Справа № 546/173/23 Номер провадження 22-з/814/292/25 Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
24 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
Розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2025 року по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області 21 лютого 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як процесуальний правонаступник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області; Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях;Решетилівська міська рада, як орган місцевого самоврядування; Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Решетилівської міської ради Полтавської області, третя особа на стороні позивача: прокурор Полтавської обласної прокуратури, як представник інтересів Держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання співвласником на праві спільної сумісної власності спільного майна нежитлової будівлі
Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2025 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області 21 лютого 2024 року - залишено без змін.
02 грудня 2025 року до Полтавського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описок допущених в мотивувальній частині постанови Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2025 року, в частині викладення тексту постанови слідуючим чином:
-Абзац: “У зв'язку з тим, що позивач купила частку будівлі, а не частку приміщення, то у її договорі купівлі-продажу є посилання на Земельний кодекс України»
Слід викласти таким чином : “У зв'язку з тим, що позивач купила частку будівлі, а не частку НЕЖИТЛОВОГО приміщення, то у її договорі купівлі-продажу є посилання на Земельний кодекс України».
-Абзац: “З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 згідно договору купівліпродажу від 15.11.2005, посвідченого 15.11.2005, державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. на праві спільної часткової власності належить 71/1000 частка нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ».
Слід викласти таким чином: “З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 15.11.2005, посвідченого 15.11.2005, державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. на праві спільної часткової власності належить 71/1000 частка НЕЖИТЛОВОЇ БУДІВЛІ, РОЗТАШОВАНОЇ за адресою: АДРЕСА_1 ».
-Абзац: “Окрім того, зазначене нежитлове приміщення на праві спільної часткової власності належить: ОСОБА_2 (розмір частки: 301/1000), Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області (розмір частки: 144/1000), ОСОБА_3 (розмір частки: 77/1000), ОСОБА_4 (розмір частки: 257/1000), Полтавському обласному відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності (розмір частки: 144/1000), Підприємству Решетилівської райспоживспілки «Решетилівський райкоопзаготпром» (розмір частки: 635/1000), ОСОБА_5 (розмір частки: 3/20), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 321342114 від 29.01.2023 (а.с. 29-32)»
Слід викласти таким чином: “Окрім того, зазначене нежитлове приміщення на праві спільної часткової власності належить: ОСОБА_2 (розмір частки: 301/1000), Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області (розмір частки: 144/1000), ОСОБА_3 (розмір частки: 77/1000), ОСОБА_4 (розмір частки: 257/1000), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 321342114 від 29.01.2023 (а.с. 29-32)».
-Абзац: “Установивши, що частки права власності позивача та відповідачів у спірному об'єкті нерухомості є визначеними , і , що позивач, не оспорюючи в судовому порядку право спільної часткової власності відповідача ОСОБА_2 , без встановлення порядку користування між ними нежитловими приміщеннями, які вони мають на праві спільної часткової власності, просить суд позбавити відповідача Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.12.2025 3 права на спільну часткову власність без згоди останнього, змінити на інший вид власності, що є не належним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову»
На думку заявника вказаний абзац необхідно виключити із тексту постанови.
Так, відповідно до ч.1 ст.269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи заяви, колегія суддів вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Описка - це помилка, яка пов'язана з неправильним написанням слів у тексті судового рішення. Виправленню підлягають виключно ті описки, які істотно впливають на суть прийнятого судового рішення та його виконання. Такими описками, зокрема, можуть бути: неправильне написання прізвищ, імен, по-батькові, найменувань учасників судового процесу, найменувань та адрес знаходження спірного майна, встановлених дат та строків тощо.
Тобто, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо).
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам, зокрема, роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3 (провадження № 12-6гс20) вказала на те, що правила статті процесуального законодавства, яка регламентує виправлення описок, передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання.
Щодо меж повноважень судів виправляти описки в своїх рішеннях та щодо можливості при цьому судами змінювати ухвалені ними рішення Верховний Суд зробив свій правовий висновок в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц, у якій дійшов висновку, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
За змістом наведеної вище заяви про виправлення описки вбачається, що фактично заявник просив змінити мотивувальну частину постанови, викласти її в іншій редакції, що є недопустимим у порядку виправлення описки.
Таким чином, диспозиція вказаних норм не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що вимоги заяви про виправлення описки фактично зводяться до зміни мотивувальної частини судового рішення, яке набрало законної сили, а зазначені заявником підстави для виправлення описки в судовому рішенні, не можуть вважатися опискою у розумінні положень ст. 269 ЦПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки відмовити.
Керуючись ст.269ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2025 року - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В. М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов