Справа № 699/2102/25
Номер провадження № 1-кс/699/335/25
щодо скарги на постанову слідчого
26.12.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 , подану у його інтересах адвокатом ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого СВ Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12025250380000296,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області порядку ст. 303 КПК України найшла скарга ОСОБА_3 , подана у його інтересах адвокатом ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого СВ Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12025250380000296.
Положеннями КПК України не визначена територіальна підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, оскарження яких регламентоване главою 26 цього Кодексу.
Однак, виходячи зі змісту положень п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 6 ст. 9, ч. 2 ст. 132 КПК України, скарги в порядку ст. 303 КПК України подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого розташований орган досудового розслідування кримінального провадження, якого стосується скарга.
Відповідно до змісту скарги ОСОБА_3 , як засновник фермерського господарства «РОМАШКА ПЛЮС», 14.07.2025 звернувся до відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення у зв'язку із тим, що в м. Городище Черкаського району Черкаської області виникла пожежа, внаслідок чого згоріло близько 5 га пшениці.
Однак, на вказану заяву органом досудового розслідування було видано довідку від 13.08.2025 про результати проведення перевірки за повідомленням заявника, якою відмовлено у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкритті кримінального провадження. Також зазначено, що враховуючи, що причиною пожежі 14.07.2025 є необережність під час куріння, встановити особу яка б могла бути причетна до пожежі не представилось можливим, при цьому, дії невстановленої особи слід кваліфікувати відповідно до ст. 77 КУпАП.
Вищезазначені дії органу досудового розслідування були оскаржені в судовому порядку.
Ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08.09.2025 по справі № 699/1401/25 зобов'язано уповноважену особу ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області внести відомості до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_3 від 14.07.2025.
У відповіді на адвокатський запит від 02.12.2025 старшим слідчим СВ відділення поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 направлено копію витягу з ЄРДР, відповідно до якого 12.09.2025 було внесено відомості до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження № 12025250380000296, та копію постанови слідчого від 29.09.2025 про закриття вказаного кримінального провадження.
Проте з цією постановою органу досудового розслідування ОСОБА_3 категорично не погоджується, вважає, що вона є передчасною та необґрунтованою.
Скарга мотивована тим, що досудове розслідування проводилося всього 9 днів, лише 5 із яких були робочими. За цей час слідчий не вчинив жодних слідчих дій направлених на збирання доказів та встановлення причетних осіб. Слідчий жодного разу не допитав свідків події, не викликав ОСОБА_3 як заявника, потерпілого для допиту, щоб він міг у процесуальний спосіб дати покази.
Також скаржник вважає передчасним висновок органу досудового розслідування про відсутність у події складу кримінального правопорушення та наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 77 КУпАП, адже не було проведено процесуальних дій у вигляді експертних досліджень з можливістю встановлення розміру майнової шкоди (збитків) завданої ОСОБА_3 , як засновнику фермерського господарства «РОМАШКА ПЛЮС», оскільки розмір збитків може вказувати, що відповідні протиправні дії слід кваліфікувати саме за положеннями кримінального закону України.
Скаржник акцентує увагу на тому, що ч. 1 ст. 194 КК України передбачена відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна, знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.
Крім того, положеннями ч. 1 ст. 270 КК України передбачена відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки у разі спричинення такими діями пожеж або аварії, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі. Приміткою до вказаної норми встановлено, що майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах - якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Перевищення в триста і більше разів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на даний час складає 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
Проте, яким чином органом досудового розслідування було встановлено розмір збитків зі змісту постанови не вбачається.
Також скаржник зазначає, що хоча за змістом висновку Державної служби України з Надзвичайних ситуацій Головного управління ДСНС України у Черкаській області причиною пожежі стала необережність під час куріння, однак для висновку про не встановлення особи, яка своїми протиправними діями вчинила пожежу, органу досудового розслідування слід навести чіткий перелік слідчих-розшукових дій. Проте оскаржувана постанова не містить вказаної інформації.
З огляду на вказане, представником заявника ОСОБА_3 було подано цю скаргу, за змістом якої адвокат ОСОБА_4 просить скасувати постанову старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_7 від 29.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12025250380000296 та направити матеріали для продовження досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 від 25.12.2025 відкрито провадження з розгляду даної скарги, її розгляд призначено на 26.12.2025 та зобов'язано старшого слідчого Слідчого відділення ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 надати слідчому судді до початку судового засідання всі наявні документи, які стосуються зазначеної скарги.
У встановлений слідчим суддею строк слідчий на виконання ухвали суду не надав копії матеріалів кримінального провадження, не з'явився у судове засідання та не повідомив свою позицію щодо скарги.
Скаржник у судове засідання не з'явився. Водночас, його представник просив провести розгляд справи у режимі відеоконференції. Однак згодом за станом здоров'я просив клопотання щодо відеоконференц зв'язку залишити без розгляду. При цьому адвокат ОСОБА_4 просив розгляд справи проводити у їх відсутність, скаргу підтримав.
У зв'язку із неявкою учасників справи, фіксування судового засідання не здійснювалося.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого.
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Зокрема, у вказаному порядку може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Окрім цього, згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
На підставі ухвали слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08.09.2025 по справі № 699/1401/25 Відділенням поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області 12.09.2025 відкрито кримінальне провадження № 12025250380000296 за ч. 2 ст. 194 КК України щодо виникнення пожежі на полі, яке перебуває в користуванні заявника ОСОБА_3 на правах оренди (заява від 14.07.2025 ЄО № 6631).
Відповідно до висновку Державної служби України з Надзвичайних ситуацій Головного управління ДСНС України у Черкаській області від 16.07.2025 найбільш вірогідною причиною пожежі стала необережність під час куріння.
Постановою старшого слідчого Слідчого відділення Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 від 29.09.2025 закрито кримінальне провадження № 12025250380000296 від 12.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
У постанові описані лише обставини, за яких було внесено відомості в ЄРДР, та зазначено, що оскільки причиною виникнення пожежі на полі, розташованому в адміністративних межах м. Городище Черкаської області, загальною площею 5 га, яке засіяно пшеницею, стала необережність з боку невстановленої особи під час куріння, в її діях не вбачається жодного прямого умислу спрямованого на пошкодження майна шляхом підпалу. В ході проведення досудового розслідування не вдалося встановити жодних доказів умисного пошкодження даного майна шляхом підпалу. Також в даному діянні не вбачається складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 194 КК України, натомість вбачається наявність ознак складу адміністративного правопорушенню передбаченого ст. 77 КУпАП.
Разом з тим, слідчий суддя погоджується з твердженням скаржника про те, що постанова слідчого не містить інформації про перелік слідчих-розшукових дій, що було проведено для встановлення особи, внаслідок порушення правил пожежної безпеки шляхом куріння в невідведеному для цього місці, відбулося загоряння пшеничного поля.
Проведення будь-яких слідчих-розшукових дій також не підтверджено слідчим. Експертиза щодо розміру майнової шкоди не призначалася. Також у кримінальному провадженні не було допитано заявника.
Досудове розслідування проводилося за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 2 ст. 194 КК України, відповідно до якої умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Слідчий у постанові зазначав, що оскільки причиною пожежі є необережність під час куріння, то відсутній умисел на знищення чи пошкодження майна, що виключає склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Проте скаржник окремо акцентує увагу на ч. 1 ст. 270 КК України, якою передбачено відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі.
Приміткою до цієї статті передбачено, що майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах - якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Слідчий суддя зазначає, що визначення правової кваліфікації кримінального правопорушення, за якою здійснюється досудове розслідування, відноситься до компетенції слідчого.
Проте, вважаю за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до п. 8 висновку Державної служби України з Надзвичайних ситуацій Головного управління ДСНС України у Черкаській області під час обстеження об'єкта пожежі розміром 11 га на відкритій території місць загального користування у межах населеного пункту по вул. Покасева у м. Городище Черкаського району з розповсюдженням на лісовий масив квартал 87 виділ 11.13 Городищенське лісництво та поле зернових культур ФГ «Ромашка плюс» виявлено такі порушення (невиконання) вимог законодавства у сфері пожежної безпеки на об'єкті пожежі:
- не створено протипожежні бар'єри в лісі (п. 3.3.1 Правил пожежної безпеки в лісах України, наказ від 27.12.2004 № 278);
- перед дозріванням колоскових (у період воскової стиглості) хлібні поля в місцях прилягання їх до лісових масивів не обкошені та не оборані смугою не менше 4 м завширшки (п. 8.1.6 Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України, наказ від 04.12.2006 № 730/770).
Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У свою чергу, слідчий/ дізнавач, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого складається, у тому числі, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Частиною 4 ст. 284 КПК України передбачено, що про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Положення п. 1 ч. 1 ст. 284, п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України свідчать про те, що висновок слідчого про закриття кримінального провадження за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оформлений у вигляді відповідної постанови, має бути належним чином обґрунтованим та обов'язково містити посилання на докази, здобуті під час досудового розслідування, а також висновки, з яких підстав слідчим враховано одні докази, а інші відкинуто.
Відповідно до вимог ч.ч. 3, 5, 6 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
- місце і час прийняття постанови;
- прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
- зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;
- мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
- зміст прийнятого процесуального рішення;
- місце та час (строки) його виконання;
- особу, якій належить виконати постанову;
- можливість та порядок оскарження постанови.
Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
У разі необхідності постанова слідчого, прокурора виготовляється в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису службової особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, або створюється з використанням Інформаційно-комунікаційної системи досудового розслідування відповідно до статті 106-1 цього Кодексу.
Під час розгляду справи слідчим суддею установлено, що оскаржувана постанова не достатньо мотивована, оскільки містить лише опис обставин щодо внесення відомостей про кримінальне провадження до ЄРДР та відсутність умислу на підпал, що виключає склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194 КК України. Але інформації про вартість завданих пожежею збитків оскаржувана постанова не містить.
Частиною 1 ст. 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Частина 2 ст. 307 КПК України визначає, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Ураховуючи все вище викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржувана постанова слідчого підлягає скасуванню, а у кримінальному провадженні слід провести всебічне, повне і неупереджене досудове розслідування.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. 9, 38, 84, 94, 284, 303-307, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 , подану у його інтересах адвокатом ОСОБА_4 , - задовольнити.
Постанову старшого слідчого СВ Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 від 29.09.2025 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250380000296 від 12.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - скасувати.
Копію ухвали невідкладно направити скаржнику та слідчому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1