Справа № 761/4248/25
Провадження № 3/761/1564/2025
19 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Циктіч Віталій Михайлович, за участі секретаря судового засідання Степанюк К.М., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Акопян М.А., потерпілого - адвоката Бахарєва М.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у якій
гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, начальник відділу судового провадження з проблемних питань управління судово-претензійної роботи департаменту правового забезпечення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який працює за адресою - м. Київ вул. Січових Стрільців, б. 17, РНОКПП невідомий,
обвинувачується у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого ч. 5 ст.2123 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14.01.2025, серії ДН № 7, гр. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника відділу судового провадження з проблемних питань управління судово-претензійної роботи департаменту правового забезпечення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у порушення п. 1 ч. 1 ст. 20 та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відмовив у наданні інформації на адвокатський запит Бахарєва М.А .
На думку особи, яка склала протокол, вказаними діями гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст.2123 КУпАП.
У судовому засіданні захисник Акопян М.А. просила провадження у справі закрити, оскільки, на її думку, у діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому правопорушення, тому що останній не уповноважений на розгляд та надання відповіді на адвокатські запити, що надійшли до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Адвокат Бахарєв М.А. наполягав, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, тому просив піддати останнього адміністративному стягненню.
Суддя, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Акопян М.А. , адвоката Бахарєва М.А., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення від 14.01.2025, серії ДН № 7, долучені до нього матеріали, надані стороною захисту документи, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає, зокрема, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення обов'язково зазначаються суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У силу ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 5 ст.2123 КУпАП правопорушенням є неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит.
Отже, об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до названого Закону.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до ч. 2. ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Згідно з ч.3 ст.24 Закону відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до матеріалів справи адвокат Бахарєв М.А. 31.12.2024 звернувся з адвокатським запитом до начальника відділу судового провадження з проблемних питань управління судово-претензійної роботи департаменту правового забезпечення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1., у якому просив надати належним чином завірену копію письмової згоди (рішення наказу) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якою ОСОБА_1 надано повноваження як посадовій особі Фонду написати та підписати скаргу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на адвоката Осику С.В.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на електронну адресу адвоката Бахарєва М.А. надіслано лист-відповідь від 08.01.2025 № 60-193/25 за підписом в.о. директора-розпорядника Фонду ОСОБА_4 , де зазначено, що фонд є юридичною особою публічного права та не має статусу органу державної влади. Адвокатський запит, відповідно до вимог закону, може адресуватися виключно посадовим та службовим особам органу державної влади та місцевого самоврядування, в усіх інших випадках адвокатський запит повинен адресуватися підприємству, установі, організації, громадському об'єднанню. Скарга на адвоката Осику С.В. підписана не посадовою особою Фонду і стосується законодавства при оформленні ордеру адвоката, тому запитуваний документ не відноситься до інформації, необхідної адвокату для надання правової допомоги при розгляді скарги на Осику С.В .
Як вбачається з долученого знімку екрана (скріншоту) інформації із електронної скриньки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 08.01.2025 року о 15:33 відповідь на адвокатський запит направлена на електронну пошту адвоката Бахарєва М.А.
Крім того, суддею встановлено обґрунтованість посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не є посадовою або службовою особою органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, тому не мав обов'язку особисто надавати відповідь на адвокатський запит з огляду на таке.
Як зазначено вище, частиною 2 статті 24 Закону відповідь на адвокатський запит повинні надавати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань.
Як вбачається і даних офіційного Реєстру «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», організаційно-правова форма Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - державна організація (установа, заклад).
Згідно з ч.2 ст.81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб створено на виконання Указу Президента України від 10 вересня 1998 року № 996/98 «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків».
Відповідно до ч.1, 2, ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Зі змісту наведених вище положень нормативно-правових актів випливає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має статусу органу державної влади, хоч і створюється в силу приписів ст.81 ЦК України, розпорядженням такого органу.
Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має статус державної організації (установи), в Державному класифікаторі України (Класифікація організаційно-правових форм господарювання), орган державної влади та організація визначені окремими пунктами- 3.4.1 та 3.4.2, а відтак поняття «орган державної влади» та «державна організація» не є тотожними.
Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є органом державної влади.
Згідно з ч.8 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.
Частинами 1, 2 ст.11 вказаного вище Закону визначено, що виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду. Виконавча дирекція Фонду складається з семи членів. Директор - розпорядник Фонду та його заступники входять до складу виконавчої дирекції Фонду за посадою.
Таким чином, відповідно до вимог закону, відповідь на адвокатський запит повинен був надавати керівник державної організації (установи), директор-розпорядник або його заступники, як керівні органи Фонду.
Суддею встановлено, що адвокатський запит адресовано безпосередньо ОСОБА_1 , а не Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як державній організації, у той час, коли останній не є посадовою або службовою особою органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, тому не мав обов'язку особисто надавати відповідь на адвокатський запит.
Така відповідь в.о. директора-розпорядника ОСОБА_4 від 08.01.2025 за №60-1995/25 наявна в матеріалах справи, у той час, коли протокол про адміністративне правопорушення складено не щодо ОСОБА_4 , а стосовно ОСОБА_1 , який не є керівником Фонду.
За таких обставин ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-3 КУпАП.
Суддею також береться до уваги, що з 28.12.2024 по 07.01.2025 ОСОБА_1 перебував у щорічній основній відпустці, а відтак ОСОБА_1 не міг розглядати вказаний запит та готувати на нього відповідь.
Таким чином, відсутня вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП, у той час, коли в силу приписів ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 247 КУпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 2123, 247, 284 КУпАП, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 2123 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги чи подання прокурора.
Суддя В.М. Циктіч