25 грудня 2025 року Справа №160/27143/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/27143/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) правил військового обліку.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №160/27143/25 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правил військового обліку.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №160/27143/25 набрало законної сили 12.12.2025.
22.12.2025 представник позивача звернувся до суду через систему «Електронний суд» із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить суд:
- ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом 20 днів з дня отримання відповідної ухвали суду, подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 по адміністративній справі №160/27143/25 в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правил військового обліку - зобов'язати.
В обґрунтування заяви зазначено, що з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №160/27143/25 вбачається, що його повний текст складено 11.11.2025. Апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №160/27143/25 станом на 16.12.2025 не подано. Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №160/27143/25 набрало законної сили станом на дату звернення з даною заявою. Разом з цим, ІНФОРМАЦІЯ_3 всупереч імперативних приписів чинного законодавства України не виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 в адміністративній справі №160/27143/25. Наголошує на тому, що станом на 22.12.2025 виконавче провадження щодо примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №160/27143/25 не відкрито.
Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи представника позивача, прийшов до наступних висновків.
Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Під час розгляду заяви в порядку статті 382 КАС України суд не надає правову оцінку діям відповідача, вчиненим на виконання рішення суду, а встановлює лише факт невиконання такого рішення.
Судом встановлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №160/27143/25 набрало законної сили 12.12.2025, заяви про видачу виконавчих листів у справі представником позивача подано до суду 23.12.2025.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях виклав правову позицію, що право на справедливий суд є примарним, якщо судове рішення є невиконаним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зазначено: виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, відповідно до положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Отже використання, передбачених статтею 382 КАС України, інструментів здійснюється у випадках, коли є ознаки неналежного виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду у відповідній справі.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У свою чергу суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в ч. 1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частиною 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення представника позивача після направлення суду заяв від 23.12.2025 про видачу виконавчих листів до органів Державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №160/27143/25.
Таким чином, суд вважає, що примусовий порядок виконання рішення не завершений, оскільки відсутні примусові дії Державної виконавчої служби стосовно відповідача, та без надання належної оцінки відповідним органом, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.
Відтак, станом на день подання представником позивача заяви, що розглядається, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №160/27143/25.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/27143/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька