Справа №:755/13197/14-ц
Провадження №: 6/755/579/25
"26" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Гречаної Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА», ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» із заявою, в якій просить замінити сторону стягувача з ПАТ «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», як такий, що набув всі права та обов'язки стягувача згідно з Договором № GL48N718070_blank_05 про відступлення прав вимоги, укладеним 18 січня 2021 року, у виконавчих листах, по справі №755/13197/14-ц, які видані Дніпровським районним судом міста Києва.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у цивільній справі № 755/1397/14-ц задоволено позов ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 05 серпня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений Договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ ФК Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) №193/П/99/2007-84 від 25.05.2007, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» та договорами забезпечення. 18 січня 2021 року між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» був укладений Договір №GL48N718070_blank_05 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) №193/П/99/2007-84 від 25.05.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» та договорами забезпечення.
Представник заявника ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» в судове засідання не з'явився, у поданій заяві просив суд розглядати заяву без участі представника заявника.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, її представник - адвокат Цирулевський Р.О. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви, подав до суду заперечення на заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, в якій просить у задоволенні заяви відмовити, оскільки: зобов'язання за кредитним договором є припиненим ще з 2016 року, що підтверджується відповідною довідкою виданою ПАТ «КБ «НАДРА», у зв'язку з погашенням заборгованості перед Банком та закриттям кредиту; у зв'язку з припиненням зобов'язань за кредитним договором, ПАТ «КБ «НАДРА» не зверталось до суду, з метою видачі та отримання виконавчого листа після винесення та набрання рішенням у справі законної сили (15.03.2015), а сам виконавчий лист не видавався та виконавчі провадження не відкривалися, оскільки кредитні зобов'язання припинені, а кредит погашений; з моменту винесення рішення трирічний строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, по при його не видання, - сплинув 15.03.2018, що також є підставою для відмови в заміні стягувача у документі, який не видавався. В судовому засіданні представник надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у запереченнях.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, процесуальним правом подати письмові пояснення (заперечення) не скористались.
За змістом ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності нез'явившихся учасників справи.
Вислухавши пояснення представника боржника, вивчивши доводи заяви та заперечень, дослідивши матеріали заяви та справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.
Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У ч.3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 755/13197/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за позовом Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судом установлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено. Позов Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра» заборгованість за кредитним договором № 193/П/99/2007-840 від 25.05.2007 року в сумі 101 012,04 дол. США та 87 098,06грн. (вісімдесят сім тисяч дев'яносто вісім гривень шість копійок) з яких: заборгованість за кредитом - 85190,69 доларів США; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 15821,35 доларів США; пеня за прострочення сплати кредиту - 896,79 доларів США (7168,06грн.); штраф за порушення умов кредитного договору - 10000,00 доларів США (79930,00грн.) та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3654,00 грн.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 березня 2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» відхилено, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року залишено без змін.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. (ч. 5 ст. 442 ЦПК України)
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1. ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
05.08.2020 між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» було укладено договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, згідно умов якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позивальників за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами згідно реєстру в Додатку №1 до цього договору.
Згідно витягу з додатку №1 до договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020, було відступлено право вимоги за кредитним договором №193/П/99/2007-840 від 25.05.2007, боржником за яким є ОСОБА_1 .
18.01.2021 між ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено договір №GL48N718070_blank_05 про відступлення прав вимоги, згідно умов якого первинний кредитор відступає новому кредитору належні первинному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первинного кредитора до позивальників за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами, зазначених у Додатку №1 до цього договору.
До заяви про заміну стягувача у виконавчому листі також долучено витяг з додатку №1 до договору № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30.09.2020, щодо кредитного договору №193/П/99/2007-840 від 25.05.2007, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Проте договору № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 як і додатку (витягу з додатку) до договір №GL48N718070_blank_05 про відступлення прав вимоги від 18.01.2021 заявником суду не надано.
При цьому заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі у зв'язку з набуттям прав та обов'язків стягувача саме згідно з договором № GL48N718070_blank_05 про відступлення прав вимоги, укладеним 18.01.2021.
Отже заявником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог.
Крім того, до заперечень на заяву про заміну сторони у виконавчому листі долучено довідку ПАТ «КБ «НАДРА» з вихідн.№2-21-4284 від 29.04.2016, яка видана ОСОБА_1 про те, що станом на 29.04.2016 кредитну заборгованість за кредитним договором №193/П/99/2007-840 від 25.05.2007 погашено в повному обсязі, кредит закрито.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
По своїй суті процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу відповідного суб'єкта, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише юридичні факти, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку. Процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним правонаступництвом, оскільки воно може мати місце в тих випадках, коли права та/або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення внаслідок тих чи інших юридичних фактів переходять до правонаступника. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах. У частині першій статті 514 ЦК України регулюються відносини між первісним кредитором і новим кредитором, та визначається який саме обсяг прав та на яких умовах переходить до нового кредитора. Тобто частина перша статті 514 ЦК України присвячена саме матеріальному правонаступництву, а не процесуальному (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 1522/12471/12 (провадження № 61-6708св21)).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що:
«90. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
91. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
92. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
93. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред'явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.
94. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
95. Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
96. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) вказано, що:
«112. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (пункт 35), якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
113. У свою чергу, ЦПК України не передбачає можливості касаційного оскарження ухвал про відмову у поновленні строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
114. Відповідно до змісту частини п'ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26, частини п'ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі.
115. Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов'язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов'язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.
116. Враховуючи зазначене, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення зазначеної заяви ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» є виправданим та таким, що відповідає вимогам статті 263 ЦПК України».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) зазначено, що:
«8.9. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу.
8.11. Відмовляючи в задоволенні заяви, суди попередніх інстанцій встановили, що накази суду від 25 травня 2012 року у справі № 34/425 не пред'являлись до примусового виконання, як судовий процес, так і виконавче провадження на час розгляду цієї заяви відсутні, а строк для пред'явлення виконавчих документів до виконання закінчився. Зазначені обставини виключали можливість заміни стягувача правонаступником на підставі частин першої, п'ятої статті 334 ГПК України, що було правильно встановлено місцевим та апеляційним судами.
8.13. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що на час проведення електронного аукціону 22 травня 2020 року та укладення 31 липня 2020 року договору купівлі-продажу майнових прав строк пред'явлення до виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25 травня 2012 року у справі № 34/425 сплив більш ніж на сім років. Отже, в набувача таких майнових прав не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на заміну його як стягувача у виконавчому провадженні, за винятком поновлення цих строків у судовому порядку.
8.14. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України у касаційному порядку не переглядаються ухвали суду про відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання (пункт 22 частини першої статті 255 цього Кодексу).
8.15. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 34/425 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на постанову апеляційного суду від 29 червня 2021 року та ухвалу суду першої інстанції від 07 квітня 2021 року в частині оскарження відмови в поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, а тому рішення місцевого та апеляційного судів у зазначеній частині в касаційному порядку не переглядаються як такі, що не підлягають оскарженню до суду касаційної інстанції в силу пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України.
8.16. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється».
Так судом установлено, та вбачається з матеріалів справи, що ПАТ «КБ «НАДРА» із заявою про видачу виконавчого листа на виконання заочного рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року не звертався і виконавчий лист не видавався.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Отже станом на дату звернення ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі - 16.10.2025, минуло більше десяти років з дати набрання рішенням суду законної сили (19.03.2015), а докази переривання строку звернення виконавчого листа до примусового виконання відсутні.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що строк пред'явлення до виконання виконавчого документа по справі № 755/13197/14-ц сплив.
Таким чином, встановлене судом свідчить про відсутність мети процесуального правонаступництва, та як наслідок відсутності підстав для заміни стягувача у виконавчому листі.
З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА», ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі, оскільки: заявником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог; строк пред'явлення до виконання виконавчого документа по справі сплив.
На підставі викладеного, керуючись статтями. 512, 514 ЦК України, статтями 10, 12, 13, 76-83, 89, 260, 354, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА», ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі - відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повна ухвала суду складена 26 грудня 2025 року.
Суддя: