Справа № 752/31484/25
Провадження № 2-о/752/641/25
25 грудня 2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Машкевич К.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з особою ,визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою,
Заявниця звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з заявою в порядку окремого провадження та просить розірвати шлюб ОСОБА_1 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ,що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Вишгородського району с. Гаврилівка 2003 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження 30 червня 2003 року зроблено актовий запис №16.
Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що у відкритті провадження у порядку окремого провадження необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначений перелік фактів, що мають юридичне значення, які встановлюються судом.
При цьому, ч. 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 в справі № 320/948/18 (провадження N 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішення спору про право.
Частиною 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (частина першастатті 21 СК України).
В свою чергу, відповідно до ст.107 Сімейного кодексу України шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя визнаний безвісно відсутнім.
Таким чином, якщо один з подружжя був визнаний безвісно відсутнім за рішенням суду, то розірвання шлюбу відбувається в позасудовому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Враховуючи вищевикладене, суддя прийшов до висновку відмовити у відкритті провадження у порядку окремого провадження, так як заявлені вимоги заявника повинні розглядатись в позовному провадженні.
Заявник має право звернутись до суду з позовом на загальних підставах з позовною заявою про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 260, 261, 294, 315, 318, 353-355 ЦПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з особою ,визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою.
Відмова у відкритті провадження по справі в порядку окремого провадження не перешкоджає звернутися до суду з відповідним позовом про захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Машкевич К.В.