Справа № 524/13074/24 Номер провадження 22-ц/814/2407/25Головуючий у 1-й інстанції Ковальчук Т.М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
15 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Дряниці Ю. В., Карпушина Г. Л.,
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Котишин Ірини Богданівни
на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2025 року, ухвалене в місті Кременчук під головуванням судді Ковальчук Т. М.
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 96161547000 від 03.02.2020 у розмірі 28 489,84 грн, а також 2 422,40 грн понесених по справі судових витрат зі сплати судового збору.
Позов мотивовано тим, що 03.02.2020 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96161547000, згідно умов якого останній отримав грошові кошти у розмірі 12 544 грн строком до 03.02.2022.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти в обсязі та на строк, визначені договором.
У порушення своїх зобов'язань відповідач своєчасно та у повному обсязі кредит не повернув, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 28 489,84 грн, яка складається з 17 793,31 грн заборгованості за тілом кредиту та 10 696,53 грн заборгованості за процентами.
У подальшому між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 252 від 29.08.2023, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 96161547000 від 03.02.2020.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» неодноразово вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення досудової вимоги, проте відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2025 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження отримання кредитних коштів, їх розміру та наявності заборгованості.
Не погодившись з даним рішенням суду, представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідач був належним чином проінформований з умовами договору і погодився з ними шляхом його підписання.
Вказує, що на підтвердження відкриття рахунку позивачем долучено до позовної заяви довідку про рух коштів по рахунку відповідача, що за своєю сутністю є випискою по рахунку за кредитним договором № 96161547000 від 03.02.2020 та надані виписки відображають рух коштів з 11.09.2021, у зв'язку з тим, що саме з цього моменту позичальник почав використовувати відкритий банком картковий рахунок.
Крім того, зауважує, що згідно витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 252 від 29.08.2023, виділяється дата укладення кредитного договору - 03.02.2020 та дата надання кредиту «Кредитна картка» (дата встановлення кредитного ліміту) - 20.09.2021.
Наголошує також, що позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № 96161547000 від 03.02.2020, який підтверджує суму боргу, а також рух коштів по рахунку. Розрахунок заборгованості містить усі необхідні відомості для того, аби ідентифікувати його як такий, що підтверджує суму боргу саме по цьому кредитному договору, адже містить відомості про позичальника та номер і дату кредитного договору. Посилання на те, що детальний розрахунок заборгованості не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку є безпідставним.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 з метою отримання кредиту звернувся до АТ «УкрСиббанк» та 03 лютого 2020 року підписав Анкету-заявку на надання споживчого кредиту та його умов (а. с. 8).
03 лютого 2020 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96161547000.
Згідно пункту 4.1 Договору банк відкриває позичальнику та обслуговує на умовах тарифного плану Картка з лімітом «Картка Sуперпокупця 55% Grase», окремий поточний рахунок № НОМЕР_1 , до якого випускається платіжна картка у національній валюті України, який використовується та обслуговується згідно цього договору та Правил. Сторони домовились, що цей договір містить заяву клієнта на відкриття карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається.
Відповідно до пункту 4.2. Договору, сума ліміту кредитування до 50 000 грн, строк дії ліміту кредитування становить 24 місяці з дати встановлення ліміту (з можливістю подальшої пролонгації); процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки - 55,00% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями - 55,00% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями, для яких діє пільговий період - 0,0001% річних.
Факт користування позичальником кредитними коштами на картковому рахунку підтверджується випискою з карткового рахунку № НОМЕР_1 за період з 11.09.2021 по 10.10.2023 (а. с. 17-44).
29 серпня 2023 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 252, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №96161547000 від 03.02.2020 на суму заборгованості 28 489,84 грн, яка складається з: 17 793,31 грн - заборгованості за тілом кредиту; 10 696,53 грн - заборгованості за процентами (а. с. 52).
Відповідно до платіжної інструкції від 29.08.2023 № 72475 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатив АТ «Укрсиббанк» суму фінансування під відступлене право вимоги згідно з договором факторингу № 252 у розмірі 3 484 823,94 грн (а. с. 54).
З метою досудового врегулювання спору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направляло на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу за вих. № 11645 від 28.10.2024, в якій повідомило про відступлення права вимоги та вимагало погашення заборгованості (а. с. 55). Доказів отримання відповідачем даної вимоги матеріали справи не містять.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами факт отримання відповідачем кредитних коштів та наявності у нього заборгованості, яка виникла внаслідок порушення ним умов кредитного договору, а також правильність розрахунку її розміру.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду дійшла наступних висновків.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За загальними правилами, передбаченими статтями 526-530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами та в установлений строк (термін).
У відповідності до частин першої статті 620 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією ( стаття 129 Конституції України).
Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Відповідно, цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і має навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі, яка переглядається апеляційним судом, встановлено, що Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96161547000 від 03.02.2020, який передбачає надання позичальнику ОСОБА_1 кредиту із встановленням кредитного ліміту на платіжну картку, укладено із додержанням обов'язкової письмової форми кредитного договору та виходячи з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України) та вимог статей 629, 526-530 ЦК України має виконуватись сторонами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги та розмір заборгованості, представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надав суду розрахунок, у якому зазначено, що розмір заборгованості за кредитом станом на дату подання позову складає 17 7793,31 грн, заборгованість за процентами по кредиту - 10 696,53 грн, загальний розмір боргу становить 28 489,84 грн (а. с. 46).
Також позивачем надано виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 картки Револьверна кредитна картка «Картка Sуперпокупця» з лімітом № НОМЕР_2 (строк дії ліміту 05.08.2025) за період з 11.09.2021 по 10.10.2023 (а. с. 17-45).
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Вказані норми є підставою для висновку про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 15 січня 2025 року у справі № 753/16762/15-ц (провадження № 61-7242 св 24).
Таким чином, банківська виписка по особовому рахунку є належним доказом отримання кредитних коштів, їх суми та розміру заборгованості.
З вказаних виписок про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 28.08.2023 на вказану картку було здійснено зарахування коштів в сумі 28 489,84 грн та у період з 11.09.2023 по 10.10.2023 заборгованість за вказаним кредитом на рахунку відповідача становила 0.00 грн (а. с. 43, 44).
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Договір факторингу № 252, за яким АТ «УкрСиббанк» передав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників щодо погашення (стягнення, повернення) заборгованості, що виникла на підставі кредитних договорів, згідно Реєстру боржників, у тому числі відносно ОСОБА_1 на суму 28 489,84 грн, укладено між клієнтом та фактором з оплатою суми фінансування під відступлення прав вимоги 29.08.2023, тоді як згідно виписки з рахунку відповідача ОСОБА_1 28.08.2023 відбулося списання банком заборгованості на таку ж суму - 28 489,84 грн, та в подальшому заборгованість не обліковувалась не первісним ні новим кредитором.
Вказане свідчить те, що право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96161547000 від 03.02.2020 на суму заборгованості 28 489,84 грн до позивача не перейшло, оскільки на момент переходу таких прав зобов'язання позичальника було припинено, а тому підстав для стягнення такої заборгованості судом немає.
Висновки суду першої інстанції про відсутність доказів надання відповідачу кредиту на правильність вирішення справи не впливають, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості у сумі 28 489,84 грн, наявність якої в установленому порядку позивачем не доведена.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу представника позивача необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Котишин Ірини Богданівни - залишити без задоволення.
Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді Ю. В. Дряниця
Г. Л. Карпушин