Справа № 756/15669/25
Номер провадження № 1-кс/756/2787/25
17 грудня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 7 Оболонського районного суду міста Києва скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, винесеного 14.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105050001407,
02.10.2025 до Оболонського районного суду міста Києва надійшла ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, винесеного 14.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105050001407.
В обґрунтування скарги зазначено, що ВД Оболонського УП ГУНП в місті Києві здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 14.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105050001407, за фактом самоправних дій з боку ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС», ТОВ «2х2Фінанс», ТОВ «Депарк Групп», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та оцінювача ОСОБА_6 відносно нерухомого майна, належного ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Заявник вважає прийняте слідчим рішення передчасним, оскільки не проведено всіх необхідних, на думку заявника, слідчих (розшукових) дій, які підлягають обов'язковому встановленню при проведенні досудового розслідування, у зв'язку з чим, просив скасувати постанову про закриття провадження.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримала доводи, викладені в скарзі, просила її задовольнити в повному обсязі, скасувавши постанову дізнавача від 12.08.2025, аргументуючи це тим, що під час проведення досудового розслідування не було невиконані судові рішення, фактично не вжито усіх слідчих дій направлених для встановлення дійсних обставин та передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження доказів у межах кримінального провадження. На час судового розгляду скарги, нерухоме майно не вибуло з власності ОСОБА_4 , неправомірні дії нотаріуса та інших причетних осіб є предметом судових справ.
Прокурор у судове засідання не з'явився, був викликаний належним чином, однак через канцелярію суду подобав заяву про можливість проведення судового засідання за його відсутності.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12022105050001407 від 14.10.2022 слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 3 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 2ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»).
Згідно з ч.4 ст.284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанов про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року в справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Як вбачається з матеріалів скарги в провадженні дізнавача ВД Оболонського УП ГУНП України в м.Києві перебувало кримінальне провадження № №12022105050001407, від 14.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
Постановою дізнавача ВД Оболонського УП ГУНП України в м.Києві від 12.08.2025 вказане кримінальне провадження було закрито.
Частини 1, 2 ст. 22 КПК України передбачають, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала заява ОСОБА_4 від 01.09.2022 щодо самоправних дій відносно належного йому нерухомого майна.
Так, під час досудового розслідування було встановлено, що 31.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 посвідчено договір купівлі-продажу нерухомого майна в супереч заборони реєстраційних дій. Оскарження правомірності володіння предметом вказаного договору, дій нотаріуса щодо посвідчення угоди є предметом судових розглядів, за результатами яких прийнято рішення.
Отже, для прийняття рішення дізнавач повинен був дослідити зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Під час розслідування кримінального провадження, слідство прийшло до обґрунтованого висновку, що відомості, викладені у заяві про вчинення злочину не знайшли свого підтвердження в контексті статті 358 КК України, а саме не встановлено в діянні складу кримінального правопорушення
Твердження зазначені в матеріалах про вчинення кримінального правопорушення має абстрактний характер та ґрунтуються виключно на припущенні про існування певних фактів, тобто його суб'єктивній оцінці певних подій, адже жодних конкретних відомостей з цього приводу, які могли б бути перевірені в ході досудового розслідування, матеріали не містять. Ці твердження мають характер припущення, тобто не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення злочинів і що описані в висновку факти потребують перевірки засобами кримінального процесу. Таким чином, в даному кримінальному провадженні не встановлено складу кримінального правопорушення.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволення скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову дізнавача ВД Оболонського УП ГУНП в місті Києві від 12.08.2025 про закриття кримінального провадження, внесеного 14.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105050001407.
Керуючись статтями 3, 5, 7, 30, 214, 218, 219, 283-284, 309, 395 КПК України, суд
В задоволенні скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, внесеного 14.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105050001407 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її отримання, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1