26 грудня 2025 рокуСправа №160/21559/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кулик Ігор Якович, до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс», про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кулик Ігор Якович, до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс», в якій позивач просить суд:
визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки № 3/5382-25 від 27.06.2025 у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 ;
зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з довідкою про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, позивач порушує послідовність здобуття освіти, визначену статтею 10 Закону України «Про освіту». На звернення представника позивача відповідач відмовив у внесенні змін до даних ЄДЕБО. Вважаючи зазначену відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/21559/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н. В.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Від Міністерства освіти і науки України (відповідача) через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, згідно з яким відповідач позовні вимоги не визнає. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, з добувач освіти ОСОБА_1 18.08.2018 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігор Сікорського», відрахований 28.08.2020 у зв'язку з переведенням до іншого закладу вищої освіти, 01.09.2020 переведений до Національного університету «Києво-Могилянська академія», відрахований 01.07.2021 за невиконання вимог навчального плану. 21.10.2019 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до ЗВО «Міжнародний університет фінансів», відрахований 15.10.2020 за порушення умов контракту. 03.02.2025 поновлений на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Таким чином, відповідач вважає, що ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку, тому в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Також відповідач зазначає, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
Ухвалою суду залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача, Державне підприємство «Інфоресурс»; установлено третій особі 10-тиденний строк з дня отримання ухвали для подання пояснень або заперечень до позову або відзиву.
Згідно з довідками про доставку електронного листа, позовна заява та ухвала про відкриття провадження у справі були доставлені до електронного кабінету третьої особи.
Третя особа правом на подачу відповідних пояснень не скористалась.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (позивач) 18.08.2018 був зарахований на навчання до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інституту імені Ігоря Сікорського» та відрахований 28.08.2020 у зв'язку з переведенням до іншого закладу вищої освіти.
01.09.2020 переведений до Національного університету «Києво-Могилянська академія», відрахований 01.07.2021 за невиконання вимог навчального плану.
21.10.2019 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до ЗВО «Міжнародний університет фінансів», відрахований 15.10.2020 за порушення умов контракту.
03.02.2025 поновлений на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного університету «Дніпровська політехніка».
У Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №643177 від 12.05.2025, у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовність, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», вказано «НІ, ПОРУШУЄ».
Представник позивача надіслав адвокатський запит до Міністерства освіти і науки України, у якому просив внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення громадянина ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
На вказаний запит Міністерство освіти і науки України листом від 27.06.2025 №3/5382-25 повідомило, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 18.08.2018 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігор Сікорського», відрахований 28.08.2020 у зв'язку з переведенням до іншого закладу вищої освіти, 01.09.2020 переведений до Національного університету «Києво-Могилянська академія», відрахований 01.07.2021 за невиконання вимог навчального плану. 21.10.2019 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до ЗВО «Міжнародний університет фінансів», відрахований 15.10.2020 за порушення умов контракту. 03.02.2025 поновлений на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності.
Позивач вважає протиправною відмову відповідача у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про порушення ним послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою - третьою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Відповідно до статті 3 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (частини перша та друга) кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
Частиною другою статті 10 вказаного Закону встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
За приписами частини другої статті 17 Закону України «Про освіту» вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту», згідно з визначенням термінів частини першої статті 1 якого (пункти 5, 19) вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти; результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.
Частина перша статті 4 цього ж Закону передбачає, що кожен має право на вищу освіту. Громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і освітньої програми.
Здобувачами вищої освіти у розумінні пункту 1 частин другої статті 61 Закону України «Про вищу освіту» є студент - особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.
Рівні та ступені вищої освіти визначає стаття 5 Закону України «Про вищу освіту», частина перша якої встановлює, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти (частини друга, четверта статті 5 Закону України «Про вищу освіту»).
За змістом частин першої, другої статті 6 наведеного Закону атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Норми частин першої, другої, п'ятої та шостої статті 7 Закону України «Про вищу освіту» містять положення про те, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою відповідно до цього Закону освітньою програмою.
Пунктом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
За формою довідки про здобувача освіти, наведеної у додатку 9 до вказаного Порядку, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - ТАК/НІ.
Судом установлено, що у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №643177 від 12.05.2025, виданої на ім'я ОСОБА_1 , у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовність, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», вказано «НІ, ПОРУШУЄ».
З матеріалів справи видно, що станом на момент формування довідки про здобувача освіти №643177 від 12.05.2025 позивач здобуває вищу освіту за освітнім рівнем бакалавр в Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка», у якому він був поновлений 31.01.2025 з іншого навчального закладу.
Як видно із виписки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи, ОСОБА_1 18.08.2018 був зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігор Сікорського», відрахований 28.08.2020 у зв'язку з переведенням до іншого закладу вищої освіти, 01.09.2020 переведений до Національного університету «Києво-Могилянська академія», відрахований 01.07.2021 за невиконання вимог навчального плану. 21.10.2019 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до ЗВО «Міжнародний університет фінансів», відрахований 15.10.2020 за порушення умов контракту.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29.10.2025 у справі №200/5372/24, нормативне визначення поняття «послідовності поточного здобуття освіти» у законі відсутнє, однак зі змісту норм частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» розуміється, зокрема, що перший (бакалаврський) рівень вищої освіти є вищим за раніше здобутий особою рівень повної загальної середньої освіти й така послідовність здобуття освіти відповідає положенням зазначеної статті.
При цьому закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступень вищої освіти, у тому числі бакалавр, та видається документ про вищу освіту, зокрема, диплом бакалавра. З моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем.
Так, ОСОБА_1 має атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_1 і станом на дату формування довідки про здобувача освіти від 12.05.2025 №643177 здобував вищу освіту за освітнім рівнем бакалавр в Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка».
З'ясовані судом під час розгляду цієї справи обставини підтверджують, що позивач раніше не отримував документа про вищу освіту рівня бакалавра.
Отже, з огляду на те, що ОСОБА_1 здобуває освітній ступень бакалавра, який є вищим за раніше здобутий ним рівень молодшого спеціаліста, суд дійшов висновку, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону України «Про освіту».
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що Міносвіти не порушувало і не могло порушити права позивача, оскільки не видавало позивачу довідку, стосовно відомостей у якій виник спір у справі, що розглядається, й така довідка була видана закладом освіти, в якому він у той час навчався.
Реагуючи на такі аргументи, суд звертається до Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, яке затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2018 року за № 1132/32584.
Зазначене Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. Такі приписи містяться у абзаці першому пункту 1 розділу I вказаного Положення.
У абзаці четвертому пункту 2 розділу I цього ж Положення наведений перелік уповноважених суб'єктів, а саме: розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб'єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством.
Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО (пункт 5 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти).
Згідно зі змістом приписів підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ вищезазначеного Положення ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення, зокрема, формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб'єктами освітньої діяльності документів у сферах, у тому числі вищої освіти.
Уповноважений суб'єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО, що передбачено пунктом 12 розділу III Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти.
Відповідно до норм, що містяться у підпунктах 1, 3 та 6 пункту 1 розділу IV вказаного вище Положення розпорядник ЄДЕБО як уповноважений суб'єкт виконує, зокрема, такі основні функції: вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.
Суб'єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення про ЄДЕБО уповноважені: вносити до ЄДЕБО та підтримувати в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у відповідних пунктах Положення; підтверджувати зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; здійснювати в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
З огляду на вищевказані норми Положення суд дійшов висновку, що формування інформації з ЄДЕБО для видання документів у сферах, зокрема, вищої освіти здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює Міносвіти як розпорядник зазначеної системи, який також є володільцем вказаної інформації та має повний доступ до неї як уповноважений суб'єкт.
При цьому за змістом пункту 2 розділу IV Положення про ЄДЕБО забезпечення функціонування ЄДЕБО здійснюється технічним адміністратором системи в порядку, визначеному Міносвіти як розпорядником ЄДЕБО, у тому числі й стосовно здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення.
Суб'єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.
Це означає, що заклад вищої освіти, в якому станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин навчався позивач, в силу своїх повноважень в ЄДЕБО, не має технічної можливості для формування та видання позивачу довідки з іншим, аніж у спірних відносинах, змістом відомостей щодо поточного здобуття освіти, порушення або непорушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає Міносвіти.
Саме дії щодо формування довідки з ЄДЕБО й оскаржує позивач у справі, що розглядається. Суд враховує, що хоча формування довідки з ЄДЕБО й здійснюється автоматично у цій системі, однак порядок вчинення таких дій визначається безпосередньо Міносвіти шляхом забезпечення функціонування ЄДЕБО і встановлення вимог до апаратного та програмного забезпечення вказаної системи. Тобто формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання вказаним Міністерством закріплених за ним у законі повноважень. Це ж Міністерство є володільцем усієї інформації, яка міститься в ЄДЕБО, має повний доступ до неї та не позбавлене технічної можливості і повноважень сформувати довідку про здобувача освіти з дотриманням вимог законодавства.
Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 29.10.2025 у справі №200/5372/24.
З наведеного вище суд робить висновок про протиправність дій Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення черговості здобуття освіти ОСОБА_1 , із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Так, не порушує».
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позовна заява є такою, що підлягає задоволенню.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведені норми процесуального закону, а також задоволення позовної заяви, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс» (03057, м. Київ, вул. О. Довженка, буд. 3, код ЄДРПОУ 37533381) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки № 3/5382-25 від 27.06.2025 у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 .
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (проспект Берестейський, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча вісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185).
Третя особа: Державне підприємство «Інфоресурс» (03057, м. Київ, вул. О. Довженка, буд. 3, код ЄДРПОУ 37533381).
Суддя Н.В. Кучугурна