25 грудня 2025 рокуСправа № 160/33722/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Ухвалою суду від 27.12.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
04.01.2024 у встановлений строк до суду надійшла подана в порядку усунення недоліків позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» до Львівської митниці, у якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/700057/2 від 29.09.2023 та картку відмови № UA209180/2023/001336, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/700058/2 від 29.09.2023 та картку відмови № UA209180/2023/001337, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.09.2023 для митного оформлення імпортованого Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» (далі також ТОВ «ПЛК ГРУП») товару - транспортних засобів було подано до Львівської митниці митні декларації, у яких митну вартість товару визначено за основним методом визначення митної вартості товару (за ціною договору). Для підтвердження заявленої митної вартості товару, до якої включено витрати на транспортно-експедиційні послуги, було надано митному органу всі наявні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України (далі також - МК України), які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару та не містили розбіжностей. Також 29.09.2023 позивачем подано митниці додаткові документи для підтвердження митної вартості. 29.09.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/700057/2 та № UA209000/2023/700058/2, відмовлено у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, про що складено картки відмови № UA209180/2023/001336 та № UA209180/2023/001337. У зв'язку з коригуванням митної вартості товару позивач сплатив митні платежі у більшому розмірі. Позивач вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації протиправними. Зазначає, що законодавством не передбачено вимоги щодо засвідчення інвойсу печаткою та підписом продавця. Витрати на транспортно-експедиційні послуги включено до митної вартості товару відповідно до умов поставки DAT. У разі наявності у відповідача сумніву у здійсненні оплати за товар він мав право витребувати копію платіжного доручення, засвідчену підписом відповідальної особи та відбитком печатки банку. Відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту). Наявність підстав для витребування додаткових документів митницею не обґрунтовано. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може вважатися заниженням митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Позивачем було придбано на вторинному ринку транспортні засоби, які мали пошкодження ЛФП, потертості та забруднення оббивки салону, про що зазначено у митній декларації. Оскаржувані рішення про коригування митної вартості не містять пояснень щодо зроблених коригувань з урахуванням умов договору та інших обставин, що мають значення для визначення митної вартості товару.
Ухвалою від 09.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
У відзиві, який надійшов до суду 29.01.2024, відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що під час розгляду наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару документів, встановлено, що рахунок-фактура не містить атрибутів підприємства продавця (відбитку печатки, підпису керівника). До митного контролю не додано документів для підтвердження витрат на транспортування, CMR (міжнародних товарно-транспортних накладних), що унеможливлює встановлення суб'єкта, який відповідає за перевезення та витрат на транспортування. Бухгалтерський платіжний документ № 137 від 03.07.2023 не містить реквізитів банку, підтвердження переказу коштів, підпису та відбитку печатки банку. Доказів проведення такої операції банком декларантом до митного оформлення не надано. Вказане стало підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. На вимогу митниці декларантом було надано експортну декларацію. У зв'язку з ненаданням документів згідно з переліком, визначеним ст. 53 МК Україні, відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару. Застосувати методи визначення митної вартості 2а (ст. 59 МК України) та 2б (ст. 60 МК України) було неможливо з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари та подібні (аналогічні) товари. Джерелом інформації для коригування митної вартості згідно з рішенням № UA209000/2023/700057/2 від 29.09.2023 слугувала МД № UA206060/2023/3115 від 16.08.2023, рівень митної вартості за якою становить 5500,00 дол. США, коригування не здійснювалося. При зазначенні джерела інформації помилково зазначено номер і дату МД замість правильного № UA500080/2023/6754 від 15.08.2023, рівень митної вартості зазначено правильно. Джерелом інформації для коригування митної вартості згідно з рішенням № UA209000/2023/700058/2 від 29.09.2023 слугувала МД № UA204080/2023/15617 від 28.08.2023, рівень митної вартості за якою становить 9327,00 дол. США, коригування не здійснювалося. Загальна сума донарахованих митних платежів за оскаржуваними рішеннями становить 19519,00 грн. Позивач не спростував сумнівів митниці щодо заявленої митної вартості та не довів, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в тому числі обрано метод визначення митної вартості товарів, що не дало можливості митниці перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі та стало підставою для визначення митної вартості не за першим методом. Карки відмови не є рішеннями контролюючого органу та не породжують жодних правових наслідків, оскільки лише містять інформацію про причини відмови та роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення.
01.02.2024 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Висловив незгоду з доводами відповідача, викладеними у відзиві.
Заперечення до суду не надійшло. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 15.08.2022 між ТОВ «ПЛК ГРУП» (покупцем) та компанією UAВ «GLOBAL LOGISTIC SERVICES» (Литва) (продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № 15/GLS-I-PLC/22, відповідно до пункту 1 якого покупець купує, а продавець продає автомобілі, іменовані надалі «товар», відповідно до додатків до даного контракту.
Пунктами 2.2, 2.3 контракту передбачено, що ціна і кількість кожної партії товару, а також вартість послуг з логістики вказується в додатках до даного контракту. Валюта даного контракту - долар США.
Пунктом 4.1 контракту визначено, що якщо додатками не обумовлено інакше, платежі по даному контракту здійснюються в такий спосіб: покупець здійснює оплату продавцю протягом 90 днів з дати підписання додатка до даного контракту.
Згідно з пунктом 4.4 контракту підтвердженням оплати є копія платіжного доручення, вислана покупцем продавцю факсом з печаткою банку покупця.
Конкретні умови поставки встановлюються і фіксуються в додатках до цього контракту (пункт 5.1).
Відповідно до пункту 8 контракту продавець зобов'язаний надати покупцю такі документи: свідоцтво про скасування реєстрації транспортного засобу, рахунок, копію експортної декларації, акт виконаних робіт і наданих послуг протягом 10 днів з дати сплати грошових коштів згідно з додатками до контракту.
У додатку № 9-5 від 01.07.2023 до контракту № 15/GLS-I-PLC/22 від 15.08.2022 зазначено ціни п'ятьох транспортних засобів на загальну суму 56580,00 дол. США, у тому числі: 2016 KIA SPORTAGE (KNAPN815GGK021393) - 4841,00 дол. США; 2016 KIA K5 (KNAGU416BGA012952) - 8318,00 дол. США; умови поставки відповідно до Інкотермс 2010 - DAT UA HORODOK; місце відвантаження - KR; місце призначення - UA; умови оплати - передоплата.
28.09.2023 ТОВ «ПЛК ГРУП» до Львівської митниці подано електронну митну декларацію № 23UA209180056951U8, з метою розмитнення транспортного засобу - автомобіля легкового, призначеного для перевезення людей, що використовувався, марки KIA, модель - K5, номер кузова/VIN - НОМЕР_1 , тип двигуна - конвертований для роботи на газі, робочий об'єм циліндрів - 1999 куб.см, календарний рік - 2015, модельний рік - 2016. У митній декларації вказано ціну товару - 4841,00 дол. США.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано митниці такі документи: рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) LT-20230700028 від 04.07.2023; декларацiю про походження товару (Declaration of origin) LT-20230700028 від 04.07.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 25.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару, № 137 від 11.07.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 15/GLS-I-PLC/22 від 15.08.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9-5 від 01.07.2023; довідку № 18614 від 27.09.2023; перепустку Е-162951 від 26.09.2023; технічні характеристики від 28.09.2023; фото від 25.09.2023.
29.09.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/700057/2, яким скориговано митну вартість імпортованого ТОВ «ПЛК ГРУП» товару до 5500,00 дол. США. У пункті 33 оскаржуваного рішення зазначено обставини його прийняття, які відповідають наведеним у відзиві. Вказано, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю вимогам пунктів 2а) (оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній митній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості) та 2б) (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається чи пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції) статті VII ГАТТ. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено, що рахунок-фактура не містить атрибутів підприємства продавця (відтиску печатки, підпису керівника). У гр. 20 митної декларації зазначені умови поставки DAT «Основне перевезення оплачено». Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. До митного контролю жодного з перерахованих документів не надано. Відсутня CMR. Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник, надають органу доходів і зборів такі документи: транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні), проте до митного оформлення не надано жодних транспортно-перевізних документів, відповідно, відсутні відомості, які унеможливлюють встановлення суб'єкта, який відповідає за перевезення, та суму на транспортування товару. Бухгалтерський платіжний документ № 137 від 03.07.2023 не містить реквізитів банку про факт переказу коштів, підпису та відтиску печатки банку. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей, що підтверджують всі складові митної вартості. Тому, враховуючи зазначені невідповідності, згідно з ч. 2 ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларантом було надано копію митної декларації країни відправлення. Проведено консультації з декларантом згідно зі ст. 57 МК України. Неможливо застосувати такі методи визначення митної вартості 2а (ст. 59 МК України) та 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA206060/2023/3115 від 16.08.2023, де митна вартість визнана митним органом на рівні 5500,00 дол. США, коригування не здійснювалось.
У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2023/001336 та зазначено про необхідність подання нової митної декларації.
Товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 23UA209180057160U9 від 29.09.2023.
Також 28.09.2023 ТОВ «ПЛК ГРУП» до Львівської митниці подано електронну митну декларацію № 23UA209180057239U4 з метою розмитнення транспортного засобу - автомобіля легкового, призначеного для перевезення людей, що використовувався, марки KIA, модель - SPORTAGE, номер кузова/VIN - НОМЕР_3 , тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1685 куб.см, календарний рік - 2015, модельний рік - 2016. У митній декларації вказано ціну товару - 8318,00 дол. США.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано митниці такі документи: рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) LT-20230700023 від 04.07.2023; декларацiю про походження товару (Declaration of origin) LT-20230700023 від 04.07.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 22.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 137 від 03.07.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 15/GLS-I-PLC/22 від 15.08.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9-5 від 01.07.2023; довідку № 18618 від 27.09.2023; перепустку Е-162951 від 26.09.2023; технічні характеристики від 25.09.2023; фото від 25.09.2023; цінову інформацію про аналоги від 28.09.2023.
29.09.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/700058/2, яким скориговано митну вартість імпортованого ТОВ «ПЛК ГРУП» товару до 9327,00 дол. США. У пункті 33 оскаржуваного рішення зазначено обставини його прийняття, які відповідають наведеним у відзиві. Вказано, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю вимогам пунктів 2а) (оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній митній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості) та 2б) (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається чи пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції) статті VII ГАТТ. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено, що рахунок-фактура не містить атрибутів підприємства продавця (відтиску печатки, підпису керівника). У гр. 20 митної декларації зазначені умови поставки DAT «Основне перевезення оплачено». Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. До митного контролю жодного з перерахованих документів не надано. Відсутня CMR. Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник, надають органу доходів і зборів такі документи: транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні), проте до митного оформлення не надано жодних транспортно-перевізних документів, відповідно, відсутні відомості, які унеможливлюють встановлення суб'єкта, який відповідає за перевезення, та суму на транспортування товару. Бухгалтерський платіжний документ № 137 від 03.07.2023 не містить реквізитів банку про факт переказу коштів, підпису та відтиску печатки банку. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей, що підтверджують всі складові митної вартості. Тому, враховуючи зазначені невідповідності, згідно з ч. 2 ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларантом було надано копію митної декларації країни відправлення. Проведено консультації з декларантом згідно зі ст. 57 МК України. Неможливо застосувати такі методи визначення митної вартості 2а (ст. 59 МК України) та 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA204080/2023/15617 від 28.08.2023, де митна вартість визнана митним органом на рівні 9327,00 дол. США, коригування не здійснювалось.
У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2023/001337 та зазначено про необхідність подання нової митної декларації.
Товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 23UA209180056952U7 від 29.09.2023.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.
Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частинами першою, другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.
Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
Згідно з частинами першою, другою статт 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Оскаржувані рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/700057/2 від 29.09.2023 та № UA209000/2023/700058/2 від 29.09.2023 прийнято у зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У той же час витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.
Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
У рахунку-фактурі (інвойсі) № LT-20230700028 від 04.07.2023 та експортній митній декларації країни відправлення № 11457-23-054868Х від 04.07.2023 вказано ціну товару 2016 KIA K5 (KNAGU416BGA012952) - 4841,00 дол. США.
У рахунку-фактурі (інвойсі) № LT-20230700023 від 04.07.2023 та експортній митній декларації країни відправлення № 11457-23-054868Х від 04.07.2023 вказано ціну товару 2016 KIA SPORTAGE (KNAPN815GGK021393) - 8318,00 дол. США.
Інвойси містять найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, реквізити зовнішньоекономічного контракту № № 15/GLS-I-PLC/22 від 15.08.2022, платіжні реквізити, умови поставки. Отже, рахунок-фактуру можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що підлягає сплаті.
Згідно з правилами Інкотермс 2010:
CPT (Carriage Paid To) (… named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов'язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту;
DAP (Delivered At Place/ доставка у місце) означає, що продавець здійснив поставку, коли товар переданий у розпорядження покупця в узгодженому місці на транспортному засобі, що готовий до розвантаження;
DAT (Delivered At Terminal/ доставка на термінал) означає, що продавець здійснив поставку товару, коли в узгодженому терміналі або місці призначення передав розвантажений з транспортного засобу товар у розпорядження покупця;
FOB (Free On Board/франко-борт) (…назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
Відповідно до пункту 2.2 контракту № 15/GLS-I-PLC/22 від 15.08.2022 ціна і кількість кожної партії товару, а також вартість послуг з логістики вказується в додатках до даного контракту.
У додатку № 9-5 від 01.07.2023 до контракту № 15/GLS-I-PLC/22 від 15.08.2022 не вказано вартість послуг з логістики. Інфомація про наявність інших додатків до контракту в матеріалах справи відсутня.
Для підтвердження здійснення ТОВ «ПЛК ГРУП» оплати на користь компанії UAВ «GLOBAL LOGISTIC SERVICES» за оцінювані товари надано банківський платіжний документ - платіжну інструкцію в іноземній валюті № 137 від 03.07.2023 на суму 56580,00 дол. США, який містить у тому числі призначення плажежу - передоплата за контрактом № 15/GLS-I-PLC/22 від 15.08.2022 та додатком № 9-5 від 01.07.2023, найменування надавача платіжних послуг платника - АТ «СЕНС БАНК», код операції, що відповідає Положенню про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженому постановою правління Національного банку України № 216 від 28.07.2008 (у редакції на час оформлення платіжної інструкції № 137 від 03.07.2023). Відповідно до підпункту 13 пункту 14 цього Положення платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов'язкові реквізити: підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком.
Додатком № 9-5 від 01.07.2023 до контракту № 15/GLS-I-PLC/22 від 15.08.2022 передбачено умови оплати - передоплата. Відомості про недотримання позивачем своїх зобов'язань з оплати товару відсутні.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.
До відзиву додано копії електронних митних декларацій, які слугували джерелом інформації для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів.
За митною декларацією № UA500080/2023/6754U5 від 15.08.2023 було здійснено оформлення автомобіля марки KIA, моделі K5, рік виготовлення - 2015, модельний рік - 2016, який має пошкодження (авто експлуатувалося в режимі таксі, наявні сліди експлуатації, окремі дефекти ЛФП, забруднення салону. Умови поставки - CRT UA CHORNOMORSK.
За митною декларацією № UA204080/2023/15617U4 від 28.08.2023 було здійснено оформлення автомобіля б/у марки KIA, моделі SPORTAGE, рік виготовлення - 2015, модельний рік - 2015. Умови поставки - DAP UA Дубно.
Отже, за вказаними митними деклараціями було здійснено оформлення товарів, поставка яких здійснювалася на умовах, відмінних від імпортованого позивачем (DAT). Позивачем відповідно до контракту № 15/GLS-I-PLC/22 від 15.08.2022 та додатку до нього № 9-5 від 01.07.2023 було придбано транспортні засоби, що використовувалися.
У рішеннях про коригування митної вартості товарів, що оскаржуються позивачем, відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом. Відповідачем не надано пояснень щодо умов поставки, комерційних умов тощо.
Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).
З матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті та була сплачена позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.
Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлено, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваних рішень, у зв'язку з прийняттям яких ним складено картки відмови у прийнятті митної декларації. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у сумі 6441,60 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 3 від 20.12.2023.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2684,00 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962 сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
У постанові від 27.08.2024 у справі № 120/15468/23 Верховний Суд наголосив на тому, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є взаємопов'язаними однаковими правовідносинами, відтак вказані рішення у випадку їх спільного оскарження розцінюються як одне ціле. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ціною позову у цій справі є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях, що становить: 7711,59 грн - за рішенням № UA209000/2023/700057/2 від 29.09.2023, та 11807,27 грн - за рішенням № UA209000/2023/700058/2 від 29.09.2023. Оскільки 1,5% ціни позову є меншим за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до суду позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у сумі 4294,40 грн (2684,00 х 0,8 х 2) як за дві вимоги.
Позивачем надміру сплачено судовий збір у сумі 2147,20 грн (6441,60 - 4294,40).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовийзбір» сплачена сума судового зборуповертається за клопотанням особи, яка йогосплатила, за ухвалою суду в разівнесення судового збору в більшомурозмірі, ніж встановлено законом.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 4294,40 грн відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/700057/2 від 29.09.2023 та № UA209000/2023/700058/2 від 29.09.2023.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2023/001336 та № UA209180/2023/001337.
Стягнути зі Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4294,40 грн (чотири тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛК ГРУП», місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 3, офіс 33, код ЄДРПОУ 42544772.
Відповідач: Львівська митниця, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Тадеуша, буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343.
Повний текст рішення суду складено 25.12.2025.
Суддя В.В. Рянська