Справа № 755/20858/25
Провадження №: 3/755/6863/25
"11" листопада 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Козачук О.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
28.10.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов матеріал адміністративної справи зі складеним протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 5 ст. 126 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452170 від 12.09.2025 року, ОСОБА_1 , 12 вересня 2025 року, о 21 год. 34 хв., керував транспортним засобом «Газ», номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Шептицького, 10, будучи позбавленим права керування строком на п'ять років, відповідно до постанови Шаргородського районного суду Вінницької області, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України.
Суд дослідивши матеріали, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Як вбачається зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладення такого обов'язку на суд не передбачено.
Суд дослідивши матеріали адміністративної справи встановив, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452170 оформлений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, зокрема, з його змісту є незрозумілим яке саме правопорушення вчинив ОСОБА_1 .
Так, як вбачається з рапорту інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Г. Любчик про виявлення факту порушення, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452170, встановлено, що під час опрацювання матеріалів про адміністративні правопорушення, які передані до відділу адміністративної практики, виявлено протокол про адміністративне правопорушення від 12.09.2025 року серії ЕПР1 № 452170 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, в якому в графі «суть адміністративного правопорушення» поліцейським № 3 роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 лейтенантом поліції Демко О.І. зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Газ» номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування строком на п'ять років, відповідно до постанови Шаргородського районного суду Вінницької області.
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП відповідальність настає за повторно протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.
Під час формування справи, з метою скерування її до суду виявлено, що у відповідності до обліково-реєстраційних даних ІКС Інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 , 09.02.2003 року не притягався протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 2-4 ст. 126 КУпАП.
Зокрема, в порушення ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за вказане у протоколі правопорушення, а саме статтю КУпАП, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно кваліфікувати дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення, ніякого іншого документу про прийняття до провадження уповноваженими органами не оформляється. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про адміністративне порушення, правильність розгляду справи по суті й обґрунтованість застосування адміністративного стягнення.
Протокол про адміністративне правопорушення - це комплексне джерело доказової інформації. Однак він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим коментованою статтею.
Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Належне складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку статті 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Отже, складений у такий спосіб протокол щодо особи завчасно унеможливлює притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки наведені в ньому обставини не утворюють складу цього адміністративного правопорушення, навіть за умови їх підтвердження іншими наявними доказами по справі, яких, у даному випадку суду не надано.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративних правопорушень.
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися виключно від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично самим судом.
Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.
Так, відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Враховуючи сукупність наведених обставин, а також, що протокол про адміністративне правопорушення та долучені матеріали не містять беззаперечних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд дійшов висновку про закриття провадження у об'єднаній справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 1, 7, 9, 245, 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП - закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя