Справа № 758/9691/25
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
20 листопада 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б, , розглянувши цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором
Акціонерне товариство «Сенс Банк» (надалі за текстом - позивач, позикодавець) звернулось до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач, позичальник), про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладеного з позивачем Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631493436 від 16.10.2020 року, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача 379336,99 грн., з яких: 277840,10 грн - прострочене тіло кредиту, 101495,69 грн - відсотки за користування кредитом, 1,20 грн - овердрафт (несанкціонована заборгованість).
Ухвалою Суду від 30.06.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
У судове засідання 12.08.2025 сторони не прибули.
Від відповідача до суду відзив не надходив.
Позивач у своїй заяві про розгляд справи без участі від 11.08.2025 не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, наявні передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України підстави для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631493436 від 16.10.2020 року. Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (далі Договір), що укладений між мною та Банком. Нижче зазначаю умови для укладення Угоди:
- тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії;
- найменування продукту - «RED»;
- мета кредиту - споживчі цілі;
- максимальна сума кредиту - у розмірі 200 000 грн;
- процентна ставка - 39,99 % річних;
- тип процентної ставки - фіксована;
- тип картки - MasterCard Debit World;
- порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового; мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.
За змістом розділу 3 "Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача" Паспорту споживчого кредиту, сума/ліміт кредиту - 75 000 грн, строк кредитування - 12 з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов Договору, можливі види (форми) забезпечення кредиту - без забезпечення, максимальна сума кредиту - 200 000 грн.
За змістом розділу 4 "Інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача" Паспорту споживчого кредиту: процентна ставка - 39,99 % річних; строк внесення платежу - до 30 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем відкриття картки; сума щомісячного платежу 863,00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 43,22 % річних.
Згідно розділу 5 "Порядок повернення кредиту" Паспорту споживчого кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення: щомісячно, але не менш як сума обов'язкового мінімального платежу - 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.
У розділу 6 "Додаткова інформація" Паспорту споживчого кредиту передбачено наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит: пеня - 39,99 %; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - 39,99 %; штраф за прострочення внесення суми мінімального платежу, одноразово за кожний факт виникнення прострочки - 100 грн в день виникнення прострочки, 300 грн в разі, якщо сума простроченої заборгованості не погашена протягом 5 робочих днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином вбачається, що з огляду на те, що умови правочину були визначені позивачем у стандартній формі (формулярі), а відповідач прийняв їх шляхом підписання оферти та прийняття акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії без можливості внесення змін, слід дійти висновку, що між сторонами було укладено договір приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором позикодавець або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку що даний договір за своєю правовою природою є договором кредиту на виконання вимог якого позикодавець згідно розрахунку нараховує позичальнику заборгованість , що підтверджується випискою по рахунку відповідача № НОМЕР_1 за розрахунковий період з 16.10.2020 по 17.04.2024.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом від позивача станом на 17.04.2024 року заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 277 841,30 грн.
Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позикодавець за період з 16.10.2020 по 16.04.2024 нарахував позичальнику проценти, заборгованість за якими, враховуючи суми часткового погашення відповідачем складає 101 495,69 грн.
Враховуючи вказані положення законодавства та умови Договору кредиту, суд приходить до висновку про правомірне нарахування процентів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до умов Договору строк повернення кредиту є таким, що настав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту в передбачені строки не виконав, а відтак, станом на 16.04.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 379336,99 грн., з яких: 277 841,30 грн - прострочене тіло кредиту, 101495,69 грн - відсотки за користування кредитом (які нараховані за період з 16.10.2020 по 16.04.2024), що відображено у наданому позикодавцем розрахунку.
Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату ухвалення рішення обов'язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за кредитом в розмірі 379 336,99грн. перед позикодавцем належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги позивача в частині стягнення коштів з відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В своїй позивній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 30 377,95 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ДП №2964 адвокат Лайфер Анастасія Олегівна (надалі за текстом - адвокат) та Довіреності №023780/25 від 03.02.2025 надає правову допомогу позивачу.
28.01.2025 між АТ «Сенс Банк» та адвокатом було укладено Договір про надання послуг № 1006 (надалі за текстом - Договір послуг) відповідно до умов якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Водночас, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази приймання-передачі послуг правничої допомоги (акт надання послуг) та понесення (оплати) наданої правничої допомоги, а відтак, суд відмовляє у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 377,95 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-
Позов акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити повністю;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» 277 841 (двісті сімдесят сім тисяч вісімсот сорок одну) гривню 30 копійок тіла кредиту, 101 495 (сто одну тисячу чотириста дев'яносто п'ять) гривні 69 копійок процентів та судовий збір у розмірі 4 552 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 04 копійки;
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство«Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714);
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду;
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В.В. Гребенюк