22 грудня 2025 року Справа № 160/9606/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТулянцевої І.В.
за участі секретаря судового засіданняКроповій К.В.
за участі:
представника позивача представника відповідача Пащенко В.І., Герасименко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головнеого управління ДПС у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19 грудня 2024 року № 0765832408, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на доходи фіз осіб, що спл фіз особами за результатами річного декларування на 2 183 611,69 грн., з яких за податковими та/або іншими зобов'язаннями + 1 746 889,35 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 436 722,34 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19 грудня 2024 року № 0765842408, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Військовий збір, що сплач фізич особ за результатами річного декларування» на 181 967,64 грн., з яких за податковими та/або іншими зобов'язаннями + 145 574,11 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 36 393,53 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 19 грудня 2024 року № 0765862408, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 6 700,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 19 грудня 2024 року № 0765872408, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 19 грудня 2024 року № 0765822408, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення, в той же час, ані запиту ГУ ДПС від 02.05.2024 №31585/6/04-36-24-12-13 про надання письмових пояснень та підтверджуючих документів щодо отримання інвестиційного прибутку (доходу) від операцій з інвестиційними активами, який направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, ані наказу ГУ ДПС від 25.09.2024 №4523-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 », ані Акту № 3531/04-36-24-09/ НОМЕР_1 від 13.11.2024 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р» позивач не отримував, оскільки усі документи контролюючий орган направляв на неіснуючу у місті Дніпрі адресу: АДРЕСА_1 ., яка не є податковою адресою позивача, оскільки адресою місця проживання фізичної особи ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 . У м. Дніпрі за поштовим індексом 49064 наявна вулиця Кам'янська у Новокодацькому районі, проте, вона не має жодного відношення до адреси позивача, а вулиці з назвою «Кам'янКа» в місті Дніпрі не існує. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на порушення відповідачем п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України. Крім того позивач наголошував, що на час проведення перевірки та складання акту перевірки відповідач не мав жодної інформації щодо рахунків, відкритих позивачем у банківських установах, щодо надходження на ці рахунки грошових коштів, а також даних щодо осіб, які здійснювали переказ коштів на рахунки позивача. Відтак, акт перевірки не містить інформації та доказів на підтвердження порушення ним податкового законодавства. Позивач посилався, на не встановлення відповідачем належним чином об'єкта оподаткування, оскільки акт перевірки, складений без встановлення та дослідження рахунків позивача, руху на них грошових коштів, джерела їх надходження та підстави для їх перерахунку, таких як поворотної фінансової допомоги (позики) від ТОВ «РОЛЛЕКС ЛТД». Позивач вважає, що дії контролюючого органу, а саме невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки та її призначення, є самостійною підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9606/25 за цією позовною заявою, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02 червня 2025 року о 12:00 год.
29 травня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ФОПП ОСОБА_1 у порядку визначеному ст.42 ПКУ, було направлено лист від 02.05.2024 №31585/6/04-36-24-12-13 про необхідність надання до контролюючого органу декларації про майновий стан і доходи за 2023р. та надання документів щодо підтвердження отриманого доходу. Фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 не надані пояснення та документи щодо підтвердження отриманого доходу. Контролюючим органом, з метою встановлення адреси листування з платником податків, було отримано відповідь № 0436-2024-0004634 на запит від 19.09.2024 № 25565/04-36-24-09-05 до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про реєстраційні дані фізичної особи- платника податків ОСОБА_1 . У відповіді на запит зазначено наступні реєстраційні дані ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . В той же час, перевіркою встановлено порушення платником податків ОСОБА_1 п.173.2, п.173.3 ст.173, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Кодексу, з урахуванням п.167.1 ст.167, пп.1.2, пп.1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу. Так, згідно інформації, яка надійшла до ГУ ДПС від ДПСУ листом №8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 (вхідний ГУ ДПС №1751/8 від 26.03.2024), яку отримано від Національного банку України листом від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ (вх. ДПСУ від 22.03.2024 №33529/5) та листом №23858/7/99-00-24-04-03-07 від 21.08.2024 (вхідний ГУ ДПС 5170/8 від 21.08.2024), яка одержана листом від Національного банку України від 09.08.2024 №57-0008/60696/БТ (вх. ДПС №87431/5 від 20.08.2024) на рахунки фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2023 року надійшли грошові перекази у загальній сумі 8981940,82 грн. Враховуючи отриману податкову інформацію, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 фізична особа - платник податків ОСОБА_1 окрім отриманих доходів, обов'язок щодо відображення яких у податковій декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, фактично отримував інші доходи, з яких не сплачено податок. Крім того, згідно з відомостями з ЦБД ДРФО в березні 2023 року фізична особа - платник податків ОСОБА_1 отримав дохід від ТОВ «ГУДВІЛ-БРОК» в сумі 27231,22 грн. у вигляді інвестиційного прибутку (доходу) вiд операцій з інвестиційними активами (ознака доходу - 112). Також, згідно з відомостями ЦБД ДРФО ДПС України, в період з 01.01.2023 по 31.12.2023 фізична особа - платник податків ОСОБА_1 отримав дохід від продажу другого об'єкта рухомого майна (ознака доходу 105) в розмірі 13200,00 грн., третього об'єкта рухомого майна (ознака доходу 105) в розмірі 10500,00 грн., четвертого об'єкта рухомого майна (ознака доходу 105) в розмірі 723000,00грн. Перелік суб'єктів, з якими фізична особа - платник податків мав взаємовідносини та від яких отримував у перевіряємому періоді оподатковувані доходи. Фізична особа - платник податків ОСОБА_1 в 2023 році відповідно до інформації з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників мав взаємовідносини з платниками податків від яких отримував доходи а саме з ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод», ТОВ ВКФ «Роллекс ЛТД», ТОВ «АВТО-СТАТУС», Могилів-Подільська філія ТОВ «АВТОПЛЮС К», ТОВ «ГУДВІЛ-БРОК», 23740981. Так, згідно з відомостями ЦБД ДРФО ДПС України в період з 01.01.2023 по 31.12.2023 фізична особа - платник податків ОСОБА_1 отримав дохід від продажу об'єків рухомого майна (ознака доходу 105) в розмірі 2501700,00 грн.
02 червня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
02 червня 2025 року секретарем судового засідання Лемзіковою В.С. складено довідку № 802 про те, що справа знята з розгляду у зв'язку із знаходженням судді Тулянцевої І.В. у відпустці.
Наступне підготовче засідання призначено на 30 червня 2025 року о 12:00 год.
16 червня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшла заява про зміну підстав позову.
23 червня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на заяву про зміну підстав позову.
У підготовчому судовому засіданні 30 червня 2025 року було оголошено перерву до 16 липня 2025 року 12:00 год.
02 липня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову.
08 липня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив.
16 липня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів.
У підготовчому судовому засіданні 06 жовтня 2025 року судом було ухвалено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20 жовтня 2025 року 13:00 год.
У судовому засіданні 20 жовтня 2025 року судом було оголошено перерву до 03 листопада 2025 року 11:00 год.
У судовому засіданні 03 листопада 2025 року судом було оголошено перерву до 17 листопада 2025 року 14:00 год.
У судовому засіданні 17 листопада 2025 року судом було оголошено перерву до 01 грудня 2025 року 15:00 год.
01 грудня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли письмові додаткові пояснення.
01 грудня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшли письмові додаткові пояснення на пояснення.
У судовому засіданні 01 грудня 2025 року судом було оголошено перерву до 08 грудня 2025 року 09:00 год.
В судовому засіданні 08 грудня 2025 року представник позивача підтримала пред'явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому, заяві про зміну підстав позову, у відповіді на відзив та додаткових поясненнях доводи, просила повністю задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 08 грудня 2025 року пред'явлений позов не визнала та, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву, відзиві на заяву про зміну підстав позову та додаткових поясненнях доводи, просила повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що згідно інформації, яка надійшла до ГУ ДПС від ДПСУ листом №8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 (вхідний ГУ ДПС №1751/8 від 26.03.2024), яку отримано від Національного банку України листом від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ (вх. ДПСУ від 22.03.2024 №33529/5) та листом №23858/7/99-00-24-04-03-07 від 21.08.2024 (вхідний ГУ ДПС 5170/8 від 21.08.2024), яка одержана листом від Національного банку України від 09.08.2024 №57-0008/60696/БТ (вх. ДПС №87431/5 від 20.08.2024) на рахунки фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2023 року надійшли грошові перекази у загальній сумі 8981940,82 грн.
ФОПП ОСОБА_1 було направлено Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області лист від 02 травня 2024 року №31585/6/04-36-24-12-13 про необхідність надання до контролюючого органу декларації про майновий стан і доходи за 2023р. та надання документів щодо підтвердження отриманого доходу. Даний лист направлено на адресу: АДРЕСА_3 .
Фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 не надані пояснення та документи щодо підтвердження отриманого доходу.
Контролюючим органом, з метою встановлення адреси листування з платником податків, було отримано відповідь № 0436-2024-0004634 на запит від 19.09.2024 № 25565/04-36-24-09-05 до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про реєстраційні дані фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 . У відповіді на запит зазначено наступні реєстраційні дані ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 .
В той же час, витяг з Єдиного державного демографічного реєстру відповідачем сформовано не було.
У зв'язку з неотримання пояснень та документів щодо підтвердження отриманого доходу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено наказ від 25 вересня 2024 року № 4523-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 », який направлявся засобами поштового зв'язку (номер поштового відправлення 06 009 6640 8321 від 26 вересня 2024 року) на адресу: АДРЕСА_4 .
Згідно Наказу № 4523-п від 25.09.2024, на підставі пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та у зв'язку з отриманням інформації щодо отримання доходів від продажу рухомого майна, від операцій з інвестиційними активами та щодо надходження значних обсягів переказів із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) на рахунок фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), було наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 31.10.2024 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р.» за № 3531/04-36-24-09/ НОМЕР_1 від 13 листопада 2024 року, який був направлений засобами поштового зв'язку (номер поштового відправлення 06 009 8391 1169 від 03 грудня 2024 року) на адресу: АДРЕСА_1 .
Згідно змісту акту № 3531/04-36-24-09/2412813990 від 13 листопада 2024 року, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області зафіксовано наступні порушення:
пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Кодексу, а саме: неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2023 рік;
пп.164.2.4, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 та п.167.1 ст.167, п.173.2 ст.173 Кодексу, а саме: заниження на 9704940,82 грн. загального річного оподатковуваного доходу внаслідок не декларування грошових коштів, які надійшли на банківські рахунки із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), та доходу від продажу об'єків рухомого майна, в результаті чого визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік в сумі 1746889,35 грн.;
пп.1.2, пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, а саме: заниження на 9704940,82 грн. загального річного оподатковуваного доходу внаслідок не декларування грошових коштів, які надійшли на банківські рахунки із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), та доходу від продажу об'єків рухомого майна в результаті чого визначено податкові зобов'язання по військовому збору за 2023 рік в сумі 145574,11 грн.;
п. 121.2 ст.121 Кодексу, в частині ненадання відповіді та документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених пп.73.3.1 п.73.3 ст.73 Кодексу.
п.44.1 п.44.3 ст.44, пп. «а» п. 176.1 ст.176 Податкового кодексу України, п.1 Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу №591, яку ведуть фізичні особи - платників податків, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 23 червня 2017р. №591, в частині не ведення обліку доходів і витрат у Книзі обліку для визначення суми інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, внаслідок її ненадання до перевірки.
На підставі акту № 3531/04-36-24-09/2412813990 від 13 листопада 2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення, які позивач вважає протиправними:
- форми «Р» від 19 грудня 2024 року № 0765832408, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на доходи фіз осіб, що спл фіз особами за результатами річного декларування на 2 183 611,69 грн., з яких за податковими та/або іншими зобов'язаннями + 1 746 889,35 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 436 722,34 грн.;
- форми «Р» від 19 грудня 2024 року № 0765842408, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Військовий збір, що сплач фізич особ за результатами річного декларування» на 181 967,64 грн., з яких за податковими та/або іншими зобов'язаннями + 145 574,11 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 36 393,53 грн.;
- форми «ПС» від 19 грудня 2024 року № 0765862408, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 6 700,00 грн.;
- форми «ПС» від 19 грудня 2024 року № 0765872408, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 грн.;
- форми «ПС» від 19 грудня 2024 року № 0765822408, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, судом враховується актуальні правові висновки Верховного Суду (постанови від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, від 28 квітня 2025 року у справі № 320/34847/23), згідно яких процедурним порушенням порядку проведення податкової перевірки суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою плоди отруйного дерева, сформульованій Європейським судом з прав людини у справах Гефген проти Німеччини, Нечипорук і Йонкало проти України, Яременко проти України, відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.
Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок. При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб'єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.
У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
За змістом пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4 статті 78 ПК України).
Верховний Суд у постановах від 31 травня 2019 року у справі № 813/1041/18, від 14 березня 2019 року у справі № 808/2603/17, від 24 жовтня 2018 року у справі № 815/343/18, аналізуючи наведені правові положення, виклав позицію, згідно якої підпункти 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок, проте спільним для обох підстав є обставина ненадання або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом десяти календарних днів на письмовий запит контролюючого органу.
В разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
У випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлену недостовірність даних щодо відповідної декларації та не вжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Таким чином, призначенню документальної позапланової перевірки, зокрема з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, передує ненадання (надання не в повному обсязі) платником податків пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу з відповідного питання, якщо такий запит оформлено і направлено відповідно до вимог законодавства.
Іншими словами, виникнення права призначення контролюючим органом перевірки за кожною із вказаних підстав є наслідком ненадання (надання не в повному обсязі) відповідних пояснень платником податків на законний запит контролюючого органу, поданий за наявності відповідних обставин, які кореспондують конкретній із таких підстав призначення перевірки.
Отже документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов:
отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Направлення відповідного запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 серпня 2024 року по справі №420/5252/19, від 11 квітня 2024 року по справі №815/2596/17.
Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено обов'язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (пункт 42.2 статті 42 ПК України).
Пункт 45.1 статті 45 ПК України визначає, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
З матеріалів справи встановлено, що місцем проживання ОСОБА_1 , є адреса: АДРЕСА_2 .
Матеріалами справ підтверджується, що лист від 02 травня 2024 року №31585/6/04-36-24-12-13 про необхідність надання до контролюючого органу декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік та надання документів щодо підтвердження отриманого доходу, наказ від 25 вересня 2024 року № 4523-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 », акт Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р.» за № 3531/04-36-24-09/ НОМЕР_1 від 13 листопада 2024 року, направлялись контролюючим органом на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .
В той же час, Департаментом по роботі з активами Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради у листі за вих. № 12/19-311 від 11.07.2025 повідомлено, що: «Відповідно до даних містобудівного кадастру, Адресного плану міста та чинного Переліку найменувань проїздів (вулиць, провулків, проспектів, площ тощо), затвердженого рішенням виконкому Дніпровської міської ради від 22.05.2018 № 411, на території міста Дніпра проїзду з найменуванням - «вулиця Кам'янка» не існує».
Отже, відповідачем запит, наказ про призначення перевірки та акт перевірки було направлено не за податковою адресою платника податків, що свідчить про невручення зазначених документів у визначеному законом порядку.
Суд відновиться критично до посилань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на відповідь № 0436-2024-0004634 на запит від 19.09.2024 № 25565/04-36-24-09-05 до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про реєстраційні дані фізичної особи, оскільки такі відомості отримані з внутрішньої бази відповідача, відповідальність за наповнення якої знаходиться у межах компетенції контролюючого органу. Відповідачем не надано доказів того, що помилка у внесеній назви вулиці адреси платника податків ОСОБА_1 до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків виникла через умисні дії позивача, а не через внутрішню помилку працівників служби. Крім того, судом встановлено, що дані з Єдиного державного демографічного реєстру відповідачем не випробовувались.
З урахуванням викладеного, суд уважає, що контролюючим органом не було вручено позивачу належним чином ані запит, ані наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, ані акт за результатами перевірки.
Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.
Однак доказів на підтвердження факту пред'явлення чи ознайомлення позивача із наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яка була проведена у даній справі, відповідачем не надано.
Щодо застосування положень пункту 79.2 статті 79 ПК України суд дотримується усталеної позиції (постанова від 12 серпня 2020 року у справі № 160/2116/19), яка полягає в тому, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.
Аналогічну правову позицію висвітлено у постановах Верховного суду від 20 лютого 2025 року у справі № 380/23017/23, від 10 листопада 2025 року у справі №140/3393/24.
Положеннями підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України визначено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з положеннями підпунктів 21.1.1 та 21.1.4 пункту 21.1 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Згідно з пунктом 85.7 статті 85 ПК України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
З аналізу наведених положень ПК України встановлено, що дійсно надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку.
Таким чином, невикористання контролюючим органом норм ПК України під час проведення невизної документальної перевірки може свідчити про порушення встановлених ПК України правил проведення такої перевірки і може породжувати сумніви у об'єктивності та обґрунтованості результатів такої перевірки. Неналежне використання наданих документів може також призвести до неправомірності прийнятих рішень.
Такі порушення відповідача обмежили позивача прийняти участь при проведенні перевірки так як вона проводилась з порушенням норм ПК України у приміщенні податкового органу.
Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Отже, невиконання вимог закону щодо наявності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки, та не спростування відповідачем обставин незаконності рішення про призначення перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої; акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04 березня 2021 року у справі № 640/18411/18, 10 листопада 2025 року у справі №140/3393/24.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р.» за № 3531/04-36-24-09/ НОМЕР_1 від 13 листопада 2024 року є недопустимим доказом.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 24 грудня 2024 року у справі № 580/9282/23 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого при встановлені обставини щодо протиправності призначення й проведення перевірки суди попередніх інстанцій не мали переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства, а відповідно і робити висновки по суті таких порушень.
Суд доходить висновку, що встановлена судом протиправність наслідків перевірки внаслідок порушення процедури її проведення є достатньою самостійною підставою для скасування прийнятих за результатами її проведення рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу податкових правопорушень.
Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, від 28 квітня 2025 року у справі № 320/34847/23.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У відповідності до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з вимогами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 підтримала усталену в судовій практиці позицію, що нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.
У цій справі застосовними є висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, ухваленої складом судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, відповідно до яких контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Дані висновки суду, застосовані Верховним Судом і у постанові від 17 листопада 2025 року у справі № 520/11765/22.
Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження відсутності порушення процедури проведення перевірки, що є самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
В той же час, суд констатує, що скасування результатів податкової перевірки через порушення процедури її проведення не забороняє податковій службі провести повторну перевірку з дотриманням вимог податкового законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, а також з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12112,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. сімферопольська буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19 грудня 2024 року № 0765832408, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на доходи фіз осіб, що спл фіз особами за результатами річного декларування на 2183611,69 грн., з яких за податковими та/або іншими зобов'язаннями + 1 746 889,35 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 436 722,34 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19 грудня 2024 року № 0765842408, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Військовий збір, що сплач фізич особ за результатами річного декларування» на 181 967,64 грн., з яких за податковими та/або іншими зобов'язаннями + 145 574,11 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 36 393,53 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 19 грудня 2024 року № 0765862408, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 6 700,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 19 грудня 2024 року № 0765872408, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 19 грудня 2024 року № 0765822408, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн.
Стягнути Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 12 112,00 грн. (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 22 грудня 2025 року.
Суддя І.В. Тулянцева