26 грудня 2025 рокуСправа № 160/35214/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
11.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 10.12.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010 року №73/56 «Про проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз.Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення по адресу: вул. Замполіта Бєляєва Амур-Нижньодніпровського району».
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що відсутні обмеження у використанні земель та переліки земельних ділянок, щодо яких встановлено такі обмеження (землі водного фонду, землі лісогосподарського призначення) із зазначенням розмірів які узгоджуються з розмірами які містяться у ВК та ЗК; відсутня інформація про дренажно - паводковий канал (ДПК) Лівобережний; ДПК Одинківський і як наслідок відсутність інформації про землю водного фонду, щодо цих двох ДПК, ПЗС, водоохоронні зони із зазначенням конкретних розмірів вказаних ДПК; відсутні відомості про отримання погоджених проектів від Офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області, щодо робіт (у т.ч. будівельних) на землях водного фонду, ПЗС та взагалі на запланованій (запроектованій) ділянці у цілому; на зазначено про те, що спірна земельна ділянка повністю заболочена, замість цього вказано лише про знаходження заболочених ділянок площею 0,72 га; не враховано наявність у запроектованій ділянці землі лісогосподарського призначення; невідповідність генеральному плану від 2007 (далі - ГП) міста; не вказано про необхідність та обов'язковість у проведенні будівельних робіт, відповідно вимог СНиП ІІІ-10-75 (Благоустройство територій, розділ 10, п. 1.6), що підлягає зняттю родючий шар ґрунту потужністю 20 см з послідуючим використанням для потреб зеленого будівництва (відсутні умови (проектні рішення)), щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення; відсутнє проектне рішення для захисту території від затоплення; не зазначено про те, що наявний ДПК Лівобережний по контуру (оконтурює) територію протяжністю 1,13 км.; відсутнє проектне рішення згідно ст.88 ВК про створення ПЗС: навколо ДПК Одинковського, ДПК Лівобережного у розмірі мінімум 25 метрів шириною по обох берегах; у розмірі мінімум 25 метрів шириною для каналу Лівобережного; у розмірі мінімум 100 метрів шириною для озера Московського; відсутні проектні рішення, згідно яких буде здійснено спіл усіх дерев, кущів, знищення іншої рослинності на спірній ділянці, у т.ч. дерев на земельних ділянках водного фонду, землі лісогосподарського призначення; недотримання господарських режимів у межах природоохоронної території водоохоронної зони; ділянка покрита рослинністю (дерева, кущі і т.п.); наявна необхідність захисту проектної території від затоплення, при цьому не наведені проектні рішення, яким чином це буде втілено; не враховано ст.87 ВК, щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів для загального водокористування; не здійснено заходів щодо відтворення об'єктів рослинного світу та їх збереження в рамках постанови КМУ від 1.08.06 №1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів та квітників у населених пунктах» та Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України від 10.04.06 №105 «Про затвердження правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України»; не проведена інвентаризація зелених насаджень та їх охорону (відповідно до Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.01 №226 «Про затвердження інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України» та ЗУ «Про рослинний світ»; не дотримано санітарно - захисних зон, санітарних розривів та озеленення санітарно - захисних зон у відповідності до ДСП 173-96 «державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів». Відповідачем затверджувались лише проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз. Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення по адресу: вул. Замполіта Бєляєва Амур - Нижньодніпровського району». Затвердження проекту не є тотожнім затвердженню саме водоохоронної зони та ПЗС озера Московського - це дві різні юридичні процесуальні дії, які не потрібно ототожнювати. Близький за змістом висновок міститься у постанові ВС від 3.06.25 справа 904/1084/24. Рішення не містить у собі данні про ДПК Лівобережний, також відсутні водоохоронні зони, ПЗС вказаних водних об'єктів, у т.ч. такі данні відсутні по каналу Лівобережному та ДПК Одинківському, також відсутня інформація про заболоченні ділянки, їх розмір на спірній ділянці. Відсутність розмірів водоохоронної зони, ПЗС відносно водних об'єктів які знаходяться як на запроектованій території так і впритул до території. Не враховано у Рішенні наявність державної землі лісогосподарського призначення. Земельна ділянка в межах ДПТ, знаходиться в межах території Смарагдової мережі UA0000093 Dniprovske Reservoir. Територія проектування відноситься до природоохоронних територій та об'єктів. Невідповідність рішення змісту як генерального плану так і плану зонування міста. Не враховувано громадських інтересів. Здійснення забудови, наміри якої суперечать вимогам МД, порушує суспільні інтереси, а тому є необхідним, у т.ч. проведення обговорення проекту рішення з громадськістю, у т.ч. шляхом громадських слухань проекту рішення (у т.ч. на підставі ст. 48 ЗУ «Про землеустрій»). Як позивачу відомо, такі слухання не були проведенні. Рішення не містять відомостей про зміну функціонального призначення території. Запроектована ділянка є фактично ділянкою земель природоохоронного (рекреаційного) фонду, земель водного фонду, земель лісогосподарського призначення та земля є заболоченою та з високим рівнем ґрунтових вод. Яким чином відбулась зміна цільового призначення на забудову - рішення у собі не містить. Щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, у т.ч. відсутні у рішенні укриття (бомбосховища) у пішій доступності. Такі заходи передбачені у ДБН Б.1.1-5, але відсутні у рішенні. Правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними. Оскільки оскаржуваний адміністративний акт (у формі рішення) негативно впливає на моє право і законний інтерес як члена територіальної громади та інших осіб (членів територіальної громади), то відповідач як адміністративний орган був зобов'язаний мотивувати своє рішення. Позивач наголошує на формальній важливості мотивувальної частини адміністративного акту. На думку позивача, враховуючи той факт, що оскаржуваний адміністративний акт повинен був мати мотивувальну частину, а вони відсутня, то є достатні підстави для визнання протиправним оскаржуваного рішення. Незадоволення громадськості та громадської організації ГО "Громадський контроль» забудовою берега озера.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Пруднику С.В.
16.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду означену позовну заяву було залишено без руху та надано було строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.
В установлений строк ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 року позивач усунув недоліків позовної заяви.
У поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 заявлені клопотання про визнання поважною причиною пропуску звернення до суду з позовом та поновлення вказаного строку; про розгляд справи за правилами загального позовного провадження без участі позивача.
Аргументи клопотання щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду зводяться до того, що про рішення дізнався позивач дізнався 11.06.2025 року отримавши відповідь ДМР Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів відділ забезпечення доступу до публічної інформації, до якої було залучено частину рішення, іншу частину отримав 13.06.2025 року. Саме з вказаної дати стало відомо про рішення. Більш того, рішення: по правовій природі є детальним планом території у розрізі 2010 року, а тому на нього не розповсюджується строк звернення до суду, оскільки із сталої судової практики ВС таке незаконне рішення є триваючим порушенням. Наприклад, постанова ВС від 17.9.25 справа 540/1989/20: «З огляду на нормативний характер розпорядження про затвердження детального плану території, вимоги про дотримання шестимісячного строку звернення до суду (частина друга статті 122 КАС України) до такого акта не застосовуються, адже предметом контролю є загальнообов'язкові приписи, розраховані на багаторазове застосування, що виключає припинення можливості судового контролю через сплив строку звернення»; спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу (п.83 постанови ВПВС від 15.9.20 справа 469/1044/17, п.п. 145-149 від 11.6.24 справа 925/1133/18). Відповідно до правової позиції ВПВС викладеної у постанові від 11.12.18 справа 810/1224/17, у чинному законодавстві України не визначено поняття "триваюче правопорушення". Разом з тим, за загальноприйнятим у теорії права визначенням, триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення. До аналогічних висновків дійшов ВС у постановах від 11.4.18 справа 804/401/17, від 23.11.18 справа 489/4756/16, від 11.11.19 справа 487/4899/15, від 30.1.20 справа 133/1173/17, від 28.4.20 справа 822/973/17, від 15.5.20 справа 361/6571/16 вказавши, що триваюче правопорушення проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Згідно практики ВС триваюче правопорушення характеризується тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Також, положення ч.2 ст.122 КАС слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, але не повинні використовуватися як засоби легалізації неправомірної поведінки і не повинні застосовуватися стосовно заходів, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №464/2638/17 та 28.11.2018 у справі № 815/2311/15. Отже, враховуючи чинність рішення та його протиправність, вважаю, що станом на момент звернення до суду не припинили існувати підстави для звернення до суду, а тому згідно ч.2 ст.122 КАС строк звернення не є пропущеним.
Щодо строку звернення позивача до адміністративного суду, суддя зазначає, що правова оцінка про дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, буде надана судом під час розгляду даної справи.
Щодо клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження, то таке підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно частин 1-3 до статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У відповідності до статті 257 частини 3 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Тобто законодавцем надано право суду визначатись щодо можливості розгляду конкретної справи за правилами, зокрема, загального позовного провадження.
Як встановлено статтею 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У зв'язку з вищенаведеним та із врахуванням приписів частини 3 статті 257 КАС України, для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин у цій справі, суддя вважає за необхідне розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до статті 173 частини 2 пункту 1 КАС України, завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Суддя, проаналізувавши наведені нормативні положення, а також підстави та предмет розгляду, обсяг та характер доказів у справі, вважає за необхідне подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначити підготовче засідання для розгляду цієї справи по суті.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 171, 173, 179, 257, 260, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - задовольнити.
Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та відкрити провадження в адміністративній справі.
Справа буде слухатись за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначити на 28 січня 2026 року о 10:40. Засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань 1.
Справу розглядатиме суддя Прудник С.В. одноособово.
Правова оцінка про дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, буде надана судом під час розгляду даної справи.
Запропонувати ОСОБА_1 та Дніпровській міської раді:
- подати до суду пояснення щодо наявності ознак нормативного-правового або ненормативно-правового характеру рішенню Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010 року №73/56 «Про проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз.Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення по адресу: вул. Замполіта Бєляєва Амур-Нижньодніпровського району».
Зобов'язати Дніпровську міську раду:
- подати до суду письмові та вмотивовані пояснення чи реалізоване рішення Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010 року №73/56 «Про проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз.Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення по адресу: вул. Замполіта Бєляєва Амур-Нижньодніпровського району»?
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 27 січня 2025 року.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 3 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник