Справа № 755/19584/25
Провадження №: 3/755/6383/25
"17" грудня 2025 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Малин Житомирської області, громадянина України, працюючого офіцером відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » сухопутних військ ЗСУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -
за участю осіб, які беруть участь у провадженні
у справі про адміністративне правопорушення:
особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
прокурорів Цимбал М.А.,
Уланського М.С.,
як вбачається з даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення №878 від 01 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду офіцер відділення військового обліку та бронювання Дніпровського районного у міст Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримкі оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » сухопутних військ Збройних Сил України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини першої статті 3 Закон; України «Про запобігання корупції» (далі - Закону № 1700-VII), примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушена вимог частини першої статті 45 даного Закону, 15 квітня 2025 року о 13:29 несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконана функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2024 рік (далі - Декларація), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет: з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевоп самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП.
Так, відповідно до наказу Міністерства оборони України №105 від 28 березня 2025 року молодшого лейтенанта ОСОБА_1 було призначено на посаду офіцера відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_4 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » сухопутних військ Збройних Сил України з 28 березня 2025 року.
Відповідно до витягу з наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Міністерства оборони України №326 від 26 квітня 2025 року, молодшому лейтенанту ОСОБА_1 , офіцеру відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_4 присвоєно чергове військове звання «лейтенант».
Відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700- VII суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є військові посадові особи Збройних Сил України.
Згідно статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та статті 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі Статуту), затвердженого Законом України № 548-XIV від 24 березня 1999 року, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до вимог статтей 3, 11, 12, 16, згаданого Статуту та статтей 2, 3, 6 наведеного Закону, ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової служби - державним службовцем, який уповноважений на виконання функцій держави. При цьому, він зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, знати й зразково виконувати свої службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, сумлінно вивчати військову справу, виконувати накази командирів (начальників), бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Також, згідно пункту 12 статті 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством.
Відповідно до Функціональних обов'язків, офіцер відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_4 зобов'язаний своєчасно оформлювати та приймати військовозобов'язаних на військовий облік і зняття їх з військового обліку, притягувати винних в порушенні правил військового обліку, до адміністративної відповідальності.
Статтею першою Закону №1700-VII визначено, що суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Отже, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду офіцера відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_4 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » сухопутних військ Збройних Сил України являється суб'єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VII.
Прикінцевими положеннями Закону №1700-VII визначено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12 жовтня 2023 року
Таким чином, з 12 жовтня 2023 року здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону № 1700-VII (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Частиною першою статті 45 даного Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до частини сьомої статті 45 Закону №1700-VII суб'єкти декларування з числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному частиною четвертою статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» (крім суб'єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у пунктах 1 -5 цієї частини), зобов'язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби (служби в поліції). Дія цієї частини не поширюється на суб'єктів декларування з числа військовослужбовців: які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів).
Наказом Національного агентства від 23 липня 2021 року № 448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за №986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.
Відповідно до розділу II вказаного порядку суб'єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб'єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб'єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).
Пунктом 1 частини другою розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08 листопада 2023 року №252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2023 року за №1965/41021, суб'єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Отже, ОСОБА_1 , був зобов'язаний до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2025 року, подати в установленому частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» порядку Декларацію, шляхом особистого заповнення електронної форми на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Реєстру.
Відповідно до публічної частини Реєстру, ОСОБА_1 подав Декларацію (ідентифікатор документа - b24е6330-42b9-4340-8b82-aa63680572ed), лише 15 квітня 2025 року о 13:29, а отже несвоєчасно.
За частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру, які вчиняв ОСОБА_1 за період з 01 січня 2025 року по 16 квітня 2025 року, останній виконав вхід до Реєстру та здійснив дії щодо створення Декларації (ідентифікатор документа - b24e6330-42b9-4340-8b82-aa63680572ed) натиснувши кнопку «Створено чернетку», лише 14 квітня 2025 року о 23:23, а отже несвоєчасно. Дата реєстрації у Реєстрі - 14 квітня 2025 року.
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Крім того, подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як і будь-якої іншої звітності, передбачає вчинення суб'єктами декларування певних підготовчих дій: зокрема, перевірки строку дії електронного цифрового підпису, правильність зазначення прізвища, ім'я та по батькові при його отриманні, наявність доступу до поштових скриньок, збір інформації, необхідної для заповнення декларації, тощо. З цією метою законодавець встановив строк для заповнення та подання декларацій з 01 січня 2025 по 31 березня 2025 року включно.
Таким чином, поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати Декларацію шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, не встановлено.
Отже, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, у порушення вимог частини 1 статті 45 Закону № 1700-VII, 15.04.2025 о 13:29 несвоєчасно, без поважних причин подав Декларацію, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті. ОСОБА_1 мав можливість подати Декларацію, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті у будь-якому місці, але оскільки останній є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного із корупцією, у зв'язку із виконанням функцій держави у ІНФОРМАЦІЯ_4 , то місцем вчинення правопорушення слід вважати адресу місця знаходження вказаного центру, а саме: АДРЕСА_3 .
Датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є дата несвоєчасного подання ним Декларації, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, тобто 15 квітня 2025 року.
Фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, пов'язаного з корупцією передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, тобто момент коли уповноваженою особою, що має право складати протоколи зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані, зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та оформлено такий висновок у вигляді протоколу.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 172-6 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, зокрема з тих підстав, що умислу на порушення строків подання декларації у нього не було, надав письмові пояснення в яких зазначає, що 28 березня 2025 року, наказом Міністерства оборони України, його призначено на посаду офіцера відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_4 у званні молодшого лейтенанта. Правове обґрунтування, зазначене у протоколі №878, наявності у нього статусу суб'єкта, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», є пункт 12 статті 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» згідно з яким: військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно- розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством, зокрема функціональними обов'язками офіцеру відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 є оформлення та приймання військовозобов'язаних на військовий облік, протягування винних в порушенні правил військового обліку. Таким чином 6-м відділом Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції винесено висновок, що він, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду офіцера відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_5 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » сухопутних військ ЗСУ являється суб'єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», а тому зобов'язаний був подати декларацію за минулий 2024 рік у строк до 01 квітня 2025 року. До моменту призначення його на посаду офіцера відділення військового обліку та бронювання у ІНФОРМАЦІЯ_6 , він працював в ПрАТ «Дата груп» та ніколи не був особою, на яку поширюється дія Закону та відповідно не здійснював декларування, як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тому, він не був обізнаний з порядком, який визначає спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції». На посаду офіцера відділення військового обліку та бронювання був призначений 28 березня 2025 року, а останній день декларування згідно з вищевказаним законом є 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2025 року. 28 березня 2025 року був за днем тижня - п'ятницею. Єдиним робочим днем, протягом якого йому фахівці Групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_5 могли б повноцінно роз'яснити порядок подання декларації, якої він раніше ні разу не подавав, був понеділок - 31 березня 2025 року. Однак, Начальниця Групи персоналу, що виконує обов'язки кадрового обліку, на момент його прийняття була у відпустці і йому ніхто повноцінно не довів інформацію про необхідність декларування, не надав посилання на платформу, де здійснюється таке декларування, не роз'яснив належно про його спеціальний статус та відповідальність за порушення ЗУ «Про запобігання корупції». Надалі, вже пізніше, коли Начальниця Групи персоналу вийшла з відпустки він дізнався, що відповідним військовим посадовим особам необхідно здійснювати декларування. В зв'язку з тим, що у нього досі не було спеціальних знань і досвіду подачі даної декларації, він керувався рекомендаціями на порталі НАЗК. Тому, тільки 14 квітня 2025 року пізно ввечері, про що свідчить час формування чернетки (23:23), він сформував чернетку декларації, а наступного дня - 15 квітня 2025 року, після ще раз ретельної її перевірки з колегами, подав декларацію 15 квітня 2025 року о 13:29 годин. Таким чином, до 01 квітня 2025 року він не мав у своєму розпорядженні інформації щодо порядку та строків подачі декларації, що вважає суб'єктивними поважними причинами її несвоєчасного подання.
Прокурор Уланський М.С. в судовому засіданні підтримав протокол про адміністративні правопорушення та просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП.
Суд, враховуючи пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту першого статті 247 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять достатніх, належних та допустимих доказів того, що в діях останнього вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно частини третьої статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Згідно зі статті 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №878 від 01 жовтня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , несвоєчасно, без поважних причин, 15 квітня 2024 року о 13 год. 29 хв., подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2024 рік (далі - Декларація).
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в частині першій статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з урахуванням положень статті 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.
Правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП є правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Така ж позиція підтверджена і Київським апеляційним судом в постановах від 25 лютого 2019 року у справі № 761/34041/18, від 31 січня 2018 року у справі № 752/15993/17, від 05 лютого 2018 року у справі №758/8717/17.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був призначений офіцером відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_5 оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 " сухопутних військ Збройних Сил України 28 березня 2025 року та мав обов'язок подати декларацію до 01 квітня 2025 року, при цьому, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 , мав умисел, направлений на порушення вимог фінансового контролю чи переслідував будь-який корупційний інтерес.
Крім того, в матеріалах справи відсутнє повідомлення (попередження) про роз'яснення ОСОБА_1 щодо необхідності подання Декларацій.
Отже, у даному випадку відсутність у ОСОБА_1 умислу, направленого на вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, свідчить про відсутність однієї із складових його елементів, а саме суб'єктивної сторони, а отже і складу адміністративного правопорушення в цілому.
Так, пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд враховує, що пункт 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та статті 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм частини другої статті 284 та статті 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 172-6, 245, 247, 251, 252, 278, 280 КУпАП, суддя,-
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою 172-6 КУпАП на підставі статті 247 частини першої пункту 1 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк