Справа № 161/25780/25 Провадження №11-сс/802/706/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
26 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
потерпілої - ОСОБА_9 ,
представника потерпілої - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_11 в інтересах підозрюваного на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2025 року щодо ОСОБА_8 (ЄРДР за № 12025030580002989),
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_12 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - керівником Волинської обласної прокуратури ОСОБА_13 звернулась до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гірка Полонка, Луцького району, Волинської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025030580002989.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_12 , застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 12 лютого 2026 року включно.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Вказує на те, що ні слідчим, ні прокурором не було надано жодних доказів про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Посилається на те, що ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку та проживає з батьками. Зазначає, що посилання слідчого судді, що підозрюваний може безперешкодно перетнути Державний кордон України з метою переховування від органів досудового розслідування та суду лише припущення, так як у підозрюваного навіть відсутній паспорт для перетину кордону. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу та просили змінити запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_8 на більш м'який, прокурора, який заперечував доводи апеляційної скарги і просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, потерпілу та її представника, які також просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно вимог ч.4 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч.1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України;
- наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, а саме: може переховуватись від органу досудового розслідування та суду задля уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків чи потерпілих та вчинити інше кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту;
- недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Як убачається з матеріалів провадження, 15 грудня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, яке є тяжким злочином та санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до десяти років.
Вирішуючи питання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в цілому мотивував своє рішення.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_8 підозри стверджується копіями матеріалів кримінального провадження, які додані до клопотання.
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, яке згідно ст.12 КК України є тяжким злочином та санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Посилання захисника про те, що ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності та є особою молодого віку не є безумовними підставами для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Також стороною захисту не надано жодних медичних даних про неможливість перебування підозрюваного ОСОБА_8 в умовах СІЗО.
За викладених обставин у сукупності апеляційний суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є недостатнім.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді