Справа № 375/1575/19
Провадження № 2/758/1388/25
Категорія 67
19 грудня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Оболонській Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду за правилами позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з позовною заява, в якій просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 на підставі рішення Рокитянського районного суду Київської області від 04.12.2017 р. з 1/3 частини до 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Позов мотивований тим, що сторони перебували в шлюбі. Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 10.11.2017 р. у справі № 375/1438/17 шлюб між ними було розірвано, цим же рішенням було змінено прізвище відповідача на дошлюбне « ОСОБА_1 ». Від шлюбу мають сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу залишився проживати з відповідачем. Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 04.12.2017 р. у справі № 758/1439/17 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти утримання сина, ОСОБА_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів моїх доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 13.10.2017 р. до досягнення дитиною повноліття. Постановою старшого державного виконавця Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Козачук Н.А. від 27.12.2017 р. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 з виконання судового рішення про стягнення аліментів. Аліменти позивач сплачує в повному обсязі та вчасно, заборгованість зі сплати аліментів відсутня. На даний час існують обставини, у зв'язку із якими вважає, що розмір аліментів, які стягуються з нього підлягають зменшенню. 30 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено шлюб. Після реєстрації шлюбу її прізвище було змінено з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». ОСОБА_9 є інвалідом третьої групи, що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією. Відповідно до Виписки з історії хвороби стаціонарного хворого № 753 ОСОБА_9 страждає на цукровий діабет І типу та інші супутні захворювання. Стан здоров'я його дружини викликає необхідність постійного лікування та придбання лікарських засобів. Так, лише в період з травня по липень 2019 року було придбано лікарських препаратів та діагностичних засобів на загальну суму 6 794, 22 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями відповідних квитанцій та накладних. ОСОБА_9 працює в Білоцерківській спеціалізованій природно-математичній школі I-II ступенів № 16 Білоцерківської міської ради Київської області на посаді вихователя. Розмір отримуваної нею заробітної плати є занадто низьким для здійснення власного утримання та забезпечення лікування. Це, в свою чергу, призводить до необхідності надання ним матеріальної допомоги своїй дружині за рахунок своєї заробітної плати. Таким чином, щомісячне стягнення з нього аліментів на користь відповідача ставить його та його сім'ю у важке матеріальне становище.
Ухвалою Рокитянського районного суду Київської області від 21.08.2019 р. вищевказаний позов переданий до розгляду за підсудністю Подільському районному суду м.Києва.
Ухвалою від 04.11.2019 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом з призначенням розгляду за правилами загального провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 07.04.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
18.12.2025 р. відповідачем ОСОБА_2 було подано клопотання про передачу справи за підсудністю до Хаджибейського районного суду міста Одеси, посилаючись на те, що вона разом з дітьми, як внутрішньо переміщена особа має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Але, як вбачається з витягу відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київської області від 14.08.2019 р., оскільки на момент подачі позову відповідачка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що у Подільському районі. Тому справа підсудна Подільському районному суду міста Києва.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність.
В судове засідання відповідач не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подав заяву, в якій просила направити цивільну справу за підсудністю до Хаджибейського районного суду міста Одеси та розглянути заяву без її участі.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 10.11.2017 р. у справі № 375/1438/17 шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_10 було розірвано, після розірвання шлюбу було змінено прізвище відповідача на дошлюбне « ОСОБА_1 ».
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 04.12.2017 р. у справі № 758/1439/17 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 аліменти утримання сина, ОСОБА_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів моїх доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 13.10.2017 р. до досягнення дитиною повноліття.
Постановою старшого державного виконавця Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Козачук Н.А. від 27.12.2017 р. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 з виконання судового рішення про стягнення аліментів.
30 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, після реєстрації шлюбу її прізвище було змінено з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого Білоцерківським міськрайонним державної реєстрації цивільного стану головного територіального управління юстиції у Київській області від 30.11.2017 р.
ОСОБА_9 має інвалідність третьої групи з дитинства, що підтверджується довідкою МСЕК № АВ 10399262 від 21.02.2016 р.
Крім того, як вбачається з довідки МСЕК № АВ 10399262 від 21.02.2016 р. інвалідність встановлена на строк до 01.03.2020 року.
Відповідно до виписки з історії хвороби стаціонарного хворого № 753 від 05.08.2019 р. ОСОБА_9 страждає на цукровий діабет І типу та інші супутні захворювання.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, що після видачі Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 04.12.2017 р. у справі № 758/1439/17 на стягнення аліментів на утримання сина, ОСОБА_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів моїх доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 13.10.2017 р. до досягнення дитиною повноліття, також перебуває дружина, ОСОБА_9 , яка є інвалідом третьої групи, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією. Однак дана обставина не підтверджуються відповідними судовими рішеннями.
Вирішуючи питання визначення розміру аліментів, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст.51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.ст.182, 184 СК України).
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При розгляді справ вказаної категорії суд, вирішуючи питання про зменшення розміру аліментів, враховує чи відповідатиме зменшений розмір аліментів інтересам дітей сторін у справі, чи не ставить їх у несприятливі умови в частині матеріального забезпечення, погіршуючи положення самих дітей.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Законом України «Про державний бюджет на 2019 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років, встановлювався поетапно: 2027 грн з 1 січня 2019 року, 2118 грн з 1 липня, та 2218 грн з 1 грудня 2019 року.
Відповідно до ст.141 СК України мати та батько мають рівні обов'язки до дитини, в т.ч. і обов'язку її утримання.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про утримання своєї дружини та надані її медичні довідки, оскільки вони не є утриманцями в сенсі сімейного законодавства.
Згідно наданих документів, позивач є особою молодого, працездатного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Крім того, вирішуючи такий спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).
При цьому у новому розмірі аліменти мають сплачуватись з дня набрання рішенням законної сили, що узгоджується з положеннями абз.4 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що необхідно змінити розмір аліментів, які підлягають стягненню на користь ОСОБА_11 з ОСОБА_12 , стягнувши їх в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) останнього, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням законної сили.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу, що у кожній зі сторін по справі залишається до повноліття дитини право на звернення до суду в порядку ч.1 ст.192 СК України на зменшення або збільшення розміру аліментів за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
На підставі ст.51 Конституції України, ст.ст.141, 180, 182, 183 192 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-82, 141, 258-259, 263, 264-265, 268, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 );
відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 ).
Суддя Н. М. Ларіонова