Справа №:755/23873/25
Провадження №: 1-кс/755/4631/25
"26" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105040001154 від 03.12.2025 року про тимчасовий доступ до документів,
До слідчого судді місцевого суду надійшло вищезазначене клопотання дізнавача, вмотивоване тим, що у провадженні Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
У судове засідання дізнавач не з'явився.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного.
Положеннями ст.159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитись з ними, зробити її копії та вилучити їх /здійснити їх виїмку/.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Будучи ініціатором даного судового провадження, володіючи інформацією про надходження клопотання до суду, дізнавач Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 на розгляд клопотання не з'явився, провадженням у справі не цікавиться.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Слідчий суддя при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Тоді як, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до Глави ІІІ КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас, згідно ч.4 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів клопотання, дізнавач у судове засідання не з'явився, будь-яких доказів на підтвердження поважності неявки до суду не надав.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 163-165, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання дізнавача Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105040001154 від 03.12.2025 року про тимчасовий доступ до документів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4