Вирок від 23.12.2025 по справі 761/14701/22

Справа № 761/14701/22

Провадження №1-кп/761/1346/2025

ВИРОК

Іменем України

23 грудня 2025 року року Шевченківський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

прокурорів ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

представника потерпілої ОСОБА_9 ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_12 ,

захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022111140000190 від 08.04.2022, у якому

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Погорілівка Заставнінського району Чернівецької області, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовецьв/ч НОМЕР_1 , рядовий, учасник бойових дій, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , судимий:

-16.07.2012 Першотравневим районним судом м.Чернівці за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. (штраф не сплачений);

-28.10.2020 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,

УСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_12 вчинив умисний, особливо тяжкий злочин проти життя особи за нижченаведених обставин.

ОСОБА_12 , обіймаючи посаду командира третього стрілецького відділення другого стрілецького взводу третьої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , тобто будучи військовослужбовцем, 08.04.2022, близько 14.00 год., перебуваючи на вул. Джерельній у с. Рославичі Обухівського району Київської області, керуючи автомобілем «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак Литви НОМЕР_2 , у ході конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які перебували біля вказаного автомобіля, реалізовуючи умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті двом особам, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із закріпленого за ним пістолету марки «ТТ», № НОМЕР_3 , здійснив по три постріли у ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

У результаті вказаних пострілів ОСОБА_15 спричинені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого сліпого вогнепального кульового поранення ділянки лівого плечового суглобу, проникаючого наскрізного вогнепального поранення грудної клітки ліворуч, наскрізного вогнепального поранення верхньої третини бокової поверхні лівого стегна, від яких ОСОБА_15 помер на місці події.

Внаслідок здійснених обвинуваченим ОСОБА_12 пострілів у ОСОБА_16 останньому спричинені тілесні ушкодження у вигляді наскрізного проникаючого вогнепального поранення голови, проникаючого наскрізного вогнепального поранення верхньої третини грудної клітини ліворуч, наскрізного проникаючого вогнепального кульового поранення поперекової ділянки праворуч, від яких ОСОБА_16 помер на місці події.

Вчиненню вищезазначеного злочину передувало те, що ОСОБА_12 08.04.2022, близько 09.30 год. разом із своєю співмешканкою ОСОБА_17 на вказаному автомобілі прибули до с. Рославичі Обухівського району Київської області, де відвідали знайомих ОСОБА_17 - родину ОСОБА_18 та ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_3 , та родину Руденків за адресою: АДРЕСА_3 .

Того ж дня - 08.04.2022, близько13.45 год., ОСОБА_12 , керуючи зазначеним автомобілем, разом із ОСОБА_17 , яка перебувала на передньому пасажирському сидінні, проїхав повз зупинку громадського транспорту по вул. Спасо-Преображенській ус. Рославичі, не повернувши на вулицю Жовтневу, де мешкають ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , з'їхав на ґрунтову дорогу по вулиці Джерельнійта зупинився.

У цей час на вказаній зупинці громадського транспорту, за кермом автомобіля «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_4 , перебував ОСОБА_16 , який спілкувався зі своїм приятелем ОСОБА_15 , який на велосипеді, із собакою на повідку стояв поруч з автомобілем.

Побачивши рух автомобіля «Mitsubishi Pajero», ОСОБА_15 на велосипеді із собакою на повідку, а за ним ОСОБА_16 на автомобілі «Volkswagen Golf» з метою з'ясування причин та мети перебування автомобіля «Mitsubishi Pajero» у селі відразу поїхали до місця зупинки вказаного транспортного засобу. Прибувши до зазначеного місця, ОСОБА_15 підійшов до дверей водія та почав спілкуватися з ОСОБА_12 , який у цей момент перебував за кермом, а ОСОБА_16 , вийшовши зі свого автомобіля, знаходився за кілька метрів від автомобіля «Mitsubishi Pajero».

Під час розмови між ОСОБА_15 та ОСОБА_12 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків відбувся конфлікт, у ході якого ОСОБА_12 08.04.2022, близько 14.00 год., знаходячись на вул. Джерельній, на відстані приблизно 100 м від вул. Спасо-Преображенської у с. Рославичі Обухівського району Київської області, відчинив водійські двері автомобіля «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак Литви НОМЕР_2 , реалізовуючи раптовий намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті двом особам, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, витягнув із поясної кобури закріплений за ним пістолет марки «ТТ», № НОМЕР_3 , та здійснив з нього по три постріли у ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , від яких зазначені особи померли на місці.

Після цього ОСОБА_12 помістив пістолет марки «ТТ», № НОМЕР_3 до поясної кобури, на автомобілі «Mitsubishi Pajero» залишив місце події та прибув до будинку родини ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , за адресою: АДРЕСА_3 , де цього ж дня - 08.04.2022, о 17.00 год. був затриманий працівниками поліції.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_12 своєї вини за висунутим обвинуваченням не визнав, заявлений до нього цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 також не визнав.

Суду ОСОБА_12 пояснив, що він із своєю знайомою ОСОБА_17 у першій половині 08.04.2022 приїхав до с. Рославичі Обухівського району Київської області, де мешкають кума ОСОБА_17 - ОСОБА_18 та її чоловік ОСОБА_19 .

Оскільки у цьому селі він був вперше, вирішив разом із ОСОБА_17 проїхатись по селу, щоб оглянути с. Рославичі. Пересувалися на автомобілі «Mitsubishi Pajero», з номерним знаком Литви, за кермом автомобіля був саме він.

Коли вони поверталися до будинку ОСОБА_18 , він випадково проїхав повз потрібний їм поворот, через що був вимушений зупинитися та почав розвертати автомобіль. У цей час до нього на велосипеді під'їхав невідомий йому чоловік, який, кинувши велосипед на землю неподалік від автомобіля, підбіг до них, у грубій, нецензурній формі почав з'ясовувати, хто вони, чому їздять по селу, намагався витягнути ключ із замка запалювання автомобіля. У цей час на автомобілі «Volkswagen Golf» під'їхав другий чоловік, який долучився до першого.

Як на тепер відомо обвинуваченому, першим був ОСОБА_15 , другим ОСОБА_16 .

Обвинувачений вважає, що ОСОБА_16 зупинив свій автомобіль «Volkswagen Golf» так, щоб ОСОБА_12 було незручно розвернутися на своєму автомобілі.

Зазначені чоловіки вели себе агресивно. ОСОБА_15 не припиняв спроб забрати ключ від автомобіля ОСОБА_12 , потім ОСОБА_15 відкрив задні ліві двері його машини та почав викидати звідти військове обмундирування - рюкзак з бойовими припасами, розгрузку з бойовими припасами, рацію, інші речі обвинуваченого. На заперечення обвинуваченого, що він є військовим, а також на прохання ОСОБА_17 чоловіки не реагували.

ОСОБА_16 , перебуваючи біля водійських дверей автомобіля ОСОБА_12 , через відкрите вікно обхватив правою рукою шию обвинуваченого та почав його душити, намагався витягнути ОСОБА_12 з машини.

У цей час ОСОБА_15 , викинувши речі обвинуваченого з заднього сидіння, повернувся до водійських дверей, де продовжив спроби забрати ключ від машини. ОСОБА_17 перешкоджала його діям, відсторонюючи руки ОСОБА_15 від замка запалювання. Тоді ОСОБА_15 штовхнув ОСОБА_17 у груди, продовжив реалізовувати свої дії, тягнувся через обвинуваченого до замка запалювання, який розташований праворуч від керма автомобіля «Mitsubishi Pajero». ОСОБА_16 при цьому продовжував душити обвинуваченого.

Відчуваючи, що через дії ОСОБА_16 втрачає свідомість, вважаючи, що його життю загрожує небезпека, перебуваючи на місці водія, не виходячи з автомобіля, ОСОБА_12 правою рукою розкрив кобуру, що висіла у нього зліва на поясі, витягнув з неї закріплений за ним пістолет марки «ТТ», зняв його з запобіжника, тримаючи пістолет над своєю головою, кілька разів вистрелив у бік нападників. Внаслідок цього дії останніх припинились.

Стріляв він не прицільно, хаотично, постріли здійснював швидко, один за одним, не зупиняючись, без пауз. У момент пострілів водійські двері його автомобіля були закриті, стріляв він через відкрите вікно. Обидва загиблих під час пострілів були один біля одного - ОСОБА_16 через вікно водійських дверей душив обвинуваченого, а ОСОБА_15 через це ж вікно намагався забрати ключ.

У кого першого з цих двох осіб він вистрелив, обвинувачений не знає. Спочатку він не зрозумів, чи влучив у цих осіб, чи ні. Наслідки своїх дій усвідомив, коли відчув, що ОСОБА_16 припинив його душити і ОСОБА_12 побачив, що обидва нападники лежать на землі.

Обвинувачений, не виходячи з автомобіля, продовжуючи перебувати на місці водія, лівою ногою став на землю, лівою рукою закрив задні ліві двері машини, які залишалися відкритими після дій ОСОБА_15 . Після цього вони на автомобілі «Mitsubishi Pajero» покинули зазначене місце.

До тіл ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , до будь-яких інших предметів на місці події ні обвинувачений, ні свідок ОСОБА_17 не торкалися, з машини не виходили, нічого не переміщали, обстановка залишилася такою, якою вона утворилася на момент закінчення конфлікту.

За неодноразовими твердженнями обвинуваченого, він упродовж усього конфлікту з машини не виходив, постріли здійснював з салону автомобіля, пістолет тримав над своєю головою, напрямку пострілів не контролював.

Вважає, що діяв у межах необхідної оборони, оскільки йому та ОСОБА_17 загрожувала реальна небезпека.

Після цих подій вони на автомобілі прибули до будинку ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , де він розрядив пістолет, зателефонував своєму командиру ОСОБА_20 та доповів про пригоду, також була викликана поліція.

Звертаючись до суду з останнім словом, ОСОБА_12 зазначив, що шкодує з приводу вчиненого, однак вважає, що інакше вчинити не міг, оскільки діяв на захист свого життя та здоров'я.

Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_17 повідомила, що 08.04.2022 вона разом з ОСОБА_12 на автомобілі останнього приїхали до с. Рославичі до її куми ОСОБА_18 . Оскільки кума збиралася на роботу, а її чоловіка вдома не було, вони вирушили до родини ОСОБА_21 , де перебували близько години. Через деякий час повернулися до подвір'я ОСОБА_18 .

На прохання ОСОБА_12 , вони разом вирішили проїхатися селом. Повертаючись до будинку ОСОБА_18 , вони проїхали повз потрібний їм поворот, тоді ОСОБА_12 зупинив автомобіль, почав розвертатися. У цей момент до їх автомобіля на велосипеді під'їхав ОСОБА_15 , він підбіг до водійського вікна, почав з'ясовувати, хто вони, що роблять у селі, вимагав віддати ключ від машини.

ОСОБА_12 лівою рукою утримував кермо, правою намагався запустити двигун. До дій ОСОБА_15 долучився ОСОБА_16 , який під'їхав до них на своєму автомобілі.

Свідок намагалася переконати названих осіб, що ОСОБА_12 та вона не чужі, що приїхали до ОСОБА_18 , що ОСОБА_12 військовий, є учасником бойових дій, намагалася пред'явити його посвідчення. Однак її слова на ОСОБА_15 та ОСОБА_16 не вплинули. ОСОБА_15 , почувши, що вони приїхали до ОСОБА_18 , почав поводитися ще агресивніше. Вона хотіла вийти з машини, однак ОСОБА_12 не дозволив, сказавши, що ці хлопці не адекватні.

ОСОБА_15 відкрив задні двері та почав викидати з салону речі обвинуваченого, що перебували на задньому сидінні. Її увага у цей момент була зосереджена на ключі від автомобіля, однак боковим зором свідок помітила, що ОСОБА_16 через водійське вікно правою рукою обхватив обвинуваченого за шию та почав його душити, через що ОСОБА_12 майже не дихав. У цей момент пролунали два постріли, вона злякалася, нахилила голову донизу, затулила руками вуха, заплющила очі.

Через деякий час, коли вона розплющила очі, то побачила, що ОСОБА_12 стоїть біля свого автомобіля, тримає у руках пістолет. Останній сказав, що іншого виходу у нього не було. Одразу після цього вони поїхали до будинку ОСОБА_18 , звідки викликали поліцію. Речей, які залишилися на місці події, обвинувачений не забирав. Свідок з автомобіля не виходила. Події розгорталися дуже швидко, усе відбулося приблизно за 2-3 хвилини. ОСОБА_12 у той день алкоголь не вживав.

Аналогічні, але більш детальні показання, з прив'язкою до фактичної обстановки на місці події, свідок надала у ході проведеного з нею 10.06.2022 слідчого експерименту.

Так, ОСОБА_17 зазначила, що 08.04.2022 після того, як вони проїхались по селу Рославичі та поверталися до будинку ОСОБА_18 , обвинувачений проїхав повз поворот на необхідну їм вулицю Жовтневу. Це сталося через те, що повороту направо перешкодив ОСОБА_15 , який їхав на велосипеді з правого боку від їх автомобіля. Зазначені дії ОСОБА_15 змусили ОСОБА_12 замість повороту рухатися прямо на ґрунтову дорогу.

Коли ОСОБА_12 зупинив машину та почав виконувати правий розворот і їх автомобіль при цьому перебував перпендикулярно грунтовій дорозі, по якій вони рухалися, спереду до їх машини на велосипеді під'їхав ОСОБА_15 . Останній кинув велосипед на землю перед передньою частиною автомобіля та наблизився до дверей водія. ОСОБА_12 відкрив своє вікно, через яке ОСОБА_15 почав висувати претензії щодо пересування обвинуваченого по селу, вимагав віддати йому ключ від автомобіля, простягаючи руки до салону машини, намагався силоміць забрати ключ.

До ОСОБА_15 через короткий проміжок часу долучився ОСОБА_16 , який під'їхав до них на своєму автомобілі, та теж включився у сварку. Після того, як біля дверей водія став ОСОБА_16 , ОСОБА_15 перемістився до задніх лівих дверей їх автомобіля, відкрив двері та почав із заднього сидіння викидати на землю речі обвинуваченого. Після цього ОСОБА_15 закрив задні ліві двері та повернувся до дверей водія, де продовжив свої дії, направлені на заволодіння ключем автомобіля «Mitsubishi Pajero».

За показаннями ОСОБА_17 , ОСОБА_16 схопив ОСОБА_12 за шию, почав душити, намагаючись витягнути з автомобіля, при цьому водійські двері їх машини трохи відчинились. У цей момент пролунав постріл, який її дуже налякав, через що свідок заплющила очі, затулила вуха. Хто саме стріляв, вона не бачила.

Коли ОСОБА_17 відкрила очі та прибрала руки від вух, вона почула ще один постріл, при цьому ОСОБА_12 уже стояв біля водійських дверей своєї машини, обома руками тримав пістолет. Нападників у цей момент вона не бачила.

ОСОБА_12 сів до машини, запустив двигун та вони приїхали до будинку ОСОБА_18 . Обвинувачений під час спілкування з ОСОБА_19 сказав: - «Я вистрелив у ваших двох цивільних». За пропозицією ОСОБА_19 , обвинувачений положив до наданого йому ОСОБА_19 пакету пістолет, з якого здійснював постріли, та автомат. Коли вони вийшли у двір, біля хвіртки вже стояли військові.

Потерпіла ОСОБА_9 суду показала, що вона є матір'ю убитого ОСОБА_22 . Про фактичні обставини кримінального правопорушення їй відомо лише з матеріалів досудового розслідування. Свого сина характеризує позитивно, конфліктною людиною він не був, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. З початку повномасштабного вторгнення син записався до підрозділу місцевої територіальної оборони, чергував на блокпосту. Про вбивство дізналася від сусідки, на місці події бачила тіла сина та ОСОБА_23 . Наполягала на задоволенні цивільного позову, оскільки вбивством сина їй спричинена моральна шкода.

Потерпіла ОСОБА_10 під час її допиту у судовому засіданні зазначила, що вона є матір'ю загиблого ОСОБА_23 . У день своєї смерті - 08.04.2022 ОСОБА_15 узяв свого собаку та пішов прогулятися. Через деякий час прибіг переляканий собака, а син не повернувся, його мобільний телефон не відповідав. У зв'язку з цим вона почала розшукувати ОСОБА_15 і через певний час прийшла на місце події, де побачила тіла двох людей, одним з яких був її син. Потерпіла просила суд призначити обвинуваченому найсуворіше покарання.

Свідок ОСОБА_24 суду повідомив, що він 08.04.2022 як військовослужбовець перебував у с. Рославичі Обухівського району Київської області. В обідній час, близько 14-ї години, неподалік від місця розташування очолюваного ним підрозділу він почув крики, що свідчили про сварку, яка тривала не більше 20-30 секунд, змісту слів він не розібрав, але чув фразу «ти що, хочеш мене підрізати?», після цього пролунали 5-6 пострілів. Стрілянина була швидкою, без пауз. Відразу після цього з території недобудованого будинку на великій швидкості виїхав автомобіль «Mitsubishi Pajero» темного кольору.

Він разом із солдатами тут же прибігли на місце події, де побачив тіла двох чоловіків зі слідами поранень, без ознак життя. Застрелені лежали обличчями до землі. Свідок, оглянувши під час допиту ілюстративну таблицю, долучену до протоколу огляду місця події від 08.04.2022, повідомив, що розташування тіл та предметів зафіксовано саме так, як на момент їх виявлення свідком. У подальшому свідку стало відомо про причетність до цієї події ОСОБА_12 , який на той час перебував у будинку ОСОБА_19 . Свідок у супроводі своїх підлеглих прибув до вказаного будинку, де запропонував ОСОБА_19 винести зброю, що була у ОСОБА_12 . На виконання зазначеної вказівки, ОСОБА_19 виніс пістолет «ТТ» та автомат «АКС». Зброя була поміщена до поліетиленового пакету та до приїзду працівників поліції перебувала біля вхідної хвіртки.

Свідок ОСОБА_20 пояснив суду, що за станом на 08.04.2022 він був командиром роти, у якій ОСОБА_12 проходив військову службу. За останнім була закріплена зброя та боєприпаси, у тому числі пістолет «ТТ» з набоями. У вказаний день, близько 14.00 год., йому зателефонував обвинувачений та повідомив, що застрелив двох людей. Зі слів ОСОБА_12 , убиті напали на нього, намагалися витягти з автомобіля та забрати зброю. Свідок дослівно навів повідомлення обвинуваченого: « - Командир, я завалив двох, …невідомі підрізали, перекрили дорогу, намагалися забрати у мене зброю, і я спершу одного, який хотів мене витягнути з машини, схопив за шию, я мав при собі пістолет, тому вистрелив. Біля мене була дівчина, кричала, я не зрозумів, що сталося. З другої сторони відкрилися двері, була якась інша людина з собакою, собака гавкав, дівчина кричала і я автоматично ще й у ту сторону вистрелив…». Обвинувачений під час телефонної розмови був дуже знервований, перебував у пригніченому стані.

З ОСОБА_12 свідок знайомий з 2014 року, коли під час проведення антитерористичної операції разом служили у батальйоні «Айдар». За характером обвинувачений запальний, гостро реагує на несправедливість.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що він за станом на квітень 2022 року був командиром стрілецького взводу, у якому служив ОСОБА_12 . Обвинувачений 07.04.2022 попросив дозволу відвідати рідних у Київській області. Наступного дня - 08.04.2022, близько 14.30 год., ОСОБА_12 телефоном повідомив, що коли він їхав із своєю знайомою, на нього напали, душили та погрожували, через це він був вимушений застосувати зброю, внаслідок чого загинуло двоє людей. Інші обставини щодо вказаної події свідку невідомі.

Допитаний судом як свідок ОСОБА_19 показав, що 07.04.2022 зателефонувала їхня кума ОСОБА_17 та повідомила, що наступного дня вона разом з ОСОБА_12 збирається до них у гості. Свідка на час, коли 08.04.2022 ОСОБА_12 та ОСОБА_17 приїхали, вдома не було. Повернувшись до свого будинку, ОСОБА_19 від своєї дружини ОСОБА_18 дізнався, що гості поїхали до спільних знайомих. Невдовзі під'їхали ОСОБА_17 та ОСОБА_12 , однак у будинку вони не залишились, а поїхали по своїх справах. Потім дружина повідомила, що у селі лунають постріли і вже через кілька хвилин до їх подвір'я повернулися ОСОБА_12 та ОСОБА_17 . Обвинувачений попросив викликати поліцію, повідомив, що стріляв саме він, пояснивши, що їх автомобіль на дорозі «підрізали» невідомі чоловіки та спричинили конфлікт. Зі слів обвинуваченого, йому відомо, що особи, у яких стріляв ОСОБА_12 , витягували його з машини, викидали з салону речі. На прохання свідка, ОСОБА_12 віддав йому пістолет «ТТ» та автомат «АКС», вказану зброю свідок виніс на подвір'я та залишив біля хвіртки.

ОСОБА_12 у той день був одягнутий у спортивний костюм, тілесних ушкоджень на ньому свідок не бачив, лише на шиї були червоні плями. Свідок знайомий з обвинуваченим з січня 2022 року, характеризує останнього як спокійну, врівноважену людину, без ознак агресивної поведінки. На час описаних свідком подій ОСОБА_12 у стані сп'яніння не перебував.

Загиблих ОСОБА_16 та ОСОБА_15 характеризує більше з негативного боку, як осіб, схильних до протиправної поведінки.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що 08.04.2022 до її родини у гості приїхала кума ОСОБА_17 зі своїм співмешканцем ОСОБА_12 . Через відсутність вдома її чоловіка гості поїхали до Руденків. Потім ОСОБА_17 з ОСОБА_12 повернулися, але до будинку не заходили, а десь поїхали. Невдовзі свідок почула звуки пострілів, які лунали один за одним, без пауз, потім до подвір'я повернулися ОСОБА_12 та ОСОБА_17 . Зі слів ОСОБА_12 вона зрозуміла, що стріляв саме він, також обвинувачений сказав, що «швидка» не потрібна, необхідно викликати поліцію. За твердженнями ОСОБА_12 , він захищався від нападу, його та ОСОБА_17 намагалися витягнути з машини, іншого виходу, ніж застосувати зброю, у нього не було. На шиї обвинуваченого вона бачила червоні плями, чи був пошкоджений його одяг, не пам'ятає. Того дня у їх будинку ОСОБА_12 алкогольні напої не вживав.

Загиблі ОСОБА_16 та ОСОБА_15 характеризуються свідком негативно через їх конфлікти з сусідами, вживання наркотичних засобів.

Свідок ОСОБА_26 підтвердила показання ОСОБА_17 у частині того, що ОСОБА_12 , перебуваючи 08.04.2022 у будинку Руденків, алкоголь не вживав. Про події, що є предметом судового розгляду, свідку відомо виключно зі слів її знайомих, тому повідомити суду про інші факти, що мають доказове значення, не змогла.

Допитані судом свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_28 охарактеризували ОСОБА_15 та ОСОБА_16 з позитивного боку, пояснили, що останні були залучені до місцевого підрозділу територіальної оборони, періодично здійснювали чергування на блокпосту. Оскільки свідки не були очевидцями злочину, будь-які фактичні обставини події їм невідомі.

Показання свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_24 щодо виявлення пістолета «ТТ», магазинів до нього та набоїв підтверджуються інформацією, наведеною у протоколі від 08.04.2022 та ілюстративної таблиці до нього щодо огляду місця події - домоволодіння за адресою - АДРЕСА_3 .

Так, відповідно до протоколу від 08.04.2022 та ілюстративної таблиці до нього під час огляду місця події - домоволодіння за адресою - АДРЕСА_3 на подвір'ї, біля хвіртки, виявлені пістолет «ТТ» з маркуванням НОМЕР_3 , 1942, та автомат «АКС-47». Поруч з пістолетом виявлені 9 набоїв, 6 з яких споряджені до магазину пістолету. У багажнику автомобіля «Mitsubishi Pajero» виявлений магазин до пістолету «ТТ» з одним набоєм.

Виходячи з зазначених вище обставин, обвинувачений, здійснивши постріли у ОСОБА_29 та ОСОБА_16 , замінив використаний магазин з одним набоєм на повністю споряджений магазин.

Згідно з протоколом затримання ОСОБА_12 у порядку ст. 208 КПК затриманий 08.04.2022, о 17.00 год., на момент затримання був одягнутий у спортивні штани чорного кольору, світшот з капюшоном чорного кольору, кросівки чорного кольору.

Відповідно до висновку експерта КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_30 від 26.05.2022 № 066 при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_16 виявлено:

а) наскрізне проникаюче вогнепальне поранення голови з вхідним отвором у лобній ділянці ліворуч, ушкодженням кісток черепа, оболонок та речовини головного мозку, та вихідним отвором у потиличній ділянці ліворуч. Дане вогнепальне поранення утворилось прижиттево, від дії вогнепальної зброї, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння) та перебуває у прямому причинному зв?язку з настанням смерті;

б) наскрізне проникаюче вхідне вогнепальне кульове поранення поперекової ділянки праворуч з утворенням косо-вертикального раневого каналу, з ушкодженням правої нирки, печінки, серця, лівої легені, з вихідним отвором у верхній третині бокової поверхні грудної клітки ліворуч. Дане вогнепальне поранення утворилось прижиттєво, від дії вогнепальної зброї, а саме, кулі, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння) та перебуває у прямому причинному зв?язку з настанням смерті;

в) вхідне проникаюче наскрізне вогнепальне поранення верхньої третини грудної клітки ліворуч, з утворенням косо-горизонтального раневого каналу, який проходить через верхню частку лівої легені та з?єднується з вихідною раною верхньої третини спини ліворуч. Дане вогнепальне поранення утворилось прижиттєво, від дії вогнепальної зброї, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння) та перебуває у прямому причинному зв?язку з настанням смерті.

Смерть ОСОБА_16 настала внаслідок вищеописаних вогнепальних поранень голови та тулуба, що підтверджується об?єктивною картиною під час дослідження трупа.

Виявлені ушкодження на тілі ОСОБА_16 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя у момент заподіяння та перебувають у прямому зв'язку з причиною смерті.

Згідно з висновком експерта КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_30 від 29.06.2022 № 084 виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_16 могли утворитися за обставин, зазначених свідком ОСОБА_17 у ході її допиту та слідчого експерименту.

Відповідно до висновку судово-медичного дослідження КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_31 від 09.04.2022 № 192, який є складовою частиною вищевказаних експертних висновків, при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_16 метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені, що вказує на те, що на момент смерті він був тверезий. Будь-яких інших ушкоджень при судово-медичному дослідженні трупа не виявлено.

Згідно з висновком експерта КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_30 від 26.05.2022 № 065 при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_15 виявлено:

а) вхідне проникаюче сліпе вогнепальне кульове поранення ділянки лівого плечового суглобу, раневий канал якого проходить косо-вертикально зверху до низу та зліва направо з ушкодженням легені, серця, печінки, та закінчується сліпо у м?яких тканинах правої поперекової ділянки. Дане вогнепальне поранення утворилось прижиттєво, від дії вогнепальної зброї, а саме, кулі, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння) та перебуває у прямому причинному зв?язку з настанням смерті;

б) вхідне проникаюче наскрізне вогнепальне поранення грудної клітки ліворуч з утворенням косо-горизонтального раневого каналу, з ушкодженням легень, та вихідним отвором у середній третині спини праворуч. Дане вогнепальне поранення утворилось прижиттєво, від дії вогнепальної зброї, та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння); в) вхідне наскрізне вогнепальне поранення верхньої третини бокової поверхні лівого стегна, з утворенням раневого каналу, який проходить косо-горизонтально зліва направо та дещо ззаду до переду, з ушкодженням стегнової кістки та вихідною раною на передній поверхні лівого вогнепальне поранення утворилось прижиттєво, від дії вогнепальної зброї, що до живих осіб має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров?я).

Смерть ОСОБА_15 настала внаслідок вогнепального поранення тулуба з ушкодженням внутрішніх органів.

При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_15 виявлено етиловий спирт в концентрації - 0,99‰, що у живих осіб відповідає легкому алкогольному сп'янінню.

Відповідно до висновку судово-медичного дослідження експерта КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_30 від 09.04.2022 № 191, який є складовою частиною вищезазначеного висновку судово-медичної експертизи, будь-яких інших ушкоджень при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_15 не виявлено.

Згідно з висновком експерта КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_30 від 20.06.2022 № 077 виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_15 могли утворитися за обставин зазначених свідком ОСОБА_17 у ході проведення допиту та у ході проведення слідчого експерименту.

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_32 від 26.05.2022 № КСЕ-19/111-22/14601-Д на дослідженому об?єкті, а саме предметі, схожому на пістолет «ТТ», слідів папілярних узорів (слідів пальців або долонь рук) не виявлено.

Як зазначено у висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_33 від 21.07.2022 № КСЕ-19/111-22/14601-БЛ спусковий механізм пістолета «ТТ» одинарної дії, дозволяє вести тільки одиночний вогонь з попереднім взведенням курка. Запобіжний механізм як окрема деталь відсутній, для постановки пістолета на запобіжник курок має спеціальний запобіжний взвод. Механізм видалення - двоплечий викидач, відбивач і через вікно в правій частині кожух-затвора.

Наданий на дослідження пістолет належить до нарізної вогнепальної зброї, є бойовим самозарядним пістолетом Токарєва «ТТ», калібру 7,62?25 мм, серії НОМЕР_3 . Пістолет придатний до стрільби.

Надані на дослідження 5 гільз не належать до боєприпасів вогнепальної зброї - є частинами (стріляними гільзами) пістолетних патронів, калібру 7,62х25 мм; виготовлені промисловим способом, стріляні з наданого на дослідження пістолету «ТТ», серії НОМЕР_3 , калібру 7,62х25 мм.

Надані на дослідження 3 кулі, калібру 7,62?25 мм, стріляні з наданого на дослідження пістолета «ТТ», серії НОМЕР_3 , калібру 7,62х25 мм.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого, вважає їх такими, що не повною мірою відображають зміст та послідовність дій ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а також дії обвинуваченого, їх мотиви та мету, наявність достатніх підстав для застосування вогнепальної зброї.

На переконання суду, надані ОСОБА_12 показання спрямовані на викривлення фактичних обставин вчинення злочину з метою створення умов для уникнення ОСОБА_12 відповідальності за вчинене.

Суд також критично ставиться до показань свідка ОСОБА_17 у частині, що стосується дій ОСОБА_16 під час конфлікту, місця розташування загиблих на момент здійснення ОСОБА_12 пострілів у них.

Так, суд бере до уваги, що показання ОСОБА_17 щодо дій ОСОБА_12 у фінальній частини конфлікту не збігаються з показаннями самого обвинуваченого.

Зокрема, обвинувачений наполягав, що з машини не виходив, тоді як свідок ОСОБА_17 стверджувала, що на момент завершення стрільби ОСОБА_12 у машині не перебував, а стояв біля автомобіля та тримав пістолет у руках.

Місце перебування обвинуваченого у момент пострілів має суттєве значення для оцінки правдивості показань ОСОБА_12 щодо перебування його у стані необхідної оборони.

Детальним дослідженням протоколу огляду місця події від 08.04.2022, ілюстративної таблиці до нього та відеозапису вказаної слідчої дії встановлено, що місцем події є частина ґрунтової дороги по вул. Жукова (Джерельна) у с. Рославичі Обухівського району Київської області, при цьому відстань до вулиці Спасо-Преображенської становить близько 100 м. На вказаній ділянці, праворуч від дороги розташований автомобіль «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_4 .

Також зафіксовані сліди протектора автомобіля, які майже перпендикулярно направлені до ґрунтової дороги. Поруч зі слідами протектора, на відстані близько 10 м від автомобіля «Volkswagen Golf» розташовані тіла ОСОБА_16 та ОСОБА_15 з вогнепальними пораненнями.

Тіло ОСОБА_15 лежить на правому боці, повернуте спиною до ґрунтової дороги, на якій, за показаннями обвинуваченого та свідка ОСОБА_17 , перебував автомобіль ОСОБА_12 у момент конфлікту.

Труп ОСОБА_16 лежить на лівому боці, повернутий майже перпендикулярно дорозі, при цьому на ногах останнього, вище колін, в районі стегон лежить велосипед ОСОБА_15 , руки ОСОБА_16 розташовані біля керма велосипеда, ліва рука лежить на нижній частині лівої ноги ОСОБА_15 .

У безпосередній близькості від трупів виявлені чотири гільзи, п'ята гільза виявлена під головою ОСОБА_16 .

Розташування гільзи під головою загиблого ОСОБА_16 , перебування лівої руки ОСОБА_16 на нозі ОСОБА_15 свідчить, що першим впав на землю ОСОБА_15 , тобто як мінімум один постріл у ОСОБА_15 був здійснений перед пострілами у ОСОБА_16 , і останній, падаючи від отриманого вогнепального поранення, накрив своєю головою гільзу від пострілу у ОСОБА_15 .

Поруч з тілом ОСОБА_15 перебуває куртка обвинуваченого з шевроном «Айдар», рюкзак з бойовими припасами; під тілом ОСОБА_15 виявлений бронежилет з магазинами для автомата, дві рації.

Зазначене розташування вказаних предметів, зокрема, бронежилету під трупом ОСОБА_15 говорить, що падінню ОСОБА_15 передувало переміщення бронежилету з салону автомобіля обвинуваченого на землю. Бронежилет та рюкзак у зв'язку з наявністю в них важких предметів залишились неподалік від автомобіля обвинуваченого, тоді як куртка останнього через її невелику вагу була відкинута далі.

Наведеними обставинами певною мірою підтверджуються показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_17 про перебіг подій, що передували завершальній стадії конфлікту, а саме - дій ОСОБА_15 , який проник до салону автомобіля «Mitsubishi Pajero» та викинув з заднього сидіння військове обмундирування та бойові припаси обвинуваченого.

У той же час, розташування на місці події трупів ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , велосипеда останнього спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_17 у частині подальшого розвитку конфлікту, ролі та поведінки загиблих, а також дій обвинуваченого.

Так, описані обвинуваченим ОСОБА_12 та свідком ОСОБА_17 активні дії ОСОБА_16 , які полягали у спробі витягнути обвинуваченого з автомобіля, придушенні зігнутою у ліктьовому суглобі правою рукою шиї обвинуваченого, вимагали, щоб ОСОБА_16 вільно пересувався повз лівий борт автомобіля «Mitsubishi Pajero», тобто мали бути відсутні будь-які предмети між ОСОБА_16 та лівим бортом автомобіля, які б відділяли ОСОБА_16 від автомобіля. Зазначені умови дозволяли би останньому впритул наблизитися до водійських дверей цього автомобіля, щоб з достатньою силою, необхідною для придушення фізично розвинутого ОСОБА_12 , обхопити шию обвинуваченого та витягнути останнього з машини.

Однак, у разі нападу ОСОБА_16 на обвинуваченого, придушенні останнього, спробі витягнути останнього з машини, велосипед не міг перебувати між ОСОБА_16 та лівою боковою частиною автомобіля «Mitsubishi Pajero», з якої, відповідно до показань обвинуваченого та свідка ОСОБА_17 , ОСОБА_16 застосовував вказані дії до обвинуваченого. Наявність перешкоди у вигляді велосипеду між ОСОБА_16 та автомобілем виключала можливість вчинення ОСОБА_16 дій, які описані обвинуваченим та свідком ОСОБА_17 .

У той же час, є об'єктивно зафіксованим, що після вогнепального ураження ОСОБА_16 та його падіння на землю, на трупі останнього, зверху, в області стегон перебуває велосипед ОСОБА_15 .

Крім того, у протоколі огляду місця події, фототаблиці, відеоматеріалах зафіксовано, що руки ОСОБА_16 простягнуті до керма велосипеда, що свідчить, що він у момент його вогнепального ураження перебував у вертикальному положенні, у місці свого падіння, тобто у місці виявлення трупа, та, ймовірно, тримав велосипед у руках.

Перебування ОСОБА_16 у положенні стоячі також підтверджується вищенаведеним висновком судово-медичного експерта, у якому зазначено, що раневі канали двох з наявних трьох вогнепальних поранень - голови та верхньої третини грудної клітки розташовані горизонтально.

Наведене доводить, що участі у нападі на обвинуваченого ОСОБА_16 не брав.

Додатковим доказом на користь зазначеного висновку суду є відомості про результати огляду автомобіля «Mitsubishi Pajero», зафіксовані у протоколі огляду місця події від 08.04.2022, фототаблиці та відеоматеріалах до нього.

Так, зазначеною слідчою дією та процесуальними документами, які відображають її результати, зафіксовано, що двері водія вказаного транспортного засобу вкриті щільним шаром пилу та бруду, який не містить будь-яких слідів тертя, торкання або ковзання по ньому, характерних для розвитку подій за версією ОСОБА_12 та ОСОБА_17 .

Вказані сліди мали би неминуче утворитися за умови боротьби ОСОБА_12 , який перебував всередині автомобіля, на місці водія, та загиблих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які стояли ззовні та, відповідно до показань обвинуваченого та свідка ОСОБА_17 , вживали активних дій, проникаючи до внутрішнього простору машини. ОСОБА_16 душив обвинуваченого та витягував його з машини.

Суд також враховує, що огляд автомобіля «Mitsubishi Pajero», проведений на подвір'ї ОСОБА_18 за адресою - АДРЕСА_3 , розпочатий через незначний проміжок часу після вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину - а саме, 08.04.2022, о 15.42 год., що виключає можливість утворення на зовнішній частині вказаного транспортного засобу додаткових нашарувань, які б могли спотворити первісні сліди.

Наведене, на переконання суду, виключає участь ОСОБА_16 у діях проти ОСОБА_12 , у тому числі тих, які б створювали загрозу життю та/або здоров'ю обвинуваченого та ОСОБА_17 .

Показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_17 також не відповідають іншим об'єктивним доказам, які ретельно досліджені судом.

Зокрема, перебування під тілом ОСОБА_15 бронежилета обвинуваченого свідчить, що у момент отримання ОСОБА_15 кульового ураження, бронежилет лежав поруч з ним. Зазначений предмет з наявними у ньому бойовими припасами через свою значну вагу не міг бути відкинутий на значну відстань від задніх лівих дверей автомобіля ОСОБА_12 .

Отже, постріл у ОСОБА_15 здійснений у час перебування останнього у районі задніх лівих дверей автомобіля «Mitsubishi Pajero», за цих умов ОСОБА_15 не міг у цей момент застосовувати силу до ОСОБА_12 або ОСОБА_17 та створювати небезпеку для життя чи здоров'я вказаних осіб, оскільки перебував на такій відстані від них, що унеможливлювала фізичний контакт між ними.

Крім того, обвинувачений стверджував, що постріли він здійснював, перебуваючи на місці водія, тримаючи пістолет над своєю головою. Отже, вказана зброя також перебувала у межах внутрішнього простору автомобіля.

Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_33 від 21.07.2022 № КСЕ-19/111-22/14601-БЛ спусковий механізм наданого на дослідження знаряддя злочину - пістолета «ТТ», № НОМЕР_3 - одинарної дії, дозволяє вести тільки одиночний вогонь з попереднім взведенням курка. Механізм видалення складається з двоплечого викидача, відбивача і через вікно в правій частині кожух-затвора здійснюється викидання стріляної гільзи.

За таких обставин гільзи від стріляних набоїв, враховуючи вищевказані конструктивні характеристики пістолета «ТТ», викидаються справа та вгору, тобто мали би пошкодити внутрішнє оздоблення автомобіля «Mitsubishi Pajero» та залишитися у його салоні.

У той же час, при огляді місця події п'ять гільз від здійснених ОСОБА_12 пострілів виявлені на землі, поруч із тілами ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Огляд автомобіля «Mitsubishi Pajero», результати якого зафіксовані у протоколі від 08.04.2022, жодної гільзи у салоні не виявив.

Крім того, аналіз показань обвинуваченого свідчить, що у момент пострілу ОСОБА_16 мав би утримувати ОСОБА_12 своєю правою рукою, зігнутою у ліктьовому суглобі, за шию, намагаючись витягнути ОСОБА_12 з машини. Отже, за таких обставин, їх голови мали би перебувати майже впритул або на дуже близькій відстані одна до одної, а при цьому ОСОБА_15 тягнувся правою рукою до замка запалювання, щоб забрати ключ, що також вимагає часткового проникнення загиблого ОСОБА_15 до салону автомобіля, з поверненням до водія правою боковою або потиличною частиною голови. Наведене свідчить, що обидва загиблих перебували на незначній відстані від обвинуваченого.

Постріли з такої короткої дистанції мали би утворити у місцях вхідних кульових поранень сліди термічного опіку, однак судово-медичними експертизами трупів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 такі ушкодження не виявлені.

Відповідно до висновку експертного дослідження від 21.06.2022 № 191, яке є частиною висновку судового експерта ОСОБА_30 від 23.06.2022 № 077 при судово-медичному криміналістичному дослідженні клаптика шкіри з ділянки лівого плечового суглобу з тіла трупа ОСОБА_15 виявлено одне наскрізне ушкодження з ознаками вогнепального, яке є вхідним вогнепальним і спричинене від пробивної дії вогнепального снаряду. Додаткових факторів пострілу, які б свідчили про близьку дистанцію пострілу, не виявлено.

Згідно з висновком експертного дослідження від 09.05.2022 № 192, яке є частиною висновку судового експерта ОСОБА_30 від 23.06.2022 № 065 при зовнішньому судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_16 серед іншого на лобі ліворуч виявлена рана неправильної форми, розмірами 1,5х1 см, краї рани осаднені, з крововиливами, дефект «мінус тканина».

Допитаний судом судовий експерт ОСОБА_31 підтвердив, що ушкодження, характерні для пострілу з близької відстані, на трупах загиблих ним не виявлені.

Також експерт ОСОБА_31 підтвердив, що наявні на трупах ОСОБА_15 та ОСОБА_16 тілесні ушкодження могли утворитись за обставин, що навела свідок ОСОБА_17 під час проведеного з нею слідчого експерименту, оскільки з показань останньої слідує, що обвинувачений стояв біля дверей автомобіля та з цього положення здійснив кілька пострілів.

Суд, оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_17 у частині, що стосуються дій загиблих та обвинуваченого під час їх конфлікту, враховує також таке.

Згідно з висновком експерта КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_31 від 05.07.2022 № 084 при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_16 серед іншого виявлене наскрізне проникаюче вхідне вогнепальне кульове поранення поперекової ділянки праворуч з утворенням косо-вертикального раневого каналу, з ушкодженням правої нирки, печінки, серця, лівої легені, з вихідним отвором у верхній третині бокової поверхні грудної клітки ліворуч. Дане вогнепальне поранення утворилось прижиттєво, від дії вогнепальної зброї, а саме, кулі, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Отже, раневий канал починається від вхідного поранення поперекової ділянки праворуч (вхідний отвір), пошкоджує праву нирку, печінку, серце, ліву легеню та закінчується у верхній третині бокової поверхні грудної клітини ліворуч (вихідний отвір).

Тобто, раневий канал починається від поперекової області та закінчується в області бокової частини грудної клітки, що свідчить про напрямок руху кулі знизу уверх.

Співставлення розташування тіла ОСОБА_16 у лежачому положенні, лівою боковою частиною на землі, зафіксоване під час огляду місця події 08.04.2022, з вищеописаним кульовим пораненням, яке утворило косо-вертикальний рановий канал, що йде знизу до верху, дає підстави для висновку, що це поранення ОСОБА_16 не міг отримати у момент свого перебування у вертикальному положенні з розташуванням поруч з сидячим на місці водія ОСОБА_12 .

Напрямок раневого каналу з достатньою переконливістю свідчить, що ОСОБА_16 під час отримання вказаного поранення перебував горизонтально, у положенні лежачи, був повернутий до травмуючого предмета (кулі) правою задньою частиною тіла, тобто саме так, як виявлено його труп під час проведення огляду місця події.

Отже, постріл у вказану частину тіла загиблого ОСОБА_16 здійснений ОСОБА_12 у момент, коли ОСОБА_16 перебував у положенні лежачи, був повернутий обличчям до землі та спиною до травмуючого предмета, тобто не створював будь-якої небезпеки для обвинуваченого та/або свідка ОСОБА_17 .

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 23.06.2022 № 077 труп ОСОБА_15 , крім інших ушкоджень, має вхідне наскрізне вогнепальне поранення верхньої третини бокової поверхні лівого стегна з утворенням раневого каналу, який проходить косо-горизонтально зліва направо та дещо ззаду до переду, з ушкодженням стегнової кістки та вихідною раною на передній поверхні лівого стегна.

Зазначене тілесне ушкодження, розташування вхідної (ззаду) та вихідної рани (спереду) говорить, що у момент отримання цього ушкодження ОСОБА_15 перебував у лежачому положенні, повернутий лівою боковою частиною тіла до травмуючого предмета.

Наведене спростовує показання обвинуваченого ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_17 щодо взаємного розташування ОСОБА_12 та ОСОБА_15 у момент отримання останнім вказаного тілесного ушкодження, а також підтверджує неможливість здійснення ОСОБА_15 фізичного впливу такого ступеню, який би був небезпечним для обвинуваченого та зазначеного свідка.

Суд також бере до уваги, що обвинувачений під час його допиту судом, а також свідок ОСОБА_17 під час слідчого експерименту та допиту у суді стверджували, що постріли у ОСОБА_15 та ОСОБА_16 здійснені ОСОБА_12 у момент, коли загиблі перебували у безпосередній близькості від водійських дверей автомобіля «Mitsubishi Pajero».

Отже, у результаті отримання ними кульових поранень вони мали би впасти на землю саме у цьому місці - в районі дверей водія зазначеного транспортного засобу. Однак наявність велосипеда на ногах ОСОБА_16 , бронежилета під тілом ОСОБА_15 , рюкзаку поруч з останнім свідчать, що у момент пострілів обидва загиблих не перебували біля дверей водія, таким чином не могли вчиняти щодо обвинуваченого дій, які б створювали загрозу для нього та свідка ОСОБА_17 .

Суд також не знаходить правдивими доводи обвинуваченого у частині того, що він сприймав дії ОСОБА_15 та ОСОБА_16 як можливий напад диверсійно-розвідувальної групи.

Зазначений висновок ґрунтується на тому, що ОСОБА_12 після свого повернення до будинку ОСОБА_18 , тобто усього через кілька хвилин після події, у спілкуванні зі свідком ОСОБА_19 повідомив, що застрелив двох цивільних. Тобто, вже за кілька хвилин після події зазначив, що загиблі були цивільними особами і це йому було зрозуміло.

Доводи обвинуваченого про причетність ОСОБА_15 та ОСОБА_16 до диверсійно-розвідувальної групи спростовуються самими обставинами події злочину.

Зокрема, відкрите перебування загиблих в денний час в центрі села, на велосипеді та автомобілі, без будь-яких засобів конспірації чи маскування, подальше переслідування ними без зброї та інших засобів ураження автомобіля ОСОБА_12 , зміст спілкування обвинуваченого з ОСОБА_15 , який вимагав пояснень щодо перебування обвинуваченого у селі, говорить про хибність та безпідставність тверджень обвинуваченого.

Наведене доводить, що зазначені доводи обвинуваченого є намаганням створити штучні підстави для виправдання його злочинних дій стосовно загиблих.

Разом з тим, саме у загиблих, які були членами підрозділу місцевої територіальної оборони, були підстави для вжиття заходів щодо встановлення особи обвинуваченого, який на початковому етапі оголошеного 24.02.2022 у країні воєнного стану пересувався селом на позашляховику, з недержавними номерними знаками, при цьому у салоні автомобіля ОСОБА_15 виявлена значна кількість зброї та боєприпасів, обвинувачений, який до того ж був вдягнутим у цивільний одяг (спортивний костюм), не підкорявся вимогам ОСОБА_15 .

Суд вважає, що показання обвинуваченого, надані під час судового розгляду, спрямовані на спотворення фактичних обставин події з метою хибного сприйняття судом реальних мотивів дій обвинуваченого.

Додатковим підтвердженням такого висновку суд вважає відмову ОСОБА_12 від давання показань під час досудового розслідування.

Колегія суддів враховує, що кримінальним процесуальним законом підозрюваному, обвинуваченому надано право не говорити нічого з приводу підозри, обвинувачення.

У той же час, непослідовним та нелогічним є рішення не повідомити, а фактично приховати від органу досудового розслідування обставини події, які безумовно, мали би виправдовувати дії обвинуваченого.

Вказана поведінка у сукупністю з іншими, встановленими судом фактами, свідчить про намагання обвинуваченого скористатися своїм процесуальним правом з метою зашкодити органу розслідування установити реальні обставини вчинення злочину.

Частиною 3 ст. 27 Конституції України, ст.36 КК України передбачене право кожної особи на необхідну оборону, що спрямоване на забезпечення можливості захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань

Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров'я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання.

Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони зумовлена, зокрема, захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.

Суд, досліджуючи питання кваліфікації інкримінованого ОСОБА_12 злочину, пов'язаного з вбивством двох осіб, враховує конкретні обставини справи, а саме те, що ОСОБА_16 участі у діях, спрямованих на створення загрози здоров'ю та життю щодо обвинуваченого та/або свідка ОСОБА_17 , не брав, з боку ОСОБА_15 також було відсутнє суспільно небезпечне посягання такого ступеню небезпеки, яке б надавало обвинуваченому право на необхідну оборону.

Отже, обраний обвинуваченим спосіб захисту, явно та очевидно не відповідав рівню створюваної ОСОБА_15 небезпеки.

Таким чином, визначальним у поведінці обвинуваченого було не відвернення нападу та захист життя та здоров'я, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), що виключає необхідну оборону.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що доводи обвинуваченого щодо його перебування у стані необхідної оборони є неспроможними, спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Також неспроможними є доводи сторони захисту щодо перебування обвинуваченого у стані неосудності через неможливість усвідомлювати ОСОБА_12 свої дії та керувати ними.

Так, відповідно до висновку експертів ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» ОСОБА_34 та ОСОБА_35 від 14.06.2022 № 183, згідно з наданими для експертизи матеріалами, а також результатами обстеження, ОСОБА_12 08.04.2022 не знаходився у стані психозу, недоумства, тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. Про це свідчить те, що у нього у зазначений період було збережене орієнтування в оточуючому, його поведінка залишалась активною, цілеспрямованою, його дії співвідносилися з реальною ситуацією, носили достатньо послідовний характер, він був здатний здійснювати складні поетапні дії, у його поведінці не спостерігалося ознак маячні, розладів сприйняття, порушеної свідомості.

Отже, за своїм психічним станом у період часу вчинення інкримінованого обвинуваченому правопорушення, а також на час проведення експертного дослідження він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Однак виявляв ознаки органічного ураження головного мозку травматичного генезу з емоційно-вольовими порушеннями, епісиндромом в анамнезі.

Наявні у ОСОБА_12 емоційна лабільність, підвищена вразливість та дратівливість у проблемних ситуаціях, схильність до фіксацій, загострене почуття справедливості знайшли своє відображення в ситуації правопорушення, яке досліджується за провадженням.

Крім того, відповідно до висновку комісії експертів ДУ «Інституту судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» ОСОБА_36 та ОСОБА_37 від 10.12.2024 ОСОБА_12 на момент скоєння інкримінованих йому дій, а саме - вбивства ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , у будь-якому вираженому емоційному стані, що суттєво вплинув на його свідомість і поведінку, не перебував.

Обвинувачений у момент вбивства ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, які можуть розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання, не перебував.

Крім того, ОСОБА_12 у момент вбивства ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання не перебував.

Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.

Отже, для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд, ретельно дослідивши докази та доводи сторони захисту, дійшов висновку, що надані суду показання обвинуваченого спростовуються іншими доказами, які судом також уважно вивчені та глибоко проаналізовані.

Суд констатує, що докази сторони обвинувачення є логічними, як у цілому, так і в окремих деталях узгоджуються між собою, підтверджуються об'єктивно встановленими обставинами та дослідженими доказами. Тоді як версія сторони захисту не лише суперечить версії обвинувачення, а й спростовується сукупністю доказів, які підтверджують вину ОСОБА_12 .

Суд, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши у відповідності до вимог ст. 94 КПК кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що вина ОСОБА_12 у скоєнні інкримінованого йому злочину доведена поза розумним сумнівом.

Дії ОСОБА_12 суд кваліфікує за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство двох осіб.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_12 на обліку у лікаря нарколога не перебуває, на обліку у лікаря психіатра перебуває з 2018 року, раніше судимий - 16.07.2012 Першотравневим районним судом м.Чернівці за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. (штраф не сплачений); 28.10.2020 Дарницьким районним судом м. Києва засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі на строк 2 роки, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, згідно з ч. 3 ст. 72 КК ухвалено вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16.07.2012 у виді штрафу у розмірі 850 грн. виконувати окремо.

Відповідно до службової характеристики солдат ОСОБА_12 зарекомендував себе посередньо, функціональні обов'язки та поставлені завдання виконує не завжди вчасно, на критику реагує адекватно, але не завжди робить правильні висновки.

За місцем реєстрації обвинувачений зарекомендував себе позитивно.

З вересня 2017 року ОСОБА_12 має статус учасника бойових дій.

Обставини, які відповідно до ст. 66, 67 КК України пом'якшують та/або обтяжують покарання, судом не встановлені.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно із ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною частиною статті закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

Таким чином, окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, оскільки категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права передусім є недискримінаційним підходом, та не є неупередженістю, оскільки це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину за ст. 12 КК України та межі покарання за санкцією статті Кримінального кодексу України відповідатимуть один одному, а і те, що покарання перебуватиме у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного, особою винного, що відповідає позиції Конституційного суду України (рішення від 02.11.2004) та Європейського суду з прав людини у справі «Скоппола проти Італії», що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання, суди повинні всебічно враховувати фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності та визначати тяжкість конкретних злочинів, враховуючи їх індивідуальний ступінь.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_12 злочину суд виходить з особливостей цього злочину та обставин його вчинення, а саме - умисна форма вини, особистісні мотив та мета, характер та ступінь наслідків - злочинне позбавлення життя двох осіб.

Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, покарання, призначене особі, за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Під час призначення покарання ОСОБА_12 суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України віднесений до категорії особливо тяжкого злочину.

У той же час, суд також бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який на момент вчинення злочину був військовослужбовцем, у зв'язку із збройною агресією проти України добровільно став на захист Батьківщини, є учасником бойових дій, в цілому позитивно характеризується за місцем проходження військової служби.

Суд також враховує, що дії ОСОБА_12 певною мірою були реакцією на дії ОСОБА_15 , який вважав, що має право на проведення огляду автомобіля обвинуваченого, тоді як сам ОСОБА_12 , будучи військовослужбовцем, правомірно володіючи зброєю та боєприпасами, був переконаний у протизаконності таких дій ОСОБА_15 .

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_12 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень неможливе без ізоляції від суспільства, тобто має бути пов'язано з призначенням йому покарання у виді позбавленням волі.

Довічне позбавлення волі призначається лише у випадках, спеціально передбачених КК України, і за умови, що суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк. Призначення цього покарання повинно мотивуватись у вироку з обов'язковим наведенням обставин, які, на думку суду, перешкоджають застосуванню позбавлення волі на певний строк.

З огляду на обставини вчинення злочину, його наслідки, а також враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає, що відповідати положенням ст. 65 КК буде рішення суду про призначення ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, що буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд також враховує, що злочин вчинений ОСОБА_12 у період іспитового строку, що відповідно до ч. 3 ст. 78 КК передбачає призначення йому покарання за правилами ст. 71, 72 КК.

Потерпілою ОСОБА_9 до обвинуваченого заявлений цивільний позов про стягнення на її користь моральної шкоди у розмірі 1 000 000 грн.

Вказаний цивільний позов є законним та обґрунтованим.

Відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка з поміж іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім'ї.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.

Статтею 1167 ЦК визначено, що моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки цим вироком ОСОБА_12 визнається винним в умисному вбивстві ОСОБА_16 , саме він має відшкодувати моральну шкоду, завдану злочином потерпілій ОСОБА_9 .

Так, при визначенні моральної шкоди суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховує глибину страждань матері загиблого ОСОБА_16 , якій смертю сина завдана глибока, невиправна душевна травма.

З огляду на зазначене, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_9 підлягає задоволенню.

Процесуальні витрати у загальній сумі 11 363, 71 грн., пов'язані з залученням судових експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання долі речових доказів необхідно вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Обговорюючи питання доцільності подальшого тримання обвинуваченого під вартою, суд відповідно до ст. 178 КПК України бере до уваги вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення, наявність значного ризику переховування обвинуваченого від суду.

Отже, відсутні підстави для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 115, ст. 64, 65, 71 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять ) років 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати за правилами ст. 72 КК України до призначеного за цим вироком покарання невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 28.10.2020, остаточно визначити до відбуття ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КК України вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16.07.2012 у виді штрафу у розмірі 850 грн. підлягає окремому виконанню.

Строк відбування ОСОБА_12 призначеного цим вироком покарання відраховувати з дня його затримання, тобто з 08 квітня 2022 року.

До набрання цим вироком законної сили застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_12 задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_5 ) моральну шкоду у сумі 1000 000 (один мільйон) грн.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави витрати на залучення судових експертів у сумі 11 363 (одинадцять тисяч триста шістдесят три) грн. 71 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2022 (справа № 362/1211/22) на майно, а саме: 5 пістолетних гільз, які поміщені до паперового конверту; 6 магазинів до автомату «АК», які поміщені до спецпакету INZ4060764; мобільний телефон «SAMSUNG», поміщений до спецпакету ЕXP0254630; ніж, поміщений до спецпакету ЕXР0254644; сумка з аптечкою, засобами гігієни та біноклем, поміщені до спецпакету INZ4060758; куртка з шевроном «АЙДАР», поміщена до спецпакету INZ4060763, скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2022 (справа № 362/1209/22) на майно, а саме: набої 12 калібру у кількості 8 шт., які поміщені до спецпакету INZ 3014526; набої 12 калібру у кількості 27 шт., які поміщені до спецпакету INZ 3014528; магазин з 1 патроном у середині, поміщений до спецпакету INZ 1045467; набої 12 калібру у кількості 6 шт., які поміщені до спецпакету INZ 3014527; набої 12 калібру у кількості 24 шт., які поміщені до спецпакету INZ 3014525; набої 12 калібру у кількості 71 шт., які поміщені до спецпакету INZ 3014524; пістолет «ТТ» (Тульський-Токарев), № НОМЕР_3 та 9 набоїв до нього, які поміщені до спецпакету INZ 3014529, скасувати.

Речові докази:

- патрони «7.62/39» у кількості 163 шт., які поміщені до спецпакету SUD3003601; патрони «7.62/39» у кількості 299 шт. , які поміщені до спецпакету SUD3003602; 2 запали УЗРГ-2, поміщені до спецпакету SUD1 128623; 2 корпуси гранати Ф1, поміщені до спецпакету SUD1128708; 2 рації, поміщені до спецпакету ЕXP0254643; 1 рація, поміщена до спецпакету ЕXР0254625; бронежилет з тактичною розгрузкою, поміщений до чорного поліетиленового пакету; 3 магазини з патронами калібру 7,62 у кількості 64 шт., поміщені до спецпакету INZ 4060734; ручна протитанкова установка з маркуванням «1340-25-152-8486 М72MK», поміщена до спецпакету INZ 4060730; автомат «АК 47», поміщений до спецпакету № INZ 274061764; магазин до автомата, у середині якого 40 патронів, поміщений до спецпакету INZ 40661763, транспортний засіб «Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_2 , набої 12 калібру у кількості 71 шт., поміщені до спецпакету INZ 3014524, 6 магазинів до автомату «АК», які поміщені до спецпакету INZ4060764, передані до військової частини НОМЕР_1 , залишити у розпорядженні останньої;

- мобільний телефон «REDMI», поміщений до спецпакету EXP0254632; автомобіль «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_4 , передані потерпілій ОСОБА_9 , залишити останній;

- мобільний телефон «SAMSUNG», поміщений до спецпакету ЕXP0254630, повернути потерпілій ОСОБА_10 ,

- 5 пістолетних гільз, які поміщені до паперового конверту; гіпсовий зліпок сліду колеса автомобіля, поміщений до спецпакету INZ 4060765; ніж, поміщений до спецпакету ЕXР0254644; кофту зеленого кольору, светр чорного кольору, футболку чорного кольору, кофту сірого кольору, реглан світло-голубого кольору, футболку сірого кольору, реглан темно-сірого кольору, джинси чорні з ременем чорного кольору, труси чорні «Аdidas», кросівки чорного кольору «Nike», шкарпетки зеленого кольору, які поміщені до спецпакетів № 7299989, № 7297248, № GSU4000930, знищити;

- сумку з аптечкою, засобами гігієни та біноклем, поміщену до спецпакету INZ4060758; куртку з шевроном «АЙДАР», поміщену до спецпакету INZ4060763, мобільний телефон «Redmi Note 6 Pro», IMEI: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 , у чохлі чорного кольору з sim-картами мобільних операторів «lifecell» НОМЕР_8 та «Київстар» НОМЕР_9 , який поміщені до паперового конверту, повернути ОСОБА_12

- набої 12 калібру у кількості 8 шт., поміщені до спецпакету INZ 3014526; набої 12 калібру у кількості 27 шт., поміщені до спецпакету INZ 3014528; магазин, у якому міститься один патрон, поміщений до спецпакету INZ 1045467; набої 12 калібру у кількості 6 шт., поміщені до спецпакету INZ 3014527; набої 12 калібру у кількості 24 шт., поміщені до спецпакету INZ 3014525; пістолет «ТТ» (Тульський-Токарев), № НОМЕР_3 ,та 9 набоїв до нього, поміщені до спецпакету INZ 3014529, передати до Центральної кулегільзотеки Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_38 ОСОБА_2

Попередній документ
132944047
Наступний документ
132944049
Інформація про рішення:
№ рішення: 132944048
№ справи: 761/14701/22
Дата рішення: 23.12.2025
Дата публікації: 29.12.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.12.2025)
Результат розгляду: розглянуто з постановленням вироку
Дата надходження: 01.08.2022
Розклад засідань:
29.08.2022 16:30 Шевченківський районний суд міста Києва
04.11.2022 11:00 Шевченківський районний суд міста Києва
14.12.2022 14:00 Шевченківський районний суд міста Києва
10.01.2023 12:30 Шевченківський районний суд міста Києва
23.01.2023 16:30 Шевченківський районний суд міста Києва
15.03.2023 16:00 Шевченківський районний суд міста Києва
26.04.2023 12:30 Шевченківський районний суд міста Києва
19.05.2023 14:00 Шевченківський районний суд міста Києва
22.06.2023 14:30 Шевченківський районний суд міста Києва
30.06.2023 11:00 Шевченківський районний суд міста Києва
11.08.2023 11:00 Шевченківський районний суд міста Києва
17.08.2023 13:30 Шевченківський районний суд міста Києва
23.08.2023 16:00 Шевченківський районний суд міста Києва
03.10.2023 15:30 Шевченківський районний суд міста Києва
12.10.2023 15:30 Шевченківський районний суд міста Києва
16.11.2023 15:30 Шевченківський районний суд міста Києва
28.11.2023 16:00 Шевченківський районний суд міста Києва
01.12.2023 12:30 Шевченківський районний суд міста Києва
20.12.2023 12:00 Шевченківський районний суд міста Києва
25.01.2024 15:00 Шевченківський районний суд міста Києва
01.02.2024 13:00 Шевченківський районний суд міста Києва
15.02.2024 13:00 Шевченківський районний суд міста Києва
19.03.2024 13:00 Шевченківський районний суд міста Києва
15.04.2024 13:00 Шевченківський районний суд міста Києва
25.04.2024 15:30 Шевченківський районний суд міста Києва
17.06.2024 16:00 Шевченківський районний суд міста Києва
18.06.2024 16:00 Шевченківський районний суд міста Києва
19.06.2024 16:00 Шевченківський районний суд міста Києва
13.08.2024 15:00 Шевченківський районний суд міста Києва
27.09.2024 12:00 Шевченківський районний суд міста Києва
31.10.2024 15:00 Шевченківський районний суд міста Києва
01.11.2024 13:00 Шевченківський районний суд міста Києва
13.11.2024 16:00 Шевченківський районний суд міста Києва
16.12.2024 14:30 Шевченківський районний суд міста Києва
22.01.2025 13:00 Шевченківський районний суд міста Києва
06.02.2025 15:30 Шевченківський районний суд міста Києва
27.03.2025 16:00 Шевченківський районний суд міста Києва
29.04.2025 14:30 Шевченківський районний суд міста Києва
21.05.2025 11:00 Шевченківський районний суд міста Києва
10.06.2025 12:00 Шевченківський районний суд міста Києва
23.06.2025 13:00 Шевченківський районний суд міста Києва
12.08.2025 16:00 Шевченківський районний суд міста Києва
24.09.2025 11:00 Шевченківський районний суд міста Києва
26.09.2025 12:00 Шевченківський районний суд міста Києва
14.10.2025 15:00 Шевченківський районний суд міста Києва
28.10.2025 16:15 Шевченківський районний суд міста Києва
21.11.2025 14:00 Шевченківський районний суд міста Києва
11.12.2025 15:30 Шевченківський районний суд міста Києва
22.12.2025 16:40 Шевченківський районний суд міста Києва