ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 761/466/21
провадження № 2-а/753/426/25
"24" грудня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Київ Заставенко М.О., розглядаючи матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Посадової особи - Начальника віпс (тип А) впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 капітана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
16.12.2025 до суду за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Посадової особи - Начальника віпс (тип А) впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 капітана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.
Разом з позовним позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що вона тимчасово не працює, має на утриманні малолітню дитину, має труднощі зі сплатою судового збору.
Суд вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовитися у зв'язку з наступним.
У відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю хвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити оплату судових витрат на визначений строк
Правові засади управління судовим збором, платників, об'єктів та розмірів ставок судового збору, порядку сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю похвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити оплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до похвали судового рішення у справі за такими умовами: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами з: а) військовослужбовцями; б) батьками, які мають дитину віком до чотирьох років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків виключається з оплати аліментів; в) одинокими матері (батьками), які мають дитину віком до чотирьох років або дитину з інвалідністю; є) членами малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; г) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та особа, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від плати, національного судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки суду повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розподілу ними без значного збільшення фінансового стану (рішення у справах «Князь проти Польщі», «Єдамські та Єдамська проти Польщі», від 26.07.2005).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18 зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосовуючи конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначивши, що питання щодо збільшення, зменшення розміру, відстрочення чи розширення сплати судового збору осіб, які не вказані в Стаття 5, або у справах із предметом спори, не охопленим статтею 5, є правом, і не обов'язковим суду навіть за наявності умов для такого обмеження, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі № 338/158/19 зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення плати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його плати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, особа, яка заявляє про відповідне закриття, згідно зі статтею 9 КАС України, повинна навести причини та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкодовує сплатити нею судовий збір у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для відстрочення виплати судового збору з оцінюванням фінансового стану особи, звертається до суду з вимогою про збільшення її від виплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його виплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного збільшення фінансового стану (рішення у справах «Князь проти Польщі», «Єдамські та Єдамська проти Польщі» від 26.07.2005).
На підтвердження неможливості сплатити судовий збір позивачем до позову додано копію свідоцтва про народження дитини.
Однак, такий документ не є безперечним і достатнім доказом скрутного майнового стану позивача та не підтверджує достовірно тієї обставини, що позивач не може сплатити судовий збір, оскільки нею не додано доказів про наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх об'єму, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними, відсутність коштів на банківських рахунках Наявність дитини жодним чином не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, позивачем не надано відповідних доказів на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
За таких обставин, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенням не підлягає.
Варто позначити, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору не може вважатись обмеженням позивача доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа Креуз проти Польщі, право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додати документ про оплату судового збору у встановленому порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави для звільнення від плати судового збору відповідно до закону.
Суд роз'яснює позивачу, за поданнм до суду позовної заявии про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень їй необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подання позовної заяви складало 454 грн.
Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з цим, суд роз'яснює позивачу, що їй в установлені в ухвалі строки слід усунути вищенаведені недоліки шляхом подання до суду документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме повернення позивач.
Керуючись ст.ст. 12, 161, 169, 286 КАС України, суддя
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Посадової особи - Начальника віпс (тип А) впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 капітана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копій ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заявки у строки, встановлений судом, заяваа вважається неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала оскарження не підлягає.
Суддя М.О.Заставенко