постанов про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП. Відтак, на переконання позивача, у відповідача були відсутні підстави щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.
12 грудня 2025 року до суду надійшов відизв на позовну заяву зі змісту якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції вказує, за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів по громадянину, встановлено ознаки порушення вимог підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зазначених у Додатку 2 до Порядку № 1487 та частин 3 та 4 статті 37 Закону № 2232-XII, за якими призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи. Зазначене підтверджено (витягами з ЄДРПВР про місце проживання та про наявність довідки ВПО), так громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до даних з реєстру Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) 24.07.2023 року отримав довідку внутрішньо переміщеної особи № 3010-5002876524, в подальшому 13.05.2025 року, відповідно до даних з реєстру ЄІССС, здійснено реєстрацію за адресою місця проживання (адреса ВПО): АДРЕСА_1 .
Також позивачу було направлено засобами поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА» рекомендоване поштове відправлення з описом вкладення та повідомленням про вручення за №0610255544015 з повісткою № 3609892 від 26.05.2025 року, для явки в ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою уточнення даних, на 05.06.2025 року на 14.00 годину за адресою: АДРЕСА_2 , поштове відправлення повернулося з проставленням відмітки про відсутність особи за адресою, тобто громадянина оповіщено про виклик у належний спосіб визначений чинним Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. У визначений строк громадянин на виклик не з'явилися, про поважні причини визначені Законом які перешкодили явці не повідомив та підтверджуючих документів не надав. У зв'язку з зазначеними обставинами, враховуючи вимоги статті 258 КУпАП та неможливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за кількома з виявлених порушень без складення протоколу про адміністративне правопорушення, засобами автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Оберіг» Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було створено автоматично та направлено електронне звернення 15.06.2025 року №E2476520 до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення цього громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в порядку статті 259 КУпАП (підтверджено витягами з ЄДРПВР звернення до НП та персональні дані).
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України що підтверджується паспортом-ID картка № НОМЕР_1 від 29.01.2020, є військовозобов'язаною особою та, відповідно до відомостей електронного військового квитка в застосунку «Резерв+», перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до відомостей військово-облікового документа позивачем порушено правила військового обілку, причина звернення до Нацполіції «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення - 15.06.2025, уточнено військово-облікові дані 18.07.2024.
02.10.2025 представник позивача звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою в якій просила надати відповідні документи про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язвних та резервістів інформацію про порушення правил військового обліку.
Відповідач листом від 17.10.2025 № 01/3028 повідомив, що ОСОБА_1 після прибуття до нового місця проживання не з'явився в семиденний термін до відповідного центру комплектування та соціальної підтримки і не з'явився за повісткою.
Судом встановлено, що 26.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 було направлено позивачу на адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 повістку № 3609892 про виклик ОСОБА_1 на 05.06.2025 о 14:00 год. для уточнення даних.
Вказана повістка була направлена рекомендованим листом, але не була вручена та повернута адресанту (відповідачу) у зв'язку з відсутністю адресата за зазначеною адресою.
На підставі вказаного та у зв'язку із неприбуттям позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 , 15.06.2025 було створено автоматично та направлено електронне звернення №E2476520 до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення цього громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Позивач не погоджується з діями відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису про порушення ним правил військового обліку, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався і триває дотепер.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України від 03.03.2022 року № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації. Згідно з цим Указом призову на військову службу за мобілізацією підлягають військовозобов'язані та резервісти.
У відповідності з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2232-XII), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-XII, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII, військовий обов'язок включає, зокрема, проходження військової служби, дотримання правил військового обліку.
Статтею 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 № 3543-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (ст. 1 Закону № 3543-XII).
Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону № 3543-XII, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII, воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого:
- здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку);
- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до положень п. 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560) Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Відповідно до п. 24 Порядку № 560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно із вимогами положень п. 30-303 Порядку № 560, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для оповіщення військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України чи СБУ бланк повістки оформляється зазначеними органами. Порядок оформлення повісток, їх підпис та реєстрація визначаються розвідувальними органами України, СБУ.
Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду.
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть:
централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;
друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до положень п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано повістку № 360892, яку надіслано на адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 , засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, за якою останній повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 05.06.2025 о 14:00 год. для уточнення даних.
Вказана повістка була направлена рекомендованим листом, але не була вручена та повернута адресанту (відповідачу) у зв'язку з відсутністю адресата за зазначеною адресою.
Аналізуючи вищезазначене, суд зазначає, що відповідач здійснив виклик військовозобов'язаного, відповідно до вимог Порядку № 560, за допомогою повістки, яку військовозобов'язаний не отримав у зв'язку із відсутністю за місцем проживання. Зазначене відповідно до Порядку № 560, кваліфікується як належне вручення повістки та дає право відповідачу для внесення відомостей про цей факт до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд зазначає, що хоча повістка безпосередньо ОСОБА_1 вручена не була, однак, працівниками пошти здійснювалася спроба вручити повістку про виклик до ТЦК; проставлення відмітки «Відсутність адресата за вказаною адресою» слід вважати належним повідомленням ОСОБА_1 про необхідність явки до ТЦК відповідно до п. 41 Порядку № 560.
Отже, позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки під час особливого періоду не прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення даних у встановлені строки, що є його обов'язком.
Частиною 3 ст. 38 Закону № 2232-XII передбачено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналогічного змісту приписи містяться у п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, зокрема, Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Судом встановлено, що станом на час подання позову, позивач до ІНФОРМАЦІЯ_6 не прибував, що не заперечується останнім.
При цьому, жодного запису, що позивача визнано порушником військового обліку за ст. 210, 210-1 КУпАП не значиться.
Суд зазначає, що звернення сформоване автоматично системою у відповідності до норм статті 259 КУпАП та додатку 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487).
Приписами ст. 259 КУпАП встановлено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.
Отже, у спірному випадку, позивача оголошено в розшук у зв'язку з неприбуттям за повісткою 05.06.2025 о 14:00. При цьому, доставляння військовозобов'язаного до органу ТЦК та СП, в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим.
Тобто у такому випадку, в першу чергу здійснюється розшук особи та її доставляння до органу ТЦК та СП, а в другу чергу складення протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП.
При цьому, суд зазначає, що сама ж по собі наявність в застосунку "Резерв+" примітки "Порушення правил військового обліку" не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП.
Вказана примітка свідчить лише про те, що у зв'язку з неприбуттям позивача за повісткою до ТЦК, відповідачем шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС автоматично сформовано звернення до поліції щодо доставки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 в зв'язку із фактичним вчиненням ним адміністративного правопорушення за ст. 210 та 210-1 КУпАП. При цьому, розшук і доставлення військовозобов'язаного, як примусовий привід, здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтак, оскільки в ході розгляду справи позивачем не спростовано неявку по повістці № 3609892 на 05.06.2025 о 14:00 год. для уточнення військово-облікових даних, а тому суд приходить до висновку, що автоматичне внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система "Оберіг") інформації про розшук позивача є обґрунтованим.
При цьому, суд звертає увагу на те, що будь-яких інших дій, а саме здійснення мобілізації, складання протоколів про адміністративне правопорушення, направлення інформації до правоохоронних органів, примусового доставлення до ТЦК, відповідач щодо позивача не вчиняв, а тому суд вважає, що права позивача відповідачем жодним чином не порушено, а внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників про факт не з'явлення за належним чином врученою повісткою, було у даному випадку правомірною дією відповідача та прав позивача не порушувало.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактичною адресою проживання є АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 4 ст. 37 Закону № 2232-XII у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
Отже, після прибуття до нового місця проживання з іншої місцевості (адміністративно-територіальної одиниці) позивач був зобов'язаний в семиденний строк стати на військовий облік за новим фактичним місцем свого проживання/перебування.
Як вбачається з витягу з застосунку Резерв+ , сформованого 06.11.2025 та долученого до позовної заяви, адреса проживання позивача: АДРЕСА_1 ..
Місце реєстрації позивача: АДРЕСА_5 , що підтверджується витягом з ЄДРПВР.
Разом з тим, як вже встановлено судом, позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 ( адреса: АДРЕСА_6 ,).
Таким чином, позивач змінивши місце проживання, як внутрішньо переміщена особа не став на військовий облік за новим місцем проживання.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та зобов'язання відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку.
Інші доводи учасників справи, викладені у позові та у відзиві, не впливають на правильність вирішення спору по суті. При цьому суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Також, у рішенні ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судового збору не здійснюється у зв'язку із відмовою у задоволенні позову.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова