25 грудня 2025 року Справа 160/33477/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа бізнес груп» про поновлення строку звернення до суду у справі № 160/33477/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа бізнес груп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/33477/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа бізнес груп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/33477/25. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
12.12.2025 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої серед іншого зазначено, що позивачем в адміністративному порядку було оскаржене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 05.06.2025 року. Рішення Комісії ДПС України від 18.08.2025 року про залишення скарги без задоволення отримано позивачем 18.08.2025 року, а тому останнім днем строку звернення до суду є 18.11.2025 року. Проте позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 24.11.2025 року, тобто зі спливом тримісячного строку звернення до суду.
16.12.2025 року позивачем до суду надіслані заперечення в яких серед іншого зазначено, що 29 жовтня 2025 року позивачем було подано до суду позовну заяву з ідентичними вимогами, яку ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року у справі № 160/31180/25 було повернуто позивачу та роз'яснено щодо права на повторне звернення. Так, отримавши вказану ухвалу, позивачем в цей день було подано позов до суду, який розглядається в цій справі. Таким чином позивач у межах розумного строку, вживав всіх заходів для усунення недоліків.
У наданих запереченнях позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом та відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Вирішуючи вказані клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень частини 4 вказаної статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень: 1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України); 2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України); 3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Таким чином, строк на оскарження до суду рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, щодо якої застосовувалась процедура адміністративного оскарження, складає 3 місяці.
Позивач оскаржує рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за № 13114525/45806274 від 28.07.2025 року.
Судом встановлено, що позивач звертався до ДПС України зі скаргою на вищевказане рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Рішенням ДПС України від 18.08.2025 року № 33369/45806274/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без змін.
Факт отримання позивачем цього рішення саме 18.08.2025 року сторонами не заперечується.
В тексті клопотання позивачем зазначено, що позивач вперше звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 29.10.2025 року в межах тримісячного строку, проте позовну заяву було повернуто.
Так, згідно комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що 29.10.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа бізнес груп» звернулось до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13114525/45806274 від 28.07.2025р. про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа бізнес груп» № 20 від 05.06.2025р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання до ЄРПН.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року повернуто позивачу позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа бізнес груп» до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Отже вперше позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа бізнес груп» надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в межах встановленого трьох місячного строку звернення до суду.
24.11.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа бізнес груп» повторно звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13114525/45806274 від 28.07.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа бізнес груп» № 20 від 05.06.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання до ЄРПН.
В тексті клопотання про залишення позову без розгляду відповідач стверджує, що позивачем пропущено тримісячний строк, встановлений частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України», оскільки позивач повторно звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з пропуском строку звернення до суду 7 днів.
З приводу цього позивач серед іншого зазначив, що перше звернення до суду було своєчасним, має місце короткий строк затримки та добросовісність поведінки позивача, а тому є достатні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку відповідно до статей 121- 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи вказану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено статтею 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт перший статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 року).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року).
При цьому, як слідує з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що в даному випадку позивач вперше звертався до суду у строки передбачені чинним законодавством, пропуск позивачем строку для звернення до суду становить лише 7 днів, який на думку суду є незначним та таким, який не вказує на зловживання позивачем своїми правами, позивачем невідкладно після отримання ухвали суду про повернення позовної заяви в той же день подано позовну заяву провадження за якою відкрито в даній адміністративній справі.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на викладені приписи Кодексу адміністративного судочинства України та Конвенції, проаналізувавши у сукупності наведені доводи, суд констатує поважність причин пропуску строку звернення до суду та наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, в зв'язку з чим заява позивача підлягає задоволенню.
В свою чергу, суд вважає відсутніми підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки відповідно частини 3 статті 123 Кодексу аддміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
В даному випадку, суд дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 171, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду у справі № 160/33477/25 - відмовити.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа бізнес груп» про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Константа бізнес груп» пропущений строк звернення до суду по справі №160/33477/25.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська