Справа № 755/11941/25
Провадження №: 3/755/4540/25
"09" грудня 2025 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
як вбачається з даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №361317 від 09 жовтня 2025 року 14 червня 2025 року о 07 годині 40 хвилини по вул. Чорних Запорожців (Петра Запорожця), 20, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «КІА РІО», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди ОСОБА_1 в медичному закладі у лікаря нарколога. Стан наркотичного сп'яніння підтверджується висновком лікаря-нарколога, чим порушив пункт 2,9а Правил дорожнього руху України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною другою статті 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , разом зі своїм захисником - адвокатом Мазуриком С.В., пояснили, що ОСОБА_1 не вживав наркотичних засобів та не керував транспортним засобом, в той день автомобілем керувала дружина ОСОБА_1 . Припаркувала автомобіль та пішла по своїх справа, він сів за кермо автомобіля та зустрівся зі своєю знайомою по роботі. До автомобіля під'їхали працівники поліції та запропонували проїхати в медичний заклад, після того, як виявили в нього ознаки наркотичного сп'яніння. Він погодився, разом з тим, через фізіологічний стан здоров'я не зміг здати біологічний аналіз (сечу). У медичному закладі лікар оглянув зіниці очей, ротову порожнину, шкіряний покрив обличчя, видав баночку для здачі сечі. Він не зміг здати сечу в даній обстановці, оскільки перенервува. У медичному закладі пробув дві години, однак аналіз так здати і не зміг. Лікар склав висновок про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння за поверхневим оглядом, без лабораторного дослідження. Поряд з цим, ОСОБА_1 подав письмове клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи своє клопотання ОСОБА_1 зазначає, що огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у медичному закладі Міністерства охорони здоров'я Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія». Згідно пункту 12 ІІІ Інструкції №1452/735, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкіряного покриву обличчя і рук. Пунктом 13 розділу ІІІ вказаної вище інструкції передбачено, що для дослідження біологічного середовища може використовуватись кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу Інструкції. На думку ОСОБА_1 , в порушення передбаченої процедури, лікарем медичного закладу було не дотримано порядок огляду на стан сп'яніння. А саме, при фізіологічній неможливості здати аналіз сечі, йому не пропонувалось надати для аналізу зразки слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, чи крові. Тому, відповідно до пункту 22 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. У зв'язку з чим, на думку ОСОБА_1 відсутні належні та допустимі докази, які б об'єктивно доводили факт скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП. А тому, враховуючи, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б вказували на те, що в закладі охорони здоров'я акт та висновок медичного огляду водія на стан наркотичного сп'яніння складено щодо ОСОБА_1 за результатами лабораторних досліджень біологічного середовища, то вказане свідчить про відсутність доказів, які б з достовірністю свідчили про керування водієм транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим, в його діях відсутня подія і склад адміністративного правопорушення та справа підлягає закриттю. Разом з тим, ОСОБА_1 зазначив, що ним була подана заява про скасування постанови ЕНА №4971877 від 14 червня 2025 року та притягнення до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП та надав суду копію Рішення начальника управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції підполковника поліції Ярослава Курбакова про скасування постанови. Крім того, адвокат зазначив, про те, що постанова Дарницького районного суду міста Києва 20 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП перебувала на розгляді в Київському апеляційному суді та не набрала законної сили, тому були відсутні підстави для складання протоколу за частиною другою статті 130 КУпАП.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 14 червня 2025 року, близько восьмої години ранку вона керувала транспортним засобом «КІА РІО», державний номерний знак НОМЕР_1 . Припаркувала автомобіль та пішла по справам, а чоловік ОСОБА_1 чекав її у автомобілі, також чоловік зустрівся зі своєю знайомою по роботі. ЇЇ не було приблизно 30 хвилин. Крім того, зазначила, що в автомобілі був увімкнутий кондиціонер, у зв'язку з чим, автомобіль був у заведеному стані. Коли повернулась чоловіка біля автомобіля не було.
Крім того, у судовому засіданні за участю ОСОБА_1 та захисника Мазурика С.В. було переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейських, яке було долучено до матеріалів справи.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підставі частини другої статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статті 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається зі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно частини другої статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладення такого обов'язку на суд не передбачено.
Положеннями статті 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно положень статті 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пунту 2.9а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП до матеріалів справи додано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №361317 від 14 червня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною другою статті 130 КУпАП;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №002691 від 14 червня 2025 року, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проводився у Київській міській наркологічній клінічній лікарні «Соціотерпія», результат якого ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння (клінічно);
- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4971877 від 14 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400;
- відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, яким зафіксовані події зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, та з якого вбачається, що ОСОБА_1 у добровільному порядку погодився на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі «Соціотерапія».
Аналізуючи зміст протоколу, оцінивши наявні у справі докази та відповідність вимогам закону, суд доходить наступного.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України №1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Стаття 266 КУпАП визначає, що особи, які керують зокрема транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Так, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння, в інших закладах забороняється. При цьому огляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан сп'яніння, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан сп'яніння, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пункту 2 Інструкції №1452/735 та пункту 2 Порядку №1103 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У пункті 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з пунктів 3-4 розділу ІІІ цієї Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я з метою встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Відповідно до пунктів 6-8 розділу ІІІ вказаної Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове, а метою такого лабораторного дослідження є виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
Обов'язковість лабораторних досліджень при проведенні освідування водія на стан наркотичного сп'яніння також передбачено і пунктом 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який регламентує, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Згідно пунктів 14,15 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису та висновку Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 червня 2025 року №002691, лікарем-наркологом Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» лабораторні дослідження з метою виявлення стану сп'яніння ОСОБА_1 не проводилися, перебування у стані наркотичного сп'яніння встановлено за клінічними ознаками, після чого лікар одразу ознайомив ОСОБА_1 з висновком. При цьому, у висновку відсутня інформація внаслідок вживання яких наркотичних засобів, особа перебуває у наркотичному сп'янінні та відсутня дата заповнення висновку.
Лікар-нарколог не запропонував ОСОБА_1 провести відібрання інших зразків біологічного середовища, таких як слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а також крові, як це передбачено пунктами 12, 13 розділу ІІІ Інструкції.
Відтак, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проведений з порушенням порядку, встановленого Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 № 1452/735.
Відповідно, результати огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, що визначені у висновку Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 14 червня 2025 року № 002691, слід вважати недійсними.
Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено, що постанова Дарницького районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП на момент складання адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_1 14 червня 2025 року не набрала законної сили, оскільки перебувала на апеляційному розгляді, що свідчить про відсутність ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, а саме повторність протягом року після набрання законної сили постановою суду.
Крім того, з Рішення начальника управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції підполковника поліції Ярослава Курбакова вбачається, що постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4971877 від 14 червня 2025 року було скасовано у зв'язку з тим, що під час перевірки було з'ясовано, що Дарницьким районним судом міста Києва була винесена постанова у справі №753/5005/25 від 26 лютого 2025 згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн та позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік. Серед наданих ОСОБА_1 доказів наявна копія зареєстрованої Київським апеляційним судом 27 травня 2025 року скарга на постанову Дарницького районного суду міста Києва по справі 753/5005/25. Також на сайті Київського апеляційного суду наявна інформація про те, що справа №753/5005/25 03 червня 2025 року надійшла до Київського апеляційного суду та інформація про дату розгляду судової справи 22 липня 2025 року. З огляду на викладене, зазначено, що відповідно до статті 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, подання апеляційної скарги зупиняє набрання законної сили постановою або рішенням суду першої інстанції. Таким чином, на момент винесення постанови за частиною четвертою статті 126 КУпАП, рішення суду першої інстанції ще не набрало законної сили. А тому, постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕНА №4971877 скасовано, а справу закрито.
Відтак, відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження доказами у справі. При цьому, сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв'язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , надані у судовому засіданні, які не спростовуються наданими матеріалами, а, відповідно до частини другої статті 251 КУпАП, обовязок щодо збирання доказі впокладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП, вивчивши наявні докази в їх сукупності, необхідно провадження закрити на підставі пункту першим статті 247 КУпАП.
Так, пунктом першим статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (пункт 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд враховує, що пункт 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та статті 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм частини другої статті 284 та статті 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 130, 245, 247, 251, 252, 280, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя-
провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 130 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк