Справа №752/15943/25
Провадження №2/752/8117/25
26 грудня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №7847658, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн. та зобов'язався його повернути разом із процентами за користування ним.
27.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір факторингу №27.11/24-Ф, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов'язався прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти.
Позивач набув право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №7847658 від 01.05.2024 до відповідача в сумі 24255 грн., з яких 7000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11025 грн. - заборгованість по відсоткам та 6230 грн. - заборгованість за пенею.
Просило стягнути з відповідача зазначену заборгованість, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. та витрати по сплаті судового збору.
07.07.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі і призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, яка повернулася на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
01.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №7847658, на підставі якого ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Відповідно до пп. 1.3.,1.4., 1.5.1. вищезазначеного договору сума кредиту складає 7000 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день.
Відповідно до п. 2.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 6.4. договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф у розмірі 210 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 70 грн., починаючи з п'ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Відповідно до довідки ТОВ «Пейтек» від 19.05.2025 ТОВ «Авентус Україна» 01.05.2024 перерахувало 7000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
27.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір факторингу №27.11/24-Ф, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов'язався прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 27.11.2024 №27.11/24-Ф ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за договором від 01.05.2024 № 7847658: заборгованість за основною сумою кредиту 7000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11025 грн. - заборгованість по відсоткам та 6230 грн. - заборгованість за пенею.
Відповідно до розрахунку заборгованості (картки обліку) за кредитним договором від 01.05.2024 № 7847658 заборгованість відповідача становить 24255 грн., з яких 7000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11025 грн. - заборгованість по відсоткам та 6230 грн. - заборгованість за пенею.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
В порядку визначеному ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Положеннями ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.
Судом встановлено, що 01.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №7847658, на підставі якого ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит у розмірі 7000 грн., строком на 360 днів та зі сплатою процентної ставки у розмірі 1,50% в день.
Також встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за укладеним договором виконав, на відміну від позичальника, який своєчасно до встановленого графіку не повертав платежі в строк та розмірі, визначених умовами кредитного договору, тобто не виконував свої зобов'язання належним чином, що призвело до виникнення заборгованості.
Будь-яких доказів про повне або часткове спростування позовних вимог відповідачем не надано.
Суд звертає увагу, що відповідно до умов договору сторонами було погоджено стандартну проценту ставку у розмірі 1,50% за кожен день користування кредитом.
Як вже було зазначено судом, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.
З урахуванням вищезазначених норм законодавства відповідач за період з 01.05.2024 по 20.08.2024 повинен був сплатити на користь позивача проценти за користування кредитом у загальному розмірі 11760 грн. (7000 грн. * 1,50 % * 112 днів = 11760 грн.), а за період з 21.08.2024 до 26.04.2025 відповідач повинен був сплатити на користь позивача проценти за користування кредитом у загальному розмірі 17360 грн. (7000 грн. * 1% * 248 днів = 17360 грн.).
Таким чином, загальний розмір процентів за користування кредитом, який відповідач повинен був сплатити на користь позивача становить 29120 грн. (17360 грн. + 11760 грн. = 29120 грн.).
ТОВ «Діджи фінанс», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором, просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 24255 грн., з яких 7000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11025 грн. - заборгованість по відсоткам та 6230 грн. - заборгованість за пенею.
Таким чином, оскільки суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів та не може вийти за межі позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 11025 грн., що не суперечить умовам договору та вищезазначеним нормам законодавства.
За таких обставин, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд вважає, що позивач, до якого перейшло право вимоги за кредитним договором, обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №7847658 від 01.05.2024, розмір якої становить 18025 грн., з яких 7000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11025 грн. - заборгованість по відсоткам, тобто в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 6230 грн. суд виходить з наступного.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 ЦК України ). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( частини друга та третя цієї статті ).
Разом з тим, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що кредитний договір був укладений між сторонами 01.05.2024, тобто, в період, коли позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойку за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором позики.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (74,31%) в сумі 1800,08 грн. та витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (74,31%) в сумі 4458,60 грн., у зв'язку з документальним підтвердження їх понесення.
Загалом сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 6258,68 грн. (1800,08 грн. + 4458,60 грн.= 6258,68 грн.).
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит №7847658 від 01.05.2024 у розмірі 18025 (вісімнадцять тисяч двадцять п'ять) грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 6258 (шість тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 68 коп.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; код в ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення складене 26.12.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова