Справа №:755/24055/25
Провадження №: 1-кс/755/4684/25
"25" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на рішення дізнавача Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105040000714 від 24.07.2025 року,-
за участю учасників кримінального провадження:
дізнавача ОСОБА_4 ,
особи, яка подала скаргу ОСОБА_3
ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого дізнавача Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 18.09.2025 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105040000714 від 24.07.2025 року.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Дізнавач у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, оскільки під час досудового розслідування були проведенні слідчі дії для перевірки факту самоправних дій уповноваженими особами ГБК «Лівобережний» та спричинення ОСОБА_3 будь-якої матеріальної чи моральної шкоди. За результатами зібраних доказів вона винесла постанову про закриття кримінального провадження, у зв?язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Також надала матеріали закритого кримінального провадження №12025105040000714 від 24.07.2025 року.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, дійшов наступного.
Статтею 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди /ст.55 КПК України/.
Згідно зі ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Крім того, згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Також у ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у провадженні Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві перебували матеріали кримінального провадження за №12025105040000714 від 24.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
За результатами досудового розслідування, 18.09.2025 року старший дізнавач відділу дізнання Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 винесла постанову про закриття кримінального провадження, у зв?язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Постанова мотивована тим, що під час досудового розслідування встановлено, що у своїй діяльності ГБК «Лівобережний» керується статутом. Загальні збори кооперативу може ініціювати правління кооперативу, спостережна рада, ревізійна комісія /ревізор/, або не менш як третина членів кооперативу. Також органом досудового розслідування не встановлено факту вчинення самоправних дій виконавчим директором ОСОБА_5 та радником голови правління ОСОБА_6 за адресою: м. Київ, вул. Пантелеймона Куліша, 2, а також не підтверджено спричинення ОСОБА_3 чи іншій фізичній чи юридичній особі будь-якої матеріальної чи моральної шкоди.
Слідчий суддя, аналізуючи доводи особи, яка подала скаргу про невідповідність положенням КПК України рішення дізнавача про закриття провадження, враховує наступне.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст.ст.2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Із норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
У той же час, відповідно до вимог ст.110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється /ч.4 ст. 40-? КПК України/.
Так, 24.07.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105040000714 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника /ст.356 КК України/.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування був допитаний ОСОБА_3 , який показав, що посадові особи ГБК «Лівобережний» не виконують обов?язків щодо управління кооперативом, не проводять загальні збори та намагаються призначити головою правління кооперативу ОСОБА_5 не маючи на це, а ні підстав, а ні повноважень.
Крім того, у ході досудового розслідування був допитаний, як свідок, ОСОБА_5 , який показав, що 27.03.2023 року його призначили виконавчим директором ГБК «Лівобережний», оскільки голова правління є людиною похилого віку, а для прийняття рішення про зміну чи обрання нового голови не вистачає кворуму. Також показав, що ОСОБА_3 у ГБК «Лівобережний» має два бокси, де займається ремонтом автомобілів, оскільки працює автоелектриком, а тому біля його боксів, на проїзній частині кооперативу, часто залишаються транспортні засоби. Внутрішніми правилами ГБК «Лівобережний» заборонено на проїзній частині між боксами зберігати, ремонтувати транспортні засоби. ОСОБА_3 із цими правилами ознайомлений, проте продовжує їх порушувати. Також указав, що ОСОБА_3 не є членом кооперативу, але був присутній на зборах де було прийнято рішення ГБК «Лівобережний» про створення ініціативної групи.
Крім того, у матеріалах кримінального провадження є копії статуту та протоколу загальних зборів ГБК «Лівобережний» від 07.11.2025 року, протокол засідання правління від 29.12.2023 року про призначення ОСОБА_5 на посаду виконавчого директора.
Отже, під час досудового розслідування встановлено, що у своїй діяльності ГБК «Лівобережний» керується статутом. Загальні збори кооперативу може ініціювати правління кооперативу, спостережна рада, ревізійна комісія /ревізор/, або не менш як третина членів кооперативу. Також органом досудового розслідування не встановлено факту вчинення самоправних дій, за адресою: м. Київ, вул. Пантелеймона Куліша, 2, а також не підтверджено спричинення ОСОБА_3 чи іншій фізичній чи юридичній особі будь-якої матеріальної чи моральної шкоди.
Оскарження рішення загальних зборів правління ГБК «Лівобережний» здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України та статуту кооперативу. Оскаржити рішення можна у судовому порядку, подавши позов до місцевого (районного) суду за місцем знаходження товариства.
Із положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Отже, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, старший дізнавач Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 виконав всі необхідні слідчі /розшукові/ дії, негласні слідчі /розшукові/ дії, для встановлення істини у цьому кримінальному провадженні та дійшов до правильного висновку, про відсутність складу кримінального правопорушення, а тому посилання особи, яка подала скаргу на те, що постанова є необґрунтованою та винесена з порушенням чинного законодавства, не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги.
На підставі викладеного слідчий суддя не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Також слідчий суддя не вбачає підстав для зобов?язання відділу поліції, у межах кримінального провадження №12025105040000714 від 24.07.2025 року, надати ОСОБА_3 статусу потерпілої особи, оскільки згідно з ч.ч.1-6 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні /п.18 ч.1 ст.3 КПК України/.
Керуючись ст.ст.2, 9, 22, 24, 26, 40-?, 303, 284, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення дізнавача Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105040000714 від 24.07.2025 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1