26 грудня 2025 рокуСправа №160/33621/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,-
25.11.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за минулий час, відповідно до статті 50, 55 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за період з 07 січня по 07 вересня 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії по віку за минулий час, відповідно до статті 50, 55 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за період 8 (вісім) місяців, з 07 січня по 07 вересня 2025 року одним платежем одночасно, з розрахунку 21 544, 76 грн щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач здійснив перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугою років з 08.09.2025, тобто з дня оформлення ІНФОРМАЦІЯ_1 подання від 05.08.2025 за № 15068 для призначення пенсії позивачу за вислугу років відповідно до пункту “б» статті 12 Закону № 2262, яке було відправлене на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а не з наступного дня після звільнення його зі служби, тобто з 07.01.2025. Вважаючи такі дії протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 26.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копія ухвали від 26.11.2025 вважається врученою відповідачу у день її постановлення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
15.12.2025 за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Вказує, що відповідно до пункту 11 розділу І Порядку днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою дати їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом). На підставі особистої заяви від 22.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 було оформлено подання від 05.08.2025 за № 15068 та матеріали для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “б» статті 12 Закону № 2262, які відправлені на нашу адресу 08.09.2025. Враховуючи зазначене, позивача переведено з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за 34 роки загального страхового стажу відповідно до Закону № 2262 з 08.09.2025 - з дати відправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяви з усіма необхідними для вирішення питання про призначення пенсії документами, яка обчислена у розмірі 59% від грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.01.2025 за №6, майора юстиції ОСОБА_1 звільнено за підпунктом "а" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, у якій просив здійснити нарахування та виплату пенсії з наступного дня після звільнення зі служби.
Листом від 31.10.2025 №58030-44544/Б-01/8-0400/25 ГУ ПФУ повідомило, що оскільки на підставі особистої заяви від 22.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 було оформлено подання від 05.08.2025 за № 15068 та матеріали для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “б» статті 12 Закону № 2262, які відправлені на нашу адресу 08.09.2025. Враховуючи зазначене, позивача переведено з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за 34 роки загального страхового стажу відповідно до Закону № 2262 з 08.09.2025 - з дати відправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяви з усіма необхідними для вирішення питання про призначення пенсії документами, яка обчислена у розмірі 59% від грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсійної виплати з 08.09.2025 складає 21544,76 грн, який позивач отримує з 01.10.2025.
Доплату різниці між розміром, отриманої позивачем пенсії за нормами Закону № 1058 та призначеної пенсії за нормами Закону № 2262, за період з 08.09.2025 по 30.09.2025 у сумі 12279,52 грн було виплачено у жовтні 2025 року.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі Закон №2262-XII).
Згідно з пунктом а частини 1 статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Суд зазначає, що у межах цієї справи предметом розгляду є саме дата, з якої слід призначити пенсію позивачу.
З приводу вказаного суд зазначає наступне.
Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним устатті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону №2262 заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Згідно зі статтею 49 Закону №2262 пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.
Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.
Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262 затвердженопостановою правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 №3-1(далі - Порядок №3-1).
Пунктом 1 Порядку №3-1, який визначає процедуру звернення за призначенням пенсії, передбачено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства транспорту та зв'язку України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Відповідно до пункту 7 Порядку №3-1 для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи: заява про призначення пенсії (додаток 1); грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону; довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк"; копія паспорта.
Згідно з пунктом 12 Порядку №3-1, уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Виходячи з приписів Порядку №3-1, ним не передбачено призначення органом ПФУ пенсії за вислугу років на підставі окремої заяви особи, без відповідного подання уповноваженого структурного підрозділу та документів, передбачених пунктом 7 Порядку 3-1.
Разом з тим, положеннями п. б ч.1 ст. 50 Закону №2262 передбачено, що пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів а, в статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цимЗаконом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Системний аналіз норм Закону №2262 та Порядку №3-1 дає підстави для висновку, що ними розрізняються поняття органу, до якого особа звертається за призначенням пенсії за вислугу років та органу, який здійснює призначення такої пенсії.
Відповідно до частини третьої статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 по справі №480/4288/21 зазначив, що моментом виникнення у позивача права на пенсію за вислугою років є дата звільнення зі служби.
Як встановлено судом, відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.01.2025 за №6, майора юстиції ОСОБА_1 звільнено за підпунктом "а" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі).
Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність дій пенсійного органу щодо призначення пенсії ОСОБА_1 з дня оформлення ІНФОРМАЦІЯ_1 подання від 05.08.2025 за № 15068 для призначення пенсії позивачу за вислугу років відповідно до пункту “б» статті 12 Закону № 2262, яке було відправлене на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а саме з 08.09.2025.
При цьому, з урахуванням положень ст. 50 Закону №2262 суд вважає, що пенсія позивачу має бути призначена пенсійним органом саме з дати звільнення зі служби.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, позивач просить провести перерахунок та виплату за період 8 (вісім) місяців, з 07 січня по 07 вересня 2025 року одним платежем одночасно, з розрахунку 21 544, 76 грн щомісячно.
Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у цьому випадку є зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за спірний період, а не стягнення твердої суми заборгованості, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки сум пенсії.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №420/1207/19.
Відтак, на думку суду, для повного захисту прав позивача необхідно визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 , пенсії за спірний період, а саме з дати звільнення з 07.01.2025 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати звільнення, тобто з 07.01.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з викладених вище підстав.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», з відповідача судові витрати відповідно до статті 139 КАС України не стягуються.
Керуючись ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 , пенсії за спірний період, а саме з дати звільнення з 07.01.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати звільнення, тобто з 07.01.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез