Справа № 761/14810/25
Провадження № 1-кс/761/10449/2025
15 квітня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши заяву підозрюваного ОСОБА_2 в порядку ст. 206 КПК України,
ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою в порядку ст. 206 КПК України.
У заяві ОСОБА_2 порушує питання про негайну його доставку до суду та про звільнення з-під варти для з'ясування підстав позбавлення свободи та про звільнення його з-під варти.
Вивчивши матеріали скарги, приходжу до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Так, відповідно до положення ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави у встановленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обгрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Як убачається із матеріалів заяви підозрюваний ОСОБА_2 перебуває під вартою на підставі судового рішення.
Фактично у вказаній заяві ОСОБА_2 не погоджується із рішеннями суду, згідно із якими, вирішено питання щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку його дії.
Разом з тим, слідчий суддя не вправі надавати оцінку рішенню суду на предмет законності, обґрунтованості та правильності.
А тому, у даному випадку не настали обставини, передбачені ч.2 ст.206 КПК України, які б давали підстави для розпорядження про негайну доставку підозрюваного ОСОБА_2 до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення волі та для прийняття рішення про його звільнення з-під варти.
Враховуючи, наведене слід відмовити у негайній доставці ОСОБА_2 до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва для з'ясування питань щодо підстав позбавлення свободи.
Керуючись ст. 206 КПК України, слідчий суддя
відмовити у постановленні ухвали про негайну доставку ОСОБА_2 до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва для з'ясування питань щодо підстав позбавлення свободи.
Ухвала на підставі ст.309 КПК України оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя